СПЕЦІАЛЬНИЙ МУЗИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ (НІМД)

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Розробник: Є.Г.Мосякін

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

I курс I семестр

Навчальний модуль № 2
Самостійна робота № 1. Проаналізувати один з творів запланованих викладачем для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда(аналіз твору)14-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів(етапи роботи над твором, читання з аркуша, самостійна робота над музичним матеріалом).
Уміти проаналізувати твори за запропонованою схемою.

I курс IIсеместр

Навчальний модуль № 3
Самостійна робота № 2. Підготувати музично-теоретичний аналіз твору запланованого викладачем для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда(аналіз твору)8-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів(етапи роботи над твором, читання з аркуша, самостійна робота над музичним матеріалом).
Уміти проаналізувати твори за запропонованою схемою.

Навчальний модуль № 4
Самостійна робота № 3. Підготувати одну з числа запланованих для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Виконання гами 15-й тиждень
Програмові вимоги:
Знати раціональну постановку та поставу під час гри на інструменті(положення ніг, голови, тулуба, рук); взаємозв’язок дихання, пальців, губ, язика; техніку звуковидобування; особливості виконання штрихів – «деташе», «легато», «стаккато»(«стаккатіссімо»).
Уміти виконувати гами в різних штрихових, ритмічних варіантах та інтервалах(згідно вимог першого року навчання).

Навчальний модуль № 5
Самостійна робота № 4. Проаналізувати один з творів, запланованих викладачем для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда(аналіз твору)19-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів(етапи роботи над твором, читання з аркуша, самостійна робота над музичним матеріалом).
Уміти проаналізувати твори за запропонованою схемою.

II курсIII семестр

Навчальний модуль № 6
Самостійна робота № 5. Підготувати музично-теоретичний аналіз твору запланованого викладачем для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда(аналіз твору)7-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів(етапи роботи над твором, читання з аркуша, самостійна робота над музичним матеріалом).
Уміти проаналізувати твори за запропонованою схемою.

Навчальний модуль № 7
Самостійна робота № 6. Підготувати одну гаму та один етюд з числа запланованих для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Виконання гами, етюду. 12-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати раціональну постановку та поставу під час гри на інструменті(положення ніг, голови, тулуба, рук); взаємозв’язок дихання, пальців, губ, язика; техніку звуковидобування; способи виконання штрихів «маркато», «нон легато», «портато» на духових інструментах; особливості роботи над гамами; особливості роботи над етюдами різного призначення.
Уміти виконувати гами в різних штрихових, ритмічних варіантах та інтервалах; виконувати етюди різного призначення.

Навчальний модуль № 8
Самостійна робота № 7. Підготувати музично-теоретичний аналіз твору запланованого викладачем для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда(аналіз твору)15-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів(етапи роботи над твором, читання з аркуша, самостійна робота над музичним матеріалом).
Уміти проаналізувати твори за запропонованою схемою.

II курс IVсеместр

Навчальний модуль № 9
Самостійна робота № 8. Підготувати музично-теоретичний та виконавський аналіз твору запланованого викладачем для вивчення у семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда (аналіз твору)8-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів(етапи роботи над твором, читання з аркуша, самостійна робота над музичним матеріалом).
Уміти проаналізувати твори за запропонованою схемою.

Навчальний модуль № 10
Самостійна робота № 9. Підготувати одну гаму та етюд з числа запланованих для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Виконання гами, етюду. 15-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати раціональну постановку та поставу під час гри на інструменті(положення ніг, голови, тулуба, рук); взаємозв’язок дихання, пальців, губ, язика; техніку звуковидобування; способи виконання штрихів «маркато», «нон легато», «портато» на духових інструментах; особливості роботи над гамами; особливості роботи над етюдами різного призначення.
Уміти виконувати гами в різних штрихових, ритмічних варіантах та інтервалах; виконувати етюди різного призначення.

Навчальний модуль № 11
Самостійна робота № 10. Підготувати музично-теоретичний та виконавський аналіз твору запланованого викладачем для вивчення у семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда (аналіз твору)18-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів(етапи роботи над твором, читання з аркуша, самостійна робота над музичним матеріалом).
Уміти проаналізувати твори за запропонованою схемою.

IIIкурс V семестр

Навчальний модуль № 12
Самостійна робота № 11. Підготувати музично-теоретичний та виконавський аналіз твору запланованого викладачем для вивчення у семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда (аналіз твору)7-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів малої форми(етапи роботи над твором, читання з аркуша, самостійна робота над музичним матеріалом).
Уміти проаналізувати твори за запропонованою схемою.

Навчальний модуль № 13
Самостійна робота № 12. Підготувати одну гаму та етюд з числа запланованих для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Виконання гами, етюду. 12-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати способи виконання штрихів «мартеле», «маркироване легато»; методику роботи над гамами та етюдами; способи виконання мелізмів(форшлаг, мордент)та комбінованої(подвійної)атаки звуку.
Уміти виконувати гами, арпеджіо їх тризвуків та септакордів в різних штрихових та ритмічних варіантах; виконувати етюди різного призначення.

Навчальний модуль № 14
Самостійна робота № 13. Підготувати музично-теоретичний та виконавський аналіз запланованого викладачем для вивчення у семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда (аналіз твору)15-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів крупної форми.
Уміти аналізувати твори для духових та ударних інструментів за запропонованою схемою.

IIIкурс VI семестр
Навчальний модуль № 15
Самостійна робота № 14. Підготувати музично-теоретичний та виконавський аналіз твору запланованого викладачем для вивчення у семестрі.
Форма і термін контролю: Співбесіда(аналіз твору)8-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати особливості аналізу та вивчення музичних творів крупної форми.
Уміти аналізувати твори для духових та ударних інструментів за запропонованою схемою.

Навчальний модуль № 16
Самостійна робота № 15. Підготувати одну гаму з числа запланованих для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Виконання гами, 15-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати способи удосконалення техніки виконавського дихання; способи виконання штрихів «маркироване легато»; методику роботи над гамами та етюдами; способи виконання мелізмів(групето, трель)та комбінованої (потрійної) атаки звуку.
Уміти виконувати гами, арпеджіо їх тризвуків та септакордів в різних штрихових та ритмічних варіантах; виконувати вправи та етюди різного призначення.

Навчальний модуль № 17
Самостійна робота № 16. Підготувати твір малої форми з числа запланованих викладачем для вивчення в семестрі, музично-теоретичний та виконавський аналіз цього твору.
Форма і термін контролю: Виконання твору, аналіз твору. 18-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати методику роботи над творами малої форми; особливості аналізу та вивчення музичних творів крупної форми; методику вивчення музичного матеріалу на пам’ять; способи виконання мелізмів(форшлаг, мордент, группетто, трель)та комбінованої(подвійної та потрійної)атаки звуку.
Уміти виконувати різнохарактерні твори малої форми; аналізувати твори для духових та ударних інструментів за запропонованою схемою.

IV курс VIIсеместр

Навчальний модуль № 19
Самостійна робота № 17. Підготувати гаму з числа запланованих для вивчення в семестрі.
Форма і термін контролю: Виконання гами, 11-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати методику роботи над інструктивно-технічним матеріалом; структуру та зміст самостійних занять на інструменті.
Уміти володіти технікою виконавського дихання, звуковидобування технікою виконання штрихів, мелізмів та ін. на духових інструментах; здійснювати настроювання духового інструмента; виконувати гами, арпеджіо їх тризвуків та септакордів в різних штрихових та ритмічних варіантах.

Навчальний модуль № 20
Самостійна робота № 18. Вивчити твір малої форми з числа запропонованих викладачем для вивчення в семестрі, підготувати музично-теоретичний та виконавський аналіз цього твору.
Форма і термін контролю: Виконання твору, аналіз твору. 15-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати методику роботи над творами малої форми; особливості аналізу та вивчення музичних творів крупної форми; методику вивчення музичного матеріалу на пам’ять; методи розвитку техніки виконавського дихання, амбушуру, язика, пальців (правої руки на тромбоні).
Уміти володіти технікою виконавського дихання, звуковидобування технікою виконання штрихів, мелізмів та ін. на духових інструментах; здійснювати настроювання духового інструмента; самостійно аналізувати твори для духових(ударних)інструментів за запропонованою схемою.

IV курс VIIIсеместр

Навчальний модуль № 21
Самостійна робота № 19. Підготувати письмове повідомлення про історію виникнення та розвиток власного інструмента та видатних виконавців на цьому інструменті.
Форма і термін контролю: Перевірка повідомлення, 7-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати історію виникнення та розвиток власного інструмента та коротку інформацію про видатних виконавців на цьому інструменті

Навчальний модуль № 22
Самостійна робота № 20. Підготувати музично-теоретичний та виконавський аналіз одного з творів програми державного іспиту.
Форма і термін контролю: Співбесіда (аналіз твору)10-й тиждень.
Програмові вимоги:
Знати основи виконавського процесу на духових(ударних)інструментах; методику роботи над художнім музичним матеріалом(п’єси, ансамблеві та оркестрові твори); методику підготовки до концертного виступу; критерії естрадної готовності твору.
Уміти аналізувати твори для духових та ударних інструментів за запропонованою схемою.
Загальні методичні поради
Основне завдання вищої освіти полягає у формуванні творчої особистості фахівця, здатного до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльності. Самостійна робота студента важливий напрямок його навчальної діяльності.
Змістом курсу дисципліни передбачено два види самостійної роботи студента – це музично-теоретичний та виконавський аналіз творів і самостійне вивчення на пам’ять музичного матеріалу.
Твір для аналізу та музичний матеріал студент обирає самостійно з переліку, який запропоновано викладачем спеціального музичного інструменту.
Оцінка за самостійну роботу є складовою для модульного оцінювання студента. Студент зобов’язаний виконати самостійну роботу у встановлений термін

Схема музично-теоретичного аналізу твору:

Коротка інформація про твір та його автора / точна назва твору, рік видання та створення /.
Жанр твору / марш, вальс, фантазія, сюїта, увертюра, обробка пісні, частина крупної форми, фрагмент симфонії, опери, балету, кантати, ораторії /.
Темп.
Тональний план / відхилення, модуляції /.
Тип(и) фактури / монодичний, підголосочний, акордово-гармонічний, гомофонно-гармонічний, поліфонічний /.
Форма твору /одночастинна, двочастинна, тричастинна, куплетно-варіаційна, сонатне алегро, рондо, рондо-соната та ін. /.
Загальний характер твору та його складових частин.
Виконавські труднощі та їх зв’язок з особливостями жанру та форми твору.
Застосування диригентських навичок:
▪         розмір (и) та схема(и) тактування / основні, складні, нерівномірно – складні/;
▪         тип та характер диригентських жестів;
▪         метроритмічні та агогічні особливості твору;
▪         показ темпу(ів), динаміки, штрихів, вступів, зняття звучання;
▪         фермати;
▪         синкопи;
▪         дроблення;
▪         кульмінація(ї).
Методичні поради до самостійного вивчення музичного матеріалу
Головною метою навчання гри на духових інструментах є змістовне та технічно досконале виконання музичних творів різних жанрів і форм.
Основні етапи у розучуванні творів:
Попереднє ознайомлення з твором.
Опрацювання деталей(технічне та художнє засвоєння музики).
Виконання твору без зупинок в супроводі фортепіано та досягнення естрадної готовності твору.
Кінцевою метою навчання гри на духовому інструменті є спроможність виконавця впевнено, натхненно, яскраво розкрити зміст музичного твору. Професійна майстерність соліста (ансамбліста) або оркестранта багато у чому визначається його вмінням свідомо та активно користуватися передусім звуковими і технічними засобами виразності. Це потребує тривалої, систематичної і цілеспрямованої роботи над удосконаленням виконавського апарату, розвитком техніки гри.
Практичне набуття умінь і навичок керування диханням, рухами губ, язика, пальців, їх взаємодія між собою і слухом у процесі гри відбуваються насамперед на основі регулярних занять з інструктивно-технічним (навчально-допоміжним) матеріалом – робота над вправами, гамами та етюдами різного призначення.
Гра самого здібного студента, який володіє хорошим слухом і красивим звуком, але недостатньо озброєного технікою гри, не буде повноцінною у технічному відношенні; нехтування технікою гри народжує ремісництво, любительщину.
I. Робота над вправами.
Гра звуків подовженої тривалості – один з самих розповсюджених видів вправ, які забезпечують раціональний, комплексний розвиток техніки дихання, губ, язика, усіх видів звуковидобування.
Виконуючи вправи (діатонічні, хроматичні послідовності чи у вигляді арпеджіо) необхідно слідкувати за чіткою атакою звуків, стійким інтонуванням, контролювати якість динамічних відтінків, точність закінчення звучання у відповідності за музичним розміром. Постійний самоконтроль, виправлення помічених недоліків сприяє закріпленню навичок автоматизму руху пальців, язика, зміцненню м’язів губ, напрацюванню режиму дихання.
II. Робота над гамами
Багато важливих технічних навичок виконавець набуває в процесі роботи над гамами та арпеджіо.
/Гама 1. гр. літера(буква) грецького алфавіту(абетки), що застосовувалась у середньовічній нотації для позначення самого низького звуку – Г;
2. Поступова висхідна або низхідна послідовність усіх ступенів ладу, яка починається з основи тону, може мати об’єм октави, але може бути подовжена у суміжні октави.
Арпеджіо (арпеджіо – іт. від – грати на арфі) – послідовне виконання звуків акорду./
Регулярні заняття гамами та арпеджіо на духових інструментах сприяють розвиткові і становленню дихання, витривалості губ, оволодінню регістрами, рухливістю язика і пальців, погодженості дій усіх компонентів виконавського апарату музиканта, а також засвоєнню тональності(нім. – висотне розташування ладу), метро-ритму, штрихів, динаміки, гамоподібних і арпеджованих утворень, які часто зустрічаються в сольній та оркестровій (ансамблевій) літературі.
Варто пам’ятати про важливість свідомого та вдумливого виконання гам і арпеджіо уже з першого року навчання, а також про засвоєння елементарних теоретичних питань щодо будови мажорних та мінорних гам /квінтового кола умовної схеми тональностей – де кількість дієзів у тональності від «0» до «7» збільшується за рухом годинникової стрілки, а бемольних – проти/.
Вивчення гам за квінтовим колом до «7» знаків забезпечує теоретичне засвоєння тональностей та систематичність у музичному розвитку майбутнього виконавця на духових інструментах.
Сучасні музичні твори відзначаються ускладненим метро-ритмом і ладогармонічною структурою. У зв’язку з цим заняття гамами та арпеджіо набуває першочергового значення, і їх виконання слід постійно ускладнювати. Виконуючи гами слід дотримуватись визначеної послідовності, яка полягає у тому, що спочатку виконуються усі види діатонічної гами (натуральної, гармонічної, мелодичної) далі хроматична від будь-якого звуку, (можливе виконання цілотонової гами), потім тонічні тризвуки і септакорди у вигляді арпеджіо.
Існують різни способи виконання гам, які залежать від можливостей студента: в одну, дві, три октави; півтори октави до другого квантового тону у прямому русі(або терцового тону).
Використовуючи той чи інший спосіб, слід виконувати гами у штрихах деташе, стаккато і легато у різних ритмічних варіантах, використовуючи зручну аплікатуру. Необхідно слідкувати за структурною виразністю гам, яка багато у чому залежить від правильності розміщення моментів вдиху.
З набуттям виконавських навичок гами та арпеджіо грають у більш швидкому темпі, ретельно стежачи за правильністю виконання усіх компонентів. Студентам-початківцям слід засвоїти, що гами це «хліб насущний» для виконавця, незмінний матеріал для оволодіння майстерністю, джерело якості звуку, динамічної та тембрової різноманітності, красивого звучання в усіх регістрах.
Гами – універсальне зведення основних технічних прийомів і засобів виразності, яке обіймає технологічну і художню сторону виконання. Зневажливе відношення до систематичного вивчення гам і інших важливих форм музичного викладу негативно позначиться у майбутньому розвиткові техніки виконавця.
Робота над етюдами.
З метою подальшого удосконалення різних видів техніки гри і накопичення певного виконавського досвіду музикант повинен займатися етюдами.
Початок роботи над етюдами завершує початковий період тренувальних вправ і починається новий більш відповідальний, у якому спеціальні технічні завдання поєднуються з музичними, створюються передумови для успішної роботи над музичним твором. Етюди дають можливість перевірити міцність набутих знань, навичок та рівень технічної підготовки, розвивають уміння старанно опрацьовувати твори.
Етюдний матеріал за своєю структурою, змістом, призначенням буває досить різноманітним: деякі етюди більш схожі на вправи, інші – близькі до художніх творів.
Етюди-вправи використовують у навчальній практиці як допоміжний матеріал для засвоєння окремих видів техніки: глибини вдиху і тривалості видиху, гнучкості і витривалості амбушурних м’язів, швидкості і впевненості в роботі язика, легкості і рівності руху пальців та ін.
Етюди художнього плану дають змогу набувати навичок комплексного застосування технічних і художніх засобів виконання. На матеріалі цих етюдів виховується уважне ставлення до тональних і темпових змін, динамічних та інших позначень, особливостей фактури, звукових барв, побудови музичних фраз та ін. Роботу над етюдами художнього спрямування рекомендується починати з ознайомлення з нотним текстом(візуально), визначення тонального плану, метро-ритмічних особливостей, темпу і характеру музики. Потім їх програють з доступною швидкістю, яка дозволяє прочитати текст повністю, а також відмітити при цьому найбільш складні в інтонаційному, аплікатурному відношеннях епізоди, з яких слід починати розучування. Великі інтервали, незручні пасажі, комбіновані удари язика тощо слід опрацьовувати спокійно, стримано, по кілька разів, аналізуючи причини невдач.
Переконавшись, що пасажі або інші складні елементи виходять безпомилкова, їх зв’язують з попереднім і наступним відрізком тексту і якщо помилок немає, етюд програють повністю, поступово доводячи темп до позначеного в нотах.
Етюд вважається вивченим, якщо його можна зіграти без помилок, розривів або непередбачуваних зупинок у авторському темпі від початку і до кінця. Навчальна практика роботи над інструктивно-технічним та художнім матеріалом у ДМШ(цей досвід доцільно використовувати і в умовах навчання в училищі культури, зокрема взяти його на озброєння студентам – в недалекому минулому учасникам аматорських духових оркестрів) напрацювала орієнтовний регламент роботи над розвитком виконавської техніки: за умови тригодинної репетиційної роботи – 15/20 хв. тривалі звуки; 25 хв. – гами і арпеджіо; 35 хв. – етюди( з перервами після кожного виду роботи). Вивчення творів не слід відкладати на сам кінець. Доцільно чергувати роботу над тренувальним і музично-художнім матеріалом.
Робота над музичним твором.
Перехідним етапом від етюдів до творів крупної форми є мініатюри, або п’єси простих(малих) форм. Традиційно фактура мініатюр не дуже складна і дозволяє на такому художньому матеріалі удосконалювати окремі сторони виконавства. Бажано підбирати для розучування мініатюри дво- і три частинні, з контрастними за характером частини. Якщо п’єса одночастинна та одноманітна за характером(кантилена чи рухлива) ти її слід розучувати почергово з контрастуючою їй за характером.
Головна мета навчання – це змістовне і технічне удосконалення виконання музичних творів різних жанрів і форм. Для досягнення цієї мети використовуються усі технічні і художні засоби музичної виразності. Робота над твором має велике значення у естетичному вихованні та розвиткові загальному зичної культури майбутнього фахівця.
Основні принципи роботи над музичним твором, що склалися у музичній практиці, передбачають поділ процесу розучування на три частини або етапи( такий період – це один із варіантів якоїсь цілісної системи або метода роботи над музичним твором, одначе всі вони відображають загальний напрям у вирішенні головного музичного завдання).
І-й етап починається з попереднього ознайомлення з твором. Необхідно проаналізувати форму, зміст, характерні особливості(тональність, метро ритмічну структуру, динаміку та ін.), відомості про композитора, його творчість, скласти орієнтовний план та способи роботи над твором на початковій стадії.
Як же конкретно проводиться робота на І-му етап? Перш ніж приступити до детального вивчення, необхідно уважно познайомитись з твором(зміст, форма, характер музики та способи розучування). Учні І-ІІ класів ДМШ ще недостатньо володіють уміють читати новий текст з аркуша, тому педагог допомагає їм засвоїти музичні терміни, умовні позначення, авторські ремарки. Це щодо темпу, динаміки, штрихів, режиму дихання ті ін.
Після цього твір програють у повільному темпі – і таким чином виконавець складає відповідне враження про твір. Іноді коли твір складний, або студент достатньо не володіє навичками читання з аркуша, доцільно прослухати виконання твору(за можливості) добре підготовленими студентами старших курсів(варіанти – платівки , магнітофон, відеозаписи тощо). Але краще все-ж-таки здійснювати розучування твору за такою схемою: розбір нотного тексту, виокремлення та неодноразове програвання окремих закінчених частин, складних у технічному відношенні місць, потім програвання твору в цілому і бажано щоб це виконання наближалось до авторських вказівок щодо темпу, штрихів, динаміки ти ін.
Ясно, що все зразу не прозвучить як слід, тому варто дуже уважно прислухатись до порад педагога, а саме: що у виконанні є задовільним, які недоліки, як їх усунути, на що звернути увагу, як побудувати самостійні заняття щоб успішно виконати увесь комплекс технічних і творчих завдань, що забезпечать правильну трактовку твору.
Підсумком роботи на першому етапі є оцінка педагогом зусиль студентів, старанності щодо досягнення мети, що ставилась на початку пройденого етапу.
ІІ-й етап – самий відповідальний, складний і тривалий. Студент разом з педагогом повинні пройти нелегкий шлях від початкового виконавського задуму до більш глибокого вивчення різноманітності елементів та деталей, що складають музичну тканину твору: до конкретизації образного змісту твору; до визначення способів подолання технічних труднощів і пошуку засобів музичної виразності необхідних для реалізації виконавського задуму – втілення музично-образного змісту твору.
Існують різні підходи щодо послідовності роботи над твором, скажімо такий: – спочатку розучується «голий» текст з дотриманням звуковисотності та тривалості нот, а потім додається робота над темпом, динамікою, штрихами та ін.
Більш прогресивною, усе ж таки є роботи над твором коли процес удосконалення і проникнення у зміст твору здійснюється одночасно і поступово з більшою деталізацією ніж це було на І етапі(фразування, цензури, динамічні та агогічні позначення, штрихи, гами, артикуляція та ін.)для подолання труднощів(після першого виконання) твір доцільно програти у повільному чи помірному темпі уважно слухаючи кожний звук добиваючись потрібного характеру, належного фразування, дотримання динамічних і штрихових позначень. Тільки навчившись уважно слухати можливо виявити недоліки, а свідоме виконання підкаже шлях виправлення помилок.
Корисним, у процесі роботи над твором, є перехід з програвання невеликих епізодів або частин до виконання усього твору: по-перше, щоб деталі не відволікали від головної мети – розкриття змісту твору; по-друге, для того щоб установити опорні точки п’єси – кульмінації музичного розвитку і перш за все – центральну, яка допоможе зберегти відчуття цілого у роботі над деталями; по-третє – перевірити, як подолання труднощів шляхом багаторазового програвання окремих місць, деталей вплинуло на якість звучання, метроритм, режим дихання, стан амбушюра та ін.
Необхідно уважно відноситись до деталей, чистого інтонування кожного звука, розглядаючи кожний елемент музичної тканини як живу клітину організму, що впливає на його функціонування.
Протягом ІІ етапу увагу необхідно зосередити на двох основних вирішальних завданнях – мелодичному і ритмічному: будь-які технічні місця, пасажі(що програються у повільному темпі) розглядаються як певний вид мелодичного руху, будь-яка побудова і поєднання звуків повинні сприйматись як мелодія.
Мелодія, що виконується на духових інструментах, має специфічні особливості, але у значній мірі вона пов’язана з принципами вокального мистецтва, так як їх об’єднують закономірності режиму дихання.
Одне з важливих завдань на цьому етапі полягає у знайденні таких виразних засобів, за допомогою яких звучання духового інструмента наближалось би до співу людини, тобто, щоб гра виконавця-початківця була наспівною, правдивою, широкою.
Значні проблеми виникають у студентів коли вони зустрічаються з ритмічними труднощами(складний нотний текст), і навіть студенти з задовільною підготовкою порушують ритмічність виконання. Відомо, що допоміжним засобом для усвідомлення ритмічних співвідношень є рахунок з «1»(в голос і подумки). Студенти повинні постійно працювати над удосконаленням ритму, привчатись уважно слухати себе, відраховуючи метричні вартості такту, а оскільки ритм у музичному творі не існує окремо від мелодії, то і працювати над ритмікою, якістю звуку, фразуванням бажано одночасно. За допомогою викладача необхідно належним чином засвоїти загальний план фразувань, місця кульмінацій, динамічні і агогічні відтінки у відповідності з ритмічним моментом. Опора на сильні долі такту, або відносно сильні підкреслення затримок, чітке виконання ритмічних утворень т.зв. особливого ритмічного поділу звуків, інших ритмічних фігур має велике значення для чіткої вимови, чіткої музичної дикції.
Щодо темпу, тобто ступеня швидкості руху у музичному творі. Дотримуючись авторських вказівок, виконавець повинен проявляти і своє розуміння темпу, тому що це поняття умовне і в кожному творі може мати різну практику трактовку. Необхідно враховувати характер музики її програмно-образний зміст. У цьому плані може допомогти також і метроном, особливо на початковому етапі. Необхідно пам’ятати, що кожен твір має один основний темп, а відхилення здійснюється у середині його.
ІІІ-й етап. На цій стадії відбувається уточнення виконавського замислу і на перший план виходить завдання закінченого втілення авторського тексту, розкриття його змісту. На заключному етапі твори слід виконувати без зупинок і обов’язково з супроводом.
Твори бажано повторити на даному або наступному занятті для того щоб коротко проаналізувати виконання, належним чином вивчити фактуру супроводу та засвоїти її, а також усвідомити її роль у загальній композиції і специфічні особливості ансамблю духових інструментів та фортепіано. Бажано щоб твори виконувались напам’ять, впевнено, стійко у інтонаційному відношенні.
Необхідно звернути увагу на дихання, яке визначається як і аплікатура у відповідності з фразуванням на витримку губних м’язів, від яких залежить еластичність, інтенсивність коливальних рухів, ступінь напруження, яка необхідна для відтворення звуку визначеної висоти, гучності, тембру.
Причиною зупинок, зривів під час виконання є не пам’ять, а швидше недосконалість техніки – тому не слід поспішати переходити до ІІІ етапу(належним чином не виконавши всі завдання ІІ-го етапу). Іноді досить звільнитися від зайвого напруження виконавського апарату – як покращується робота пам’яті. Техніка допомагає техніці.