СЦЕНІЧНА МОВА

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Розробник: Л.Є.Фастовець

Навчальний модуль №1.

Предмет та завдання навчальної дисципліни «Сценічна мова». Місце дисципліни в підготовці фахівця за спеціалізацією «Видовищно-театралізовані заходи». Історія виникнення жанру художнього слова. Словесна дія в мистецтві читця, ведучого. Видатні майстри українського театру: В.С.Василько, І.О.Мар’яненко, А.М. Бучма – продовжувачі культури сценічного мовлення. Вчення К.С Станіславського та В.І.Немировича – Данченка про словесну дію.

Орфоепія. Орфоепічні норми вимови голосних та приголосних звуків. Поняття «орфоепія». Орфоепічні норми вимови голосних та приголосних звуків. Вимова звукосполучень. Рухомість наголосу як виразний засіб української мови. Шляхи усунення мовних вад.

Техніка мовлення. Дикція. Дикція. Значення дикції для читця, актора, людини мовної професії. Артикуляція. Будова артикуляційного апарату. Правила артикуляції.         

Дихання. Анатомія і фізіологія дихального апарату людини. Типи дихання. Змішано-діафрагматичний тип дихання як основа постановки мовного голосу. Значення поставленого і тренованого дихання для читця, актора. Вправи на вироблення та засвоєння навичок володіння змішано-діафрагматичним типом дихання.

Голос. Голос – виразник думок і почуттів. Голосовий апарат людини. Гігієна голосу. Резонатори. Регістри та діапазон голосу. Поняття пісенного голосу і мовного голосу читця. Постановка голосу.

Навчальний модуль №2

Принципи вибору репертуару для художнього читання. Вибір прозових творів для читання. Принципи формування сценічного репертуару читця: ідейно-художня цінність твору, актуальність, жанрова різноманітність, врахування інтересів і потреб аудиторії. Врахування уподобань та творчих можливостей виконавця. Вимоги до вибору прозового твору для сценічного виконання.

Логіка та інтонація сценічної мови. Логічна інтонація – основа осмисленої мови, виразник мовної дії. Інтонація і підтекст. Інтонування розділових знаків. Правила читання простих та складних речень. Мелодія мови – найважливіший елемент інтонації.

Логічне членування речень та засоби логічної виразності. Логічна виразність – основа розуміння мови. Речення. Фраза. Мовний такт. Засоби логічної виразності: логічна пауза, логічний наголос, логічна мелодія, логічна перспектива. Види пауз: граматична, логічна, психологічна, люфт-пауза. Правила розстановки пауз. Закономірності логічних наголосів (нове поняття, неприпустимість логічних наголосів на прикметники та займенники, правило протиставлення, правило порівняння, правило перерахування).

Етапи роботи читця над художнім твором. Загальний аналіз твору. Виконавський аналіз твору. Художнє втілення твору. Естрадне виконання твору.

Загальний аналіз художнього твору та його складові. Короткі відомості про авторів обраних творів. Коротка характеристика змісту творів.Визначення теми твору. Визначення ідеї твору.Визначення конфлікту твору.Визначення композиції твору.  

Виконавський аналіз твору. Визначення надзавдання, наскрізної дії у вибраних творах. Дійовий аналіз текстів. Логічний аналіз текстів.Визначення головних та другорядних подій в сюжеті.

Художнє втілення твору. Робота над словесною дією. Робота над словесною дією (в окремих епізодах обраних творів): донесення думки, розкриття підтексту і передача його, створення «кінострічки бачень», передача ставлення автора до героїв, передача емоцій, почуттів. Оволодіння особливостями стилістики твору. Передача жанрових особливостей твору.

Естрадне виконання твору. Процес психоемоційної підготовки читця до виходу на сцену. Правила виходу читця на сцену. Здійснення словесної дії. Відмінність художнього читання від акторської гри. Вимоги до аналізу та самоаналізу виступу виконавця.

Робота з мікрофоном. Особливості мовлення перед мікрофоном (розміщення перед мікрофоном, особливості інтонаційної виразності, тихе звучання голосу, текст «за кадром»). Правила поведінки перед мікрофоном.

Навчальний модуль № 3

Основи віршування в мистецтві читця. Особливості віршованої мови. Основні системи віршування. Ритм. Стопа. Віршований рядок або вірш. Строфа, її різновиди. Віршовані розміри. Гекзаметр. Олександрійський вірш. Білий вірш. Вільний вірш. Засоби підвищення віршованої виразності. Рима: чоловіча, жіноча. Засоби римування.Робота читця на віршованою мовою.    

Види і жанри поетичних творів. Основні поетичні жанри. Ділення лірики за тематичним принципом (громадянська, інтимна, філософська, пейзажна). Твори ліро-епічного жанру (балада, поема, роман у віршах). Жанрова особливість поезії Т.Шевченка (чи інших авторів – за вибором викладача).

Вимоги до роботи виконавця над віршованим твором. Вимоги до вибору поетичних творів для художнього читання. Ідейно-тематичний, виконавський, дійовий аналіз віршованого твору. Віршо-ритмічний аналіз. Особливості читання лірики: громадянської, інтимної, пейзажної, філософської.

Загальний аналіз поетичного твору. Короткі відомості про авторів обраних творів. Визначення жанру твору. Визначення теми твору. Визначення ідеї твору.Визначення композиції твору.       

Виконавський і дійовий аналіз віршованого твору. Визначення надзавдання, наскрізної дії у вибраних творах. Дійовий аналіз текстів. Логічний аналіз текстів.Визначення головних та другорядних подій в сюжеті вірша.

Художнє втілення віршованого твору. Робота над словесною дією: донесення думки, розкриття підтексту і передача його, створення «кінострічки   бачень», передача ставлення автора до героїв, передача емоцій, почуттів. Оволодіння особливостями стилістики твору. Передача жанрових особливостей твору.

Навчальний модуль № 4

Казка як жанр народної творчості. Вимоги до вибору казки для художнього читання. Особливості жанру казки. Види казок. Казки народні та літературні. Особливості вибору казки для художнього читання.

Жанрові особливості казки. Одухотворення предметів неживої природи, явищ природи. Прямолінійність і гіперболізація характеру героїв казки. Умовність просторового і часового існування в казці. Особливість конфлікту в казці.

Особливості виконання казки. Особливості манери спілкування читця з глядачем при виконанні казки. Особливості використання читцем імпровізації, розмовної інтонації. Особливості застосування театралізації при виконанні казки.

Загальний і виконавський аналіз казки. Короткі відомості про авторів вибраних творів (у літературній казці). Коротка характеристика змісту творів.Визначення теми твору. Визначення ідеї твору.Визначення конфлікту твору.Визначення композиції твору. Визначення головних та другорядних подій в сюжеті казки.Визначення надзавдання, наскрізної дії у вибраних творах. Дійовий аналіз текстів. Логічний аналіз текстів.

Художнє втілення казки. Робота над словесною дією (в окремих епізодах вибраних творів): донесення думки, розкриття підтексту і передача його, створення «кінострічки   бачень», передача емоцій, почуттів. Робота над інтонаційною виразністю мови. Оволодіння перспективою мови у казці. Передача жанрових особливостей казки.

Байка. Історія розвитку, особливості жанру. Особливості жанру байки: комедійно-сатиричний зміст, алегоричне зображення людей, їх вчинків тощо. Структура байки. Мораль байки – зосередження головної думки. Баєчка як різновид байки.

Вимоги до естрадного виконання байки. Вибір байки для художнього читання. Розкриття характерів і взаємин людей через героїв байки. Визначення позиції читця і надзавдання, створення образу оповідача. Мораль байки – головна думка. Застосування елементів театралізації при виконанні байки. Вимоги до вибору байки для сценічного виконання.

Загальний і виконавський аналіз байки. Короткі відомості про авторів обраних творів. Коротка характеристика змісту байки.Визначення теми, ідеї твору.Визначення конфлікту твору.Визначення головної події в сюжеті байки.Визначення надзавдання, наскрізної дії у вибраних творах. Дійовий, логічний аналіз текстів.

Навчальний модуль № 5

Авторський стиль та стилістичні засоби виразності. Поняття про стиль. Індивідуальний стиль автора. Виразні засоби авторської мови (будова фрази, порядок слів, лексика, використання метафор, епітетів, порівнянь, гіперболи). Характеристика стилю письменника (за вибором викладача).

Робота читця над оповіданням. Вимоги до вибору прозаїчного твору. Оповідання. Своєрідність жанрової форми. Специфіка ідейно-тематичного змісту та сюжетної побудови оповідання. Вимоги до вибору оповідання для сценічного виконання.

Втілення авторського і виконавського задуму. Особливості творчості автора оповідання. Визначення композиції твору. Складання характеристики персонажів. Дійовий та логічний аналіз оповідання.

Художнє втілення оповідання. Робота над словесною дією: донесення думки, розкриття підтексту і передача його, створення «кінострічки   бачень», передача ставлення автора до героїв, передача емоцій, почуттів. Оволодіння особливостями стилістики оповідання. Передача жанрових особливостей твору.

Образ оповідача в оповіданні. Особливості роботи читця над образом оповідача. Взаємозв’язок рис автора та образу оповідача. Оповідач – носій надзавдання.

Пошук образу оповідача.Робота над внутрішнім змістом твору, визначення надзавдання. Робота над образами і характерами.

Навчальний модуль № 6

Робота читця над сатиричними та гумористичними творами. Види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск, бурлеск, травестія.Жанрові особливості сатиричних творів.Значення сатиричних та гумористичних творів у репертуарі читця. Вимоги до виконання сатиричних творів. Особливості роботи читця над сатиричними творами.

Особливості роботи читця над естрадним фейлетоном, гуморескою, пародією, естрадним монологом, естрадним оповіданням. Естрадний фейлетон, монолог, гумореска, пародія. Основні жанрові ознаки. Особливості роботи читця над естрадним фейлетоном, оповіданням, монологом, гуморескою, пародією.

Принципи вибору репертуару для художнього читання. Ідейно-художнє спрямування та актуальність сатиричного твору. Врахування власнихвиконавськихможливостей читця сатиричного або гумористичного твору.

Особливості роботи читця над аналізом естрадного монологу, гуморески. Виявлення комізму у сатиричному творі та аналіз авторських прийомів створення комічного. Своєрідність конфлікту сатиричного твору. Визначення міри театралізації.

Втілення авторського і виконавського задумів. Особливості авторського та виконавського аналізу гумористичного, сатиричного твору. Визначення гумористичної і сатиричної позиції автора. Іронія.

Художнє втілення естрадного монологу, гуморески. Сучасні майстри гумору та сатири. Особливості створення образу в гумористичному творі. Почуття гумору читця. Вимоги до виконавця гумористичного, сатиричного твору. Особливості спілкування читця з аудиторією. Використання елементів театралізації. Майстерність імпровізації.              

Навчальний модуль №7

Літературний монтаж та його види. Вимоги до створення літературного монтажу. Літературний монтаж як твір, складений з різних літературних жанрів. Види літературного монтажу. Вимоги до створення літературного монтажу. Прийоми і принципи художнього монтажу.

Літературна композиція. Принципи її створення. Види композиції: літературна, літературно–музична, поетична, театралізована. Принципи створення літературної композиції: шляхом скорочення твору, шляхом виділення з твору лінії одного героя або однієї теми, на основі кількох творів одного або різних авторів, присвячених певній темі. Вимоги до літературної композиції.

Вимоги до вибору літературних творів для створення літературної композиції, літературного монтажу. Ідейно–художня цінність творів, актуальність тематики. Взаємозв’язок теми та ідеї літературних творів. Наявність конфлікту. Збереження художніх особливостей твору, авторського стилю. Відповідність літературного матеріалу життєвій позиції читця.

Компонування текстів літературної композиції та літературного монтажу.

Визначення основної теми та ідеї літературної композиції (літературного монтажу). Складання плану композиції. Архітектоніка літературної композиції та літературного монтажу. Значення та розташування кульмінації. Функціональне призначення кожної з частин.

Особливості роботи читця над літературною композицією, літературним монтажем. Читець – автор композиції. Поетичний театр. Використання декоративно-художнього оформлення (реквізит, костюм, декорації), музичного, шумового, світлового оформлення. Особливості взаємодії з глядачем. Особливості словесної дії.

Особливості втілення літературної композиції, літературного монтажу. Особливості виконання літературної композиції, літературного монтажу. Створення образу оповідача. Володіння перспективою. Використання різноманітних засобів подачі тексту залежно від літературного матеріалу. Єдність і цілісність виконання. Режисерський хід як засіб поєднання літературного матеріалу.

Навчальний модуль № 8

Мистецтво мовного хору. Використання мовного хору в театралізованих виставах і масових святах. Залежність характеру словесної дії від тематики та жанру заходу. Мовний хор у театралізованих заходах. Ансамбль колективного ведучого. Методика створення мовного хору.

Робота над мовним хором. Створення «партитури» мовного хору. Визначення сценічних завдань. Прийоми та методи роботи над мовним хором. Знаходження мізансцен в процесі роботи над мовним хором.

Ораторське мистецтво. Основні етапи становлення та розвитку. Історія ораторського мистецтва. Видатні українські оратори. Види красномовства: суспільно-політичне, судове, академічне, соціально–побутове, богословсько-церковне.

Закони публічного виступу. Підготовка до публічного виступу. Закони публічного виступу. Основні форми публічного виступу: монологічні, діалогічні Мова та стиль публічного виступу. Методика підготовки публічного виступу: визначення теми, мети виступу, надзавдання; добір матеріалу, план і композиція публічного виступу.

Завдання самостійної роботи над технікою мови

  1. засвоїти вправи на розвиток артикуляційного апарату;
  2. оволодіти індивідуальним комплексом вправ для усунення мовних недоліків;
  3. освоїти техніку виконання гігієнічного та вібраційного масажу;
  4. оволодіти комплексом вправ для розвитку мішаного (діафрагматичного) типу дихання з поступовим ускладненням фізичних рухів (з м’ячем, палицею, скакалкою тощо);
  5. закріпити комплекс вправ для тренування голосу в різних регістрах з використанням певних положень тіла.

Питання до підсумкового контролю:

  1. Як визначити ідейно-художню цінність твору?
  2. Якими вимогами необхідно керуватися при виборі художнього твору?
  3. Як ви розумієте поняття «логічна виразність мови»?
  4. Який зміст мають поняття «логічна пауза» , «логічний наголос», «логічна мелодія», «логічна перспектива»?
  5. Що таке загальний аналіз твору?
  6. Що таке виконавський аналіз твору?
  7. Який зміст понять «надзавдання», «наскрізна дія», «дійовий аналіз», «логічний аналіз»?
  8. Що необхідно виконати читцю на етапі художнього втілення твору?
  9. Які існують вимоги до естрадного виконання твору?
  10. Яка послідовність роботи читця над словесною дією?
  11. Яке значення для роботи читця над твором має розкриття підтексту та створення «кінострічки   бачень»?
  12. У чому полягають особливості стилістики твору?
  13. У чому полягають жанрові особливості твору?
  14. Як вибрати мікрофони для мовлення?Які існують правила поведінки читця перед мікрофоном?
  15. Чим відрізняється віршована мова від прозової?Які є основні системи віршування?
  16. Що таке «ямб», «хорей», «дактиль», «амфібрахій», «анапест»?
  17. Що таке «перенос», «цезура», «інверсія»?
  18. Які особливості написання гекзаметру, Олександрійського вірша, білого та вільного вірша?
  19. Що таке «рима»?Які особливості чоловічої, жіночої, дактилічної рим?
  20. Які основні поетичні жанри?
  21. Які вимоги до роботи виконавця над віршованим твором?
  22. Які особливості читання громадянської лірики, інтимної лірики, пейзажної, філософської?
  23. Які основні жанрові ознаки казки?
  24. Якими вимогами потрібно керуватися читцю при виборі казки?
  25. Як читець може застосувати театралізацію при художньому виконанні казки?
  26. Що таке «байка», «баєчка»? Які жанрові особливості байки?
  27. Що таке стиль? Які існують стилі?
  28. У чому полягає зміст роботи виконавця над стилем письменника?
  29. У чому полягає особливість дійового аналізу оповідання?
  30. Які особливості роботи читця над образом оповідача?
  31. Які особливості роботи читця над мовленням від першої особи?
  32. Що таке літературний монтаж?Які види літературного монтажу?
  33. Що таке літературна композиція?Чим відрізняється літературна композиція від літературного монтажу?
  34. Які принципи створення літературної композиції?
  35. Якими критеріями необхідно керуватися при визначенні теми та ідеї створюваної літературної композиції (монтажу)?
  36. У чому особливість роботи читця над літературною композицією, літературним монтажем?
  37. Які особливості створення образу оповідача?
  38. Які особливості введення музичного, світлового та декоративно-художнього оформлення?
  39. Що таке хорова декламація?
  40. Які можливості застосування мовного хору у театралізованих заходах?
  41. Як створити мовний хор?Що таке «партитура» мовного хору? Яке її призначення?
  42. Які етапи роботи над мовним хором?
  43. Які основні історичні етапи становлення ораторського мистецтва?
  44. Які є види красномовства? Які їх характерні ознаки?
  45. Які закони публічного виступу?Назвіть та охарактеризуйте форми публічного виступу.

 Рекомендована література

  1. Черкашин Р. О. Художнє слово на сцені / Черкашин Р. О. – К . : Вища школа, 1989.
  2. Петрова А.Н. Сценическая речь / Петрова А.Н. -   М. : Мистецтво, 1981.
  3. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика / Пентилюк М.І. – К. : «Векса», 1994.
  4. Артоболевский Г.В. Художественное чтение / Г. В. Артоболевский . – М. : Просвіта,1978.
  5. Виразне читання : посібник для студ. пед. вузів. – М. : Просвіта, 1964.
  6. Іванченко С.С. Виразне читання / Іванченко С.С. – К . : Вища школа, 1993.
  7. Савкова З. В. Мистецтво літературної композиції і монтажу/ Савкова З. В. М. : Мистецтво, 1985.
  8. Гладишева А.О. Сценічна мова. Дикційна та орфоепічна нормативність / Гладишева А.О.. – К. : 1996.
  9. Станиславский К.С. Робота актера над собою. Часть 1: Робота над собой в творческом процессе переживания / Станиславский К.С. – М. : Искусство, 1985.
  10. Горбов А.С. Режисура видовищно-театралізованих заходів / Горбов А.С. – Фастів : Поліграф, 2004.
  11. Селіванова Є.Д. Театрально- літературні композиції /   Селіванова Є.Д. М. : 1982.
  12. Нечаєнко Т.В. Словесна дія : Основи техніки мовлення.Навч посібник для студентів вищих навч. закладів культури і мистецтв / Нечаєнко Т.В. – К . : 2000.
  13. Сценічна мова / під ред. І. П. Козлянінової. – М. : Просвіта, 1976.
  14. Охмуш А.К. Робота читця над літературною композицією / Охмуш А.К. – Луганськ : 2007р.
  15. Сценическая речь. / Под редакцией И.П. Козляниновой. – М. : Просвещение, 1976.