ПРОГРАМА СПІВБЕСІДИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ПРОГРАМА СПІВБЕСІДИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ (повна загальна середня освіта)

Зміст програми складається з основних розділів української мови (фонетика, графіка; лексикологія, фразеологія; будова слова, словотвір; морфологія; синтаксис; стилістика; орфоепія; орфографія; розвиток мовлення) та основних розділів української літератури (усна народна творчість; давня українська література; література кінця XVIII – початку XX століття; література XX століття; твори українських письменників-емігрантів; сучасний літературний процес).

Вступник повинен вміти:

1. Фонетика. Графіка

Визначати в словах голосні, тверді і м’які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні; ділити слово на склади; визначати звукове значення букв у слові. Визначати місце букв в алфавіті, розташовувати слова за алфавітом; розпізнавати явища уподібнення приголосних звуків, спрощення в групах приголосних, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й.

2. Лексикологія. Фразеологія

Пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні. Знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів; пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів’їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні.

3. Будова слова. Словотвір

Відділяти закінчення слів від основи, членувати основу на значущі частини, добирати спільнокореневі слова, слова з однаковими префіксами й суфіксами; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова,
правильно вживати їх у мовленні; визначати спосіб творення слів.

4. Морфологія.
4.1. Іменник

Розпізнавати іменники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні; визначати основні способи творення іменників; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостями.

4.2. Прикметник

Розпізнавати прикметники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; розряди прикметників за значенням; утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників, повні й короткі форми якісних прикметників; розрізняти основні способи творення відносних і присвійних прикметників; відмінювати прикметники; відрізняти правильні форми
прикметників від помилкових.

4.3. Числівник

Розпізнавати числівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди числівників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізняти правильні форми числівників від помилкових; добирати потрібні форми числівників і використовувати їх у мовленні; визначати сполучуваність числівників з іменниками.

4.4. Займенник

Розпізнавати займенники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди займенників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно добирати потрібні форми займенників і використовувати їх у мовленні.

4.5. Дієслово, дієприкметник, дієприслівник

Розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова; визначати загальне значення дієслова, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, часи й способи дієслів, дієвідміни, особливості словозміни кожної дієвідміни; використовувати один час і спосіб у значенні іншого; розрізняти основні способи творення дієслів, зокрема видових форм, форм майбутнього часу недоконаного виду, форм умовного та наказового способу дієслів; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення, відмінювання; відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні; використовувати дієприкметники в мовленні. Розпізнавати дієприслівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, основні способи їх творення; відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових; правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

4.6. Прислівник

Розпізнавати прислівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди прислівників за значенням, ступені порівняння прислівників, основні способи творення прислівників; відрізняти правильні форми прислівників від помилкових; добирати використовувати прислівники.

4.7. Службові частини мови (прийменники, сполучники, частки)

Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки, групи прийменників за походженням і за будовою; правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні. Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою; правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні. Розпізнавати частки, визначати групи часток за значенням і вживанням; правильно й комунікативно доцільно використовувати частки в мовленні.

4.8. Вигук

Розпізнавати вигуки, визначати групи вигуків за походженням; правильно й комунікативно доцільно використовувати вигуки в мовленні.

5. Синтаксис
5.1. Словосполучення

Розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й реченнями; визначати головне й залежне слово в підрядному словосполученні; визначати поширені й непоширені словосполучення, типи словосполучень за способами вираження головного слова.

5.2. Речення

Розрізняти речення різних видів: за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за складом граматичної основи, за наявністю чи відсутністю другорядних членів, за наявністю необхідних членів речення, за будовою, за наявністю чи відсутністю однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання

5.2.1. Просте двоскладне речення

Визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження підмета й присудка (простого й складеного), особливості узгодження присудка з підметом; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення.

5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Розпізнавати види другорядних членів та їхні типи й різновиди, визначати способи вираження означень, додатків, обставин, роль порівняльного звороту; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні; правильно розставляти розділові знаки при непоширеній прикладці, порівняльному звороті.

5.2.3. Односкладні речення

Розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні.

5.2.4. Просте ускладнене речення

Розпізнавати просте речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями, відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними, та правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.

5.2.5. Складне речення

Розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями. Добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті. Правильно розставляти розділові знаки, будувати схему такого речення

5.2.5.1. Складносурядне речення

Розпізнавати складносурядні речення, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення; комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні.

5.2.5.2. Складнопідрядне речення

Розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними, відображати її в схемі складнопідрядного речення; визначати основні види підрядних речень, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами. Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування.

5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

Розпізнавати безсполучникові складні речення; визначати смислові відношення між їхніми частинами-
реченнями (однорідними й неоднорідними), особливості інтонації безсполучникових складних речень; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні  можливості безсполучникових складних речень у мовленні. Визначати структуру складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні.

5.3. Способи відтворення чужого мовлення

Визначати в реченні з прямою мовою слова автора й пряму мову, речення з непрямою мовою; замінювати
пряму мову непрямою; правильно й доцільно икористовувати в тексті пряму мову й цитати; правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою та діалогом.

6. Стилістика

Розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування.

7. Орфоепія

Визначати особливості вимови голосних і приголосних звуків; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм.

8. Орфографія

Розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

9. Розвиток мовлення

Уважно читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне. Критично оцінювати прочитане. Аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів. Будувати  письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, обраному стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікативної мети. Уміти формулювати, добирати доречні аргументи і приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставин; правильно структурувати текст, використовуючи відповідні мовленнєві звороти. Знаходити й виправляти похибки та помилки в змісті, побудові й мовному оформленні власних висловлювань, спираючись на засвоєні знання.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Зміст літературного матеріалу (письменники, твори)

1. Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль». Пісні Марусі Чурай.«Віють вітри», «За світ встали козаченьки». Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Бондарівна»

2. Давня українська література. «Слово про похід Ігорів», «Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів). Григорій Сковорода. «Delibertate», «Всякому місту –звичай і права», «Бджола та Шершень», афоризми

3. Література кінця XVIII — початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка». Г. Квітка-Основ’яненко.«Маруся». Тарас Шевченко. «До Основ’яненка», «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт», «Мені однаково». Пантелеймон Куліш. «Чорна рада». Марко Вовчок. «Максим Гримач». Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Іван Карпенко-Карий «Мартин
Боруля». Іван Франко «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей»

4. Література XX ст. Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків», «Intermezzo». Ольга Кобилянська «Земля». Василь Стефаник «Камінний хрест». Леся Українка «Contra spem spero!», «Лісова пісня». Микола Вороний «Блакитна Панна». Олександр Олесь «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..». Володимир Винниченко «Момент». Павло Тичина. «О панно Інно», «Арфами, арфами…», «Ви
знаєте, як липа шелестить…». Максим Рильський «Молюсь і вірю…». Микола Хвильовий. «Я (Романтика)». Юрій Яновський. «Подвійне коло», «Шаланда в морі». Володимир Сосюра. «Любіть Україну». Валер’ян Підмогильний «Місто». Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом». Микола Куліш «Мина Мазайло». Богдан-Ігор Антонич «Різдво». Олександр Довженко «Україна в огні», «Зачарована Десна». Андрій Малишко «Пісня про рушник». Василь Симоненко «Лебеді материнства». Олесь Гончар «За мить щастя». Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном». Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися!..». Іван Драч «Балада про соняшник». Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай»

5. Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови». Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

6. Сучасний літературний процес. 

Загальний огляд, основні тенденції. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, “Нова дегенерація”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад”). Творчість Ю. Андруховича, О. Забужко, І. Римарука. Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Література елітарна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи.

2. Питання до співбесіди з української мови
1. Значення мови в житті суспільства. Українська мова – національна мова українського народу, одна з форм його національної культури.
2. Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови.
3. Поняття про звуковий склад. Звуки мови, їх класифікація.
4. Сучасні орфоепічні норми, їх суспільне значення. Вимова звуків і правопис.
5. Поняття про букву. Українська алфавіт. Співвідношення між буквами та звуками.
6. Слово як основна одиниця лексичної системи. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень слів.
7. Синоніми: поняття, значення, особливості використання в різних стилях мови.
8. Антоніми й омоніми в українській мові.
9. Активна й пасивна лексика.
10. Фразеологізми в мовленні. Багатозначність фразеологізмів.
11. Будова слова. Корінь, суфікс, префікс, закінчення – значущі частини слова.
12. Способи словотвору в українській мові.
13. Орфографічні норми. Орфограма. Орфографічне правило. Принципи української орфографії.
14. Уживання м’якого знака.
15. Уживання апострофа.
16. Чергування голосних. Типи чергувань. Чергування [О], [Е] з [І]; [Е], [О] після Ж, Ч, Ш, Й.
17. Найголовніші випадки чергування приголосних звуків.
18. Подвоєння букв на позначення подовження й збігу приголосних звуків.
19. Спрощення в групах приголосних і його відображення на письмі.
20. Вимова і правопис префіксів.
21. Правопис суфіксів.
22. Поняття про милозвучність мовлення. Засоби милозвучності українського мовлення. Чергування [У] – [В], [І] – [Й].
23. Уживання великої букви.
24. Написання слів разом, через дефіс, окремо.
25. Правопис НЕ, НІ з різними частинами мови.
26. Вимова і правопис слів іншомовного походження.
27. Іменник як частина мови. Загальне значення. Морфологічні ознаки. Синтаксична роль.
28. Характеристика іменників І відміни, їх відмінювання.
29. Відмінкові закінчення іменників II відміни.
30. Відмінювання іменників III і IV відмін.
31. Незмінювані іменники й абревіатури.
32. Прикметник як частина мови. Групи прикметників за значенням.
Утворення форм ступенів порівняння якісних прикметників.
33. Числівник як частина мови. Відмінювання й правопис числівників.
34. Займенник як частина мови. Розряди займенників. Відмінювання й правопис займенників.
35. Дієслово як частина мови. Дієслівні форми.
36. Види дієслова та творення видових форм.
37. Особливості дієприслівника й дієприкметника як форм дієслова. Дієприслівниковий і дієприкметниковий звороти.
38. Прислівник як частина мови. Творення й правопис прислівників.
39. Прийменник як службова частина мови. Уживання та правопис прийменників.
40. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників.
41. Частка як службова частина мови. Правопис часток.
42. Вигук як особлива частина мови. Правопис вигуків.
43. Словосполучення як синтаксична одиниця. Типи підрядних зв’язків.
44. Речення як основна одиниця синтаксису. Просте й складне речення. Граматичні принципи їх розмежування.
45. Двоскладне й односкладне речення. Просте ускладнене речення.
46. Головні члени речення.
47. Другорядні члени речення.
48. Складне речення як синтаксична одиниця. Граматичні ознаки складного речення. Засоби зв’язку частин складного речення.
49. Складносурядні речення, розділові знаки в них.
50. Складнопідрядні речення, розділові знаки в них.
51. Безсполучникові речення, розділові знаки в них.
52. Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засоби зв’язку речень у тексті.
53. Поняття про стиль і стилістичну норму.
54. Функціональні стилі української літературної мови.
55. Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум.
3. Питання до співбесіди з української літератури
1. Календарно-обрядова поезія як найдавніший пласт фольклору.
2. Історична доля українського народу в усній народній творчості.
3. Соціально-побутова тематика в усній народній творчості.
4. Жанрова розмаїтість усної народної творчості.
5. Зв’язок усної народної творчості з літературною традицією: минуле й сучасність.
6. Література періоду Київської Русі як дзеркало національної історії й культури.
7. Полемічна література в українському та європейському контексті.
8. Барокова традиція в українській літературі: світовий контекст і національна специфіка.
9. Творчість Г.С.Сковороди як вершинний прояв української барокової традиції.
10. Вплив творчої спадщини Г.Сковороди на подальший розвиток вітчизняної й світової літератури та філософії.
11. «Енеїда» І.Котляревського як енциклопедія духовного й матеріального життя українського народу.
12. Соціальне й особисте в людському житті та його показ у п’єсі І.Котляревського «Наталка Полтавка».
13. Г.Квітка-Основ’яненко як представник українського сентименталізму («Маруся»).
14. Жанр байки в українській літературі (Г.Сковорода, Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський, Л.Глібов).
15. Риси романтизму в ранніх творах Т.Шевченка. Прочитати на вибір твір поета напам’ять.
16. Біблійні теми й мотиви у творах Т.Шевченка. Прочитати на вибір твір поета напам’ять.
17. Ностальгійні мотиви у творчості Т.Шевченка «На засланні». Прочитати на вибір твір поета напам’ять.
18. «Чорна рада» П.Куліша як перший історичний роман української літератури.
19. Світ людських взаємин в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач».
20. Психологічний і моральний аспекти в повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
21. Проблема вибору життєвого шляху героями роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й Івана Білика.
22. «Театр корифеїв» як вершинний здобуток української національної культури, історія постання й розвитку (І.Карпенко-Карий, М.Старицький, М.Кропивницький).
23. П’єса «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого: образи й конфлікти.
24. Поетична збірка І.Франка «Зів’яле листя». Історія написання, особливості поетики, образ ліричного героя. Прочитати напам’ять улюблену поезію.
25. Біблійна основа та проблематика поеми І.Франка «Мойсей». Історичний шлях нації та доля її провідників у контексті поеми. Прочитати напам’ять уривок із поеми.
26. «Іntermezzo» М.Коцюбинського як зразок імпресіоністичної новели.
27. Фольклорно-етнографічні елементи в повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків».
28. Майстерність показу психічного стану в екстремальних обставинах у новелістиці В.Стефаника.
29. Ідея єдності людини й природи в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Прочитати напам’ять уривок із поеми.
30. Проблема землі й людини в прозі О.Кобилянської (повість «Земля»).
31. Особливості українського модернізму.
32. Кларнетизм як самобутній творчий метод П.Тичини. Прочитати на вибір вірш напам’ять.
33. «Розстріляне відродження» як історичний і культурний феномен: історичні обставини,, чільні представники, головні здобутки в письменстві (М.Хвильовий, В.Підмогильний, Г.Косинка…).
34. Художні та публіцистичні твори М.Хвильового: проблематика, образи.
35. Трагедія роду й народу в романі Ю.Яновського «Вершники».
36. Характер конфлікту та його художнє втілення в драматургії М.Куліша. Аналіз комедії «Мина Мазайло».
37. Образ України (на прикладі творчості В.Сосюри). Прочитати напам’ять поезію.
38. Комічне в українській літературі (на прикладі творчості Остапа Вишні).
39. Празька поетична школа: ідейно-художні принципи, чільні представники, найвизначніші надбання. Прочитати поезію одного з представників школи.
40. Загальнолюдські й індивідуальні ідеали в поезії Олександра Олеся, Миколи Вороного, Максима Рильського.
41. Феномен людини на злеті (новела «Момент» В.Винниченка).
42. Урбаністичні мотиви в українській літературі (роман «Місто» В.Підмогильного)
43. Автобіографічність прози Івана Багряного (на прикладі вивчених творів).
44. 3ображення духовних коренів мистецьки обдарованої особистості в кіноповісті, О.Довженка «Зачарована Десна».
45. Трагедія українського народу в часи війни (за творами О.Довженка).
46. Філософія любові й життєвості в новелі Ґригора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
47. Патріотичність лірики В.Симоненка. Прочитати напам’ять поезії митця.
48. Своєрідність поетичного стилю ліро-епосу І.Драча.
49. Суперечності життя у новелі О.Гончара «За мить до щастя».
50. Мовна тема у творчості Д.Павличка. Прочитати напам’ять поезії.
51. Художнє осмислення ролі митця й мистецтва через буття народу в романі Л.Костенко «Маруся Чурай».
52. Мотиви поетичної творчості Л.Костенко. Прочитати поезію напам’ять на вибір.
53. Духовна міць і душевне багатство ліричного героя поезії В.Стуса.
54. Сучасна українська література: ідейно-естетичні принципи, головні лінії розвитку (Ю.Андрухович, С.Жадан, М.Матіос, О.Забужко та інші).
55. Постмодерна українська література: національна специфіка й світовий контекст.