БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів спеціальності 5. 02010401 “Народна художня творчість”

Розробник Харлан Н.П.

Самостійна робота №1 (Практична робота 1)

Тема: Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя  людини.

Мета: Визначити небезпечні та шкідливі чинники для життя людини, що найчастіше трапляються шляхом соціологічного опитування.

Завдання: На підставі соціологічного підходу провести статистичну оцінку небезпечних чинників для життя людини.

Чинник №1 №2 №3 №4 Всього Середня оцінка
Авіаційний транспорт
Автомобільний транспорт
Атомна енергетика
Вживання спиртних напоїв
Виробничі травми
Вбивства та навмисні ушкодження
Водойми (купання, відпочинок)
Діагностичне опромінення
Електричний струм
Залізничний транспорт
Інфекційне захворювання
Інші чинники
Куріння
Медичні препарати
Наркотичні речовини
Побутові травми
Робота в правозахисних органах
Пожежі
Самогубство
СНІД
Спортивні та масові заходи
Стихійні лиха
Тероризм
Харчові отруєння
Хірургічні втручання

Висновок:

Література
Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації / Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В. Зацарний. – Київ : Каравела, 2011. – 328 с

Методичні рекомендації до практичної роботи

Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя жителя України 25-чинників наведених в таблиці за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на думку студента) – оцінено в 25 балів, а далі – 24, 23, 22 і до останнього, який вважається найменш небезпечним – в 1 бал.

Зрозуміло, маючи не однаковий життєвий досвід студенти по-різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому одержані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які йому визначили студенти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина служить середньою оцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшою, тим небезпечніший чинник.

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що точність такої оцінки підвищується із збільшенням кількості опитаних і залежить від професії, віку та статі людини.

Студентам необхідно у висновку виписати шість небезпечних для життя чинників, які одержані в результаті опитування та порівняти з фактичними показниками найнебезпечніших чинників для життя людини.

Важливо зазначити, що усвідомлення існування небезпечних та шкідливих чинників для життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності. Необхідно встановити умови, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки, і відвернути можливість настання таких умов.

Аналіз фактичних показників про смертність свідчить, що серед найнебезпечніших чинників для життя людини є СНІД, куріння, вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин, транспорт, самогубство (для жителів України).

Запитання до самоконтролю

  1. У чому полягає мета та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»?
  2. Охарактеризуйте термін «небезпека».
  3. Як класифікують небезпеки за джерелами походження?
  4. Що таке ризик небезпеки і як він визначається?

Критерії оцінювання практичної роботи

Практична робота неповністю переписана та не виконана – 1-2 бали
Практична робота переписана, але не виконана – 3-4 бали
Студент виконав індивідуальну оцінку небезпечних та шкідливих чинників для життя людини – 5-6 балів
Студент знайшов середню оцінку небезпечних та шкідливих чинників для життя людини – 7-8 балів
Студент визначив найбільш небезпечні та шкідливі для життя чинники та порівняв з фактичними показниками – 9-10 балів
Студент встановив умови за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки – 11-12 балів
Форма контролю: виконання завдання практичної роботи
Термін контролю: до завершення навчального модуля № 1

Самостійна робота №2

Тема. Первинні засоби пожежогасіння

  1. Первинні засоби пожежогасіння: стаціонарні, пересувні, первинні.

Література
Атаманчук П.С. Безпека життєдіяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://pidruchniki.ws

Методичні рекомендації

Студентам необхідно самостійно опрацювати тему про первинні засоби пожежогасіння ( письмова відповідь за планом у вигляді повідомлення) та дати відповіді на контрольні запитання.

Контрольні запитання.

  1. Де розміщуються первинні засоби пожежогасіння?
  2. За видом вогнегасної речовини вогнегасники розподіляються на: _____
  3. Горіння комп’ютерів гасять ______________ вогнегасниками.
  4. Горіння твердих речовин гасять ___________вогнегасниками.
  5. Неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей та створює небезпеку для життя людей, називається: а) загоранням; б) пожежею; в) займанням.
  6. Швидкоплинна хiмiчна реакція окислення, що супроводжується інтенсивним виділенням теплоти та світла, називається: а) пожежею; б) займанням; в) горінням.
  7. Швидке згоряння горючої сумiшi, що не супроводжується створенням стиснутих газiв, називається: а) вибухом; б) пожежею; в) спалахом.
  8. Загорання, що супроводжується появою полум’я, називається: а) самозагоранням; б) пожежею; в) займанням.
  9. Швидке хiмiчне перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії та утворенням стиснутих газів, називається: а) пожежею; б) детонацією; в) вибухом.

Критерії оцінювання
За кожну правильну відповідь на запитання студент одержує 2 бали за відповіді 1-3 та 1 бал – за відповіді 4-9 . За повідомлення – 12 балів (3*4бали =12). Всього – 24 бали
Шкала оцінювання
12 балів – кількість набраних балів – 23-24
11 балів – кількість набраних балів –21-22
10 балів – кількість набраних балів –19-20
9 балів – кількість набраних балів – 16-18
8 балів – кількість набраних балів –15-16
7 балів – кількість набраних балів – 13-14
6 балів – кількість набраних балів – 11-12
5 балів – кількість набраних балів – 9-10
4 бали – кількість набраних балів – 7-8
3 бали – кількість набраних балів – 5-6
2 бали – кількість набраних балів – 3-4
1 бал – кількість набраних балів – 1-2
Форма контролю: перевірка повідомлення, відповідей на запитання
Термін контролю: до заняття № 6

Самостійна робота № 3

Тема. Характеристика найпоширеніших у промисловості НХР і способи захисту від них.

  1. Аміак. Реакція організму людини на дію аміаку, перша медична допомога.
  2. Хлор. Реакція організму людини на дію хлору, перша медична допомога.
  3. Вогнище хімічного ураження.

Література

Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини [Електронний ресурс] / В.М.Лапін. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/

Аміак – НХР 4-го класу небезпеки. Це безбарвний газ із запахом нашатиря. Розчиняється у воді (28–20-процентний розчин у воді називається аміачною водою). Потрапляючи в атмосферу, димить. Суха суміш аміаку з повітрям (4:3) здатна вибухати.

Резервуари з аміаком під час нагрівання можуть вибухати з великим надмірним тиском (понад 400 кПа). Температура кипіння аміаку становить –33,4 °С. У разі «вільного» розливу випаровується за одну годину, а у разі розливу у піддон – за одну добу. Пара аміаку майже вдвічі легша за повітря, але під час випаровування сильно охолоджується і у вигляді білого туману залишається в приземному шарі атмосфери.

Поріг відчуття (сприйняття) аміаку – 0,035 мг/л; ГДК у повітрі робочої зони підприємства – 0,02 мг/л, у повітрі населеного пункту – 0,0002 мг/л.

Уражувальна концентрація – 0,21 мг/л, якщо експозиція становить 1 год, смертельна – 7 мг/л, якщо експозиція становить 30 хв. Миттєва смерть настає, якщо концентрація перевищує 50 мг/л.

Реакція організму людини на дію аміаку така: сильний кашель, задуха, подразнення слизової оболонки, сльози, порушення частоти пульсу, утруднення дихання, нежить.

Захист: промислові протигази марки «КД» (фільтрувальна коробка сірого кольору) та «М» (коробка червоного кольору), якщо концентрація не перевищує 2–3 мг/л. У разі дуже високих концентрацій – ізолювальні протигази ІП-4, ІП-5.

Можна використовувати фільтрувальні цивільні протигази ГП-5, ГП-7 і дитячі протигази, але з додатковими патронами, ДПГ-1 та ДПГ-3.

Для захисту шкіри використовують захисний одяг, гумові чоботи, рукавиці.

Перша допомога: винести потерпілого на свіже повітря, у спокійну атмосферу, забезпечити теплом. Шкіру та слизові оболонки промити водою або 2-процентним розчином борної кислоти. В очі закапати 2–3 краплі альбуциду, провести інгаляцію киснем або теплою водяною парою, напоїти теплим молоком з боржомі або содою.

Дегазуючи речовини і розчини: вода (2 т на 1 т аміаку), розчини мінеральних кислот.

Хлор – зеленкувато-жовтий газ із задушливо різким запахом, відноситься до першого класу небезпеки. Температура кипіння – 34,6 °С. Хлор важчий за повітря у 2,5 разу, і хмара його стелиться над землею, накопичується в низинах, підвалах, тунелях.

Хлор уражає органи дихання, спричиняє опіки шляхів дихання, шкіри, очей. Реакція організму така: різкий біль у грудях, сухий кашель, блювота, порушення координації, різь в очах, сльози.

Поріг сприйняття хлору – 0,003 мг/л, ГДК у робочій зоні – 0,001 мг/л.

Уражальна концентрація хлору – 0,01 мг/л, якщо експозиція становить 1 год; смертельна – 0,1–0,2 мг/л.

Миттєва смерть настає, якщо концентрація становить понад 5–10 мг/л після 1–2 вдихань.

Засоби захисту органів дихання: цивільні протигази усіх марок, промислові фільтрувальні протигази марки «В» (жовта коробка). Якщо концентрація дуже висока (понад 8,6 мг/л) – ізолювальні протигази.

Засоби захисту шкіри – спеціальні ізолювальні і фільтрувальні захисні костюми (комплекти).

Якщо протигаза немає, слід затримати дихання, закрити ніс і рот тканиною, змоченою водою, і вийти із зараженої хлором зони.

Перша допомога у разі ураження хлором: надіти протигаз і вивести людину на свіже повітря, у спокійну атмосферу, якщо зупинилось дихання, зробити штучне дихання методом «рот у рот».

Слизові оболонки та шкіру потерпілого промити 2-процентним розчином соди, напоїти теплим молоком.

В усіх випадках потерпілим слід надати допомогу лікаря. Дегазацію проводять розчином лугів, гашеним вапном (10 т на 1 т хлору), нейтралізацію – водою (150 т на 1 т хлору).

Небезпечні хімічні речовини зберігаються у закритих резервуарах у вигляді рідини або скраплених газів. Руйнування або пошкодження резервуарів або комунікацій з НХР є джерелом хімічних небезпек, утворення зон хімічного зараження та осередків хімічного ураження з можливими масштабними негативними наслідками.

Вогнище хімічного ураження (ВХУ)

Вогнищем хімічного ураження називають територію, в межах якої в результаті викиду сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) або у разі застосування хімічної зброї відбувається масове ураження людей, тварин та рослинності.

Джерелами СДОР є: хімічна, нафтогазова промисловість, а також підприємства з виробництва пластмас, добрив, целюлози, водоочисні та холодильні установки.

За токсичною дією на організм людини СДОР класифікують на задушливі (хлор, фосген), загальноотруйні (оксид карбону, синильна кислота), задушливо-загальноотруйні (оксиди нітрогену, сірчистий ангідрид), нейротропні (сірковуглець), задушливо-нейротропні (аміак), ті, що порушують обмін речовин. До бойовихотруйних речовин (БОР) відносяться нервово-паралітичні (зарин), такі, що призводять до шкіряних та наривних хвороб (іприт), подразнюючі (Сі-ес), психосоматичні (Бі-зед, LSD-25).

Дії населення у вогнищі хімічного ураження.Після передачі сигналу «Увага всім. Хімічна небезпека» та мовної інформації про хімічну аварію населення та персонал повинні: використати індивідуальні засоби захисту та укриття в режимі повної ізоляції; застосувати антидоти та засоби обробки шкіри; закрити вікна та двері, взяти саме необхідне і виходити із зони можливого зараження у напрямку, перпендикулярному вітрові. Під час руху використовувати пов’язки із вати з марлею. За неможливості виходу зоставатися удома або укриватися в приміщенні, вживши заходів для його герметизації; після виходу із зони зараження зняти одяг і виконати санітарну обробку гарячою водою з милом.

Запитання до самоконтролю

  1. До якого класу небезпеки відноситься аміак?
  2. Яка реакція організму людини на дію аміаку?
  3. Як здійснити першу медичну допомогу при отруєнні аміаком?
  4. Яка реакція організму людини на дію хлору?
  5. Як здійснити першу медичну допомогу при отруєнні хлором?
  6. Що таке вогнище хімічного ураження? Дії населення.
  7. Яка існує класифікація СДОР?

Форма контролю: перевірка письмової відповіді на запитання до самоконтролю.
Термін контролю: до заняття № 9

 

Самостійна робота № 4

     Тема. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння

  1. Алкоголізм. Профілактика алкоголізму, негативна дія на організм людини.
  2. Тютюнокуріння. Профілактика тютюнокуріння, негативна дія на організм людини.

Література

Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації / Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В. Зацарний. – Київ : Каравела, 2011. – 328 с

Форма контролю: перевірка письмової відповіді на питання плану.

Термін контролю: до закінчення навчального модуля № 2

Теоретичні відомості

Формування основ ринкової економіки (перехідний період) створило в Україні принципово нову соціальну і економічну ситуацію надто різкий розподіл на бідних і багатих; процеси збідненої і збагачення мають деформований характер.

За таких обставин різко зростають форми і розміри соціальних відхилень (злочинність, самогубство, наркоманія, проституція і т.п.). Ці та багато інших форм поведінки в умовах занепаду системи соціального контролю стали загрозливими для суспільства.

Алкоголь і здоров’я.

Алкогольні напої паралізують діяльність абсолютно всіх органів людини. Як і нікотин, алкоголь — наркотик, до якого швидко звикають і не задовольняються маленькими дозами.

Стадії розвитку алкоголізму мають певну закономірність. Перший прийом викличе захисну реакцію — адже організм прийняв отруту. Це можуть бути нудота, блювання, головний біль, запаморочення і тому подібне. Ніяких приємних відчуттів при цьому не виникає. Проте при повторних прийомах алкоголю наступає ейфорія, а захисна реакція поступово слабіє. З часом стан ейфорії стає для людини потребою, і вона вже не може обходитися без алкогольних напоїв.

Зловживання алкоголем приводить до психічних розладів. Найчастіше попадаються такі психічні розлади, як біла лихоманка, алкогольний галюциноз, алкогольне мріяння, епілепсія.

Пияцтво і алкоголізм наносять велику економічну, соціальну і моральну шкоду суспільству. Люди, які п’ють, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них трапляються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). Через вину нетверезих водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв’язок із злочинністю —96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп’яніння.

Паління. Сьогодні смертність населення України визначається перш за все не інфекційними захворюваннями, тісно пов’язаними з широким розповсюдженням чинників ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них паління — основна причина передчасної смерті, якою можна запобігти. Тютюн — чинник ризику більш 25 хвороб.

Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас палять 12 мільйонів громадян — це 40% населення працездатного віку. З них 3,6 мільйона жінок і 8,4 мільйона чоловіків. Палить кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років). За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викличе в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Дорослий курець викурює в середніх 1650 цигарок за рік.

Нікотин — одна з сильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму.

Вчені встановили, що паління — один з основних чинників, який призводить до розвитку раку легенів. Паління збільшує ризик захворіти не тільки на рак легенів, а і на злоякісні новоутворення інших органів: язику, гортані, стравоходу, сечового міхура.

Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему, репродуктивні органи. За даними вчених, 50% обстежених курців в тій або іншій формі страждають на імпотенцію. Абсолютно неприпустимо палити вагітним жінкам. Медицина також застерігає: у жінок, які палять, недоношені і мертві діти народжуються в 2-3 рази частіше, ніж в тих, що не палять, а новонароджені діти переважно мають масу тіла на 100-200г менше маси тіла новонароджених, матері яких не палять.

Самостійна робота №5

Тема. Засоби індивідуального захисту в НС.

  1. Засоби індивідуального захисту:
  2. Засоби захисту органів дихання;
  3. Засоби захисту шкіри;
  4. Медичні засоби захисту.

Література
Атаманчук П.С. Безпека життєдіяльності [Електронний ресурс] / П.С. Атаманчук. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws

Теоретичні відомості
Для захисту органів дихання є фільтруючі (загальновійськові, цивільні, дитячі, промислові) та ізолюючі протигази, респіратори, крім того, ватяний-марлеві пов’язки і протипилові тканинні маски (прості засоби). Засобами захисту шкіри є ізолюючі костюми (комбінезони, комплекти), захисний-фільтруючий одяг (прості засоби).
До цивільних протигазів відносяться фільтруючі протигази ГП-5 (ГП-5М) і ГП-7 (ГП-7В), що набули найбільшого поширення.

Респіратори – полегшений засіб захисту органів дихання від забруднень повітряного середовища. Широкого поширення вони набули в шахтах, на копальнях, на хімічно шкідливих і запилених підприємствах, при роботі з добривами і отруйними хімікатами в сільському господарстві. Ними користуються на АЕС, при зачистці окалини на металургійних підприємствах, при фарбувальних, навантажувально-розвантажувальних і інших роботах.
За призначенням респіратори підрозділяються на проти пилові, протигазові і газо пило захисні. Проти пилові захищають органи дихання від аерозолів різних видів, протигазові – від шкідливої пари і газів, а газо пило захисні – від шкідливих газів, від газів пари, пари аерозолів при одночасній їх присутності в повітрі.
Респіратори випускаються двох типів. До першого типу відносяться респіратори, у яких напівмаска і фільтруючий елемент одночасно служать і лицьовою частиною. У респіраторах другого типу повітря очищається у фільтруючих патронах приєднуваних до напівмаски.
Залежно від терміну служби респіратори можуть бути разового (ШБ-1, «Пелюстка», «Кама», У-2К, Р-2) і багаторазового використання. У респіраторах багаторазового використання передбачена заміна фільтрів.
Якщо немає ні протигаза, ні респіратора, то можна скористатися простими засобами захисту органів дихання марлевою пов’язкою і проти пиловою тканинною маскою (ПТМ), які надійно оберігають органи дихання людини від дії радіоактивного пилу, шкідливих аерозолів, бактерійних засобів.

Засоби захисту шкіри призначені для оберігання людей від дії сильнодіючих отруйних, отруйливих, радіоактивних речовин і бактерійних засобів.
Спецодяг ізолюючого типу виготовляється з таких матеріалів, які не пропускають ні краплі, ні пари отруйних речовин, а також забезпечують необхідну герметичність і завдяки цьому захищають людину.
Фільтруючі засоби роблять з бавовняної тканини, просоченої спеціальними хімічними речовинами.
Як прості засоби захисту шкіри людини може бути використаний виробничий одяг: куртки, брюки, комбінезони, халати з капюшонами, зшиті в основному з брезенту, вогнезахисної або прогумованої тканини, грубого сукна.
З предметів побутового одягу найбільш придатні як засоби захисту плащі і накидки з прогумованої тканини або тканини, покритою хлорвініловою плівкою. Захист можуть забезпечити також і зимові речі: пальта з шкіри, грубого сукна або драпу, ватники, дублянки.
Ноги краще всього захищають гумові чоботи промислового або побутового призначення, гумові боти, калоші, які здатні не пропускати крапельнорідкі ХНР 3-6 год..
Для запобігання тяжким наслідкам від дії на організм людини вражаючих чинників НС, а також для надання само- і взаємодопомоги в зоні НС служать медичні засоби захисту населення. У комплект таких засобів входять: медична аптечка індивідуальна АІ-2, індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8А (10А), пакет дегазування ІДП-С, перев’язувальний пакет.

Запитання до самоконтролю

  1. Які ви знаєте засоби захисту органів дихання? В яких НС їх використовують?
  2. Які ви знаєте засоби захисту шкіри ? В яких НС їх використовують?
  3. Які ви знаєте медичні засоби захисту?

Форма контролю: усне опитування за питаннями самоконтролю
Термін контролю: до заняття № 16

 

Самостійна робота №6

Тема. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.

  1. Правила поводження під час НС.
  2. Види натовпів.
  3. Норми поведінки при масових скупченнях людей.

Література
Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації / Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В. Зацарний. – Київ : Каравела, 2011. – 328 с

Завдання

  1. Записати правила поводження під час НС.
  2. З’ясувати які є види натовпів та правила поведінки в натовпі.

Правила поводження під час НС

1)    Не панікувати;
2)    проаналізувати те, що відбувається, зважити всі «за» і «проти», реально оцінити обстановку;
3)    не намагатися зупинити учасників дій, не закликати до здорового глузду, не вступати в суперечки;
4)    використовувати всі права і можливості (наприклад переговори) для захисту свого життя і здоров’я;
5)    кинути місце НС (будь-якими можливими шляхами).
6)    До виникнення НС, перебуваючи в місцях великого скупчення людей: не вживати
7)    спиртних напоїв; бути готовим до дій на випадок виникнення НС.

Методичні поради

Кожен тип НС може викликати масові скупчення людей, які призводять до тисняви результатом якої є страх, паніка та масовий травматизм. Доцільно знати, як чинити, якщо масове скупчення людей, скажімо, охопить паніка. Адже шанси зберегти самовладання у критичній ситуації більші в тих, хто дотримується правил самозбереження.

Психологія натовпу зовсім інша, ніж психологія індивідуума. Виникає так званий феномен колективного несвідомого. Навіть незначний прояв паніки здатний нівелювати внутрішній самоконтроль. Однак багато залежить від кожної людини. При неадекватній поведінці може стати джерелом виникнення хаосу.

У звичних обставинах багато хто, здійснюючи той чи інший вчинок, зважає на оцінку оточення. А ось у масових скупченнях страх перед громадським осудом зникає, працює інстинкт самозбереження. У такій ситуації зазвичай розмивається свідоме мислення. Дії охоплених потужною тривогою мас узагалі не передбачувані. Отже, варто знати норми поведінки у масовому скупченні людей.

Форма контролю: письмова відповідь
Термін контролю: до завершення навчального модуля № 3

Рекомендовані правила поведінки у надзвичайних умовах:

  1. Одне із головних правил — не йдіть «проти течії». Краще рухатися в одному напрямку і темпі з усіма.
  2. Варто уникати центру скупчення людей і небезпечного сусідства з вітринами, огорожами, стовпами, стінами, вузькими проходами.
  3. Подбайте про відповідний одяг: високі підбори і тісна спідниця — не ліпший варіант при надзвичайних умовах.
  4. Бажано, щоб руки були вільними. Отож сумку чи парасолю не слід тримати в руках.
  5. Якщо відчуваєте тиск ззаду, стисніть руки у ліктях і притуліть їх до корпусу.
  6. Якщо впали — захистіть голову руками і спробуйте підвестися, але не з колін. Обпершись однією ногою об землю, різко випростайтеся у напрямку руху натовпу. До речі, уважно дивіться перед собою. Якщо хтось не втримався на ногах, допоможіть йому піднятися.
  7. Намагайтеся будь-що не опинитися в тупику, у разі тисняви відступати з цієї позиції важче.
  8. Уразі наявності в повітрі хімічних речовин можна захиститися так: закрити рот і ніс хустинкою, змоченою у будь-якій рідині. Якщо уражено очі, треба швидко і часто моргати, щоб сльози вимили хімічну речовину.
  9. Підчас руху натовпу не хапайтеся ні за що руками. Є ризик травмуватися.

При можливості можна оцінити обставини і вжити правильних заходів. Для цього психологи радять використовувати прийоми аутотренінгу й експрес-релаксації: погляньте вгору, зробивши при цьому повний вдих; опускаючи очі до рівня горизонту, плавно видихніть повітря, максимально розслабте усі м’язи; запитайте себе, звернувшись за іменем (краще вголос): «Є ти тут?» І впевнено відповідайте: «Так! Я тут!» Це допоможе втамувати емоції; уявіть телевізійну камеру, яка дивиться на вас згори трохи збоку. Оцініть свою ситуацію як стороння людина — що ви порадили б робити іншому? збийте страх несподіваною думкою або спомином, усміхніться.

Поведінка в натовпі - Якщо ви збираєтеся на мітинг, концерт, стадіон, будьте готові до того, що скупчення людей в будь-який момент може перетворитися у натовп.
Правила поведінки в натовпі
1) Займіться власною зовнішністю. Волосся зберіть у «хвіст», заховайте під хустку. Позбавтесь від речей, які заважають вашим рухам,— перш за все від окулярів, краваток, шарфів. Фотоапарат, відеокамера, парасолька теж можуть бути смертельно небезпечними у некерованому натовпі. В екстре­мальній ситуації небезпечна навіть авторучка або гребінець у нагрудній кишені. Застебніть блискавки і ґудзики на одязі, закрийте усі кишені, вільні краї шнурків заправте в черевики;
2) Розрахуйте, куди прямує натовп. Ваше завдання: обрахувати шляхи відступу і, побачивши їх, виринути із натовпу не раніше і не пізніше. Порятунок у тому, щоб піти дворами або під’їздами;
3) Не йдіть проти натовпу. Без особливої потреби не пересувайтеся на фланги: тих, хто опинився по краях, натовп може винести на вітрину, трубу, ґрати, дерево… Майже всі трагедії трапляються на розділювальних бар’єрах. Не тримайтесь ні за що руками, хоча б складіть їх на грудях — інакше зламають.