ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Розглянуто на засіданні

педагогічної ради коледжу

протокол  №  4

від  26 грудня  2016  року

Затверджено та введено у дію наказом від  29.12.2015 р. №234

 

1. Загальні положення

 

1.1. Положення про організацію освітнього процесу в коледжі (далі – Положення) розроблено відповідно до Конституції України, законів України, що регламентують освітню діяльність, Статуту коледжу та інших нормативно-правових актів.

1.2. Освітній    процес    у   Гадяцькому    коледжі    культури    і   мистецтв   ім. І.П.Котляревського – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері освіти, що проводиться через систему навчально-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей особами, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

1.3. Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

1.4. Метою освітнього процесу в коледжі є підготовка компетентних та висококваліфікованих фахівців для галузі культури і мистецтва.

1.5.  Освітній процес організується з урахуванням наявного педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази коледжу, можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, академічної та професійної мобільності, швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній та мистецькій сферах, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

1.6. Основні завдання освітнього процесу:

  • забезпечення реалізації ступеневої освіти через створення інтегрованої неперервної системи відбору і підготовки студентів;
  • забезпечення здобуття особами, які навчаються, освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» за обраною спеціальністю;
  • залучення роботодавців до участі в підготовці та реалізації освітніх (освітньо-професійних) програм спеціальностей та спеціалізацій;
  • вдосконалення практики розроблення та реалізації електронних навчальних курсів;
  • забезпечення вільного доступу до світових освітніх, наукових та культурно-мистецьких ресурсів через Інтернет, органічного поєднання в освітньому процесі наукової та інноваційної діяльності;
  • індивідуалізація та диференціація навчання, створення можливостей для реалізації пошуку студентами індивідуальної освітньої траєкторії;
  • збереження та примноження моральних, культурних, патріотичних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
  • поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
  • створення умов для здобуття якісної освіти особами з особливими освітніми потребами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

1.7. Мовою викладання в коледжі є державна.

 

2. Нормативна база організації освітнього процесу

 

2.1. Організація освітнього процесу в коледжі базується на Законі України «Про освіту», стандартах освітньої діяльності, інших актах законодавства України з питань освіти.

2.2. Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного та інформаційного забезпечення освітнього процесу. Стандарти освітньої діяльності розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

2.3. Зміст навчання визначається освітньою (освітньо-професійною) програмою, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними планами, програмами навчальних дисциплін, нормативними документами органів державного управління освітою та коледжу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також під час проведення навчальних занять та інших видів освітньої діяльності.

2.4. Освітня (освітньо-професійна) програма – система освітніх компонентів в межах спеціальності (спеціалізації), що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен володіти здобувач відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

2.5. Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми підготовки і основа для створення навчального та робочого планів.

2.6. Навчальний план – це нормативний документ коледжу, який складається на підставі освітньої (освітньо-професійної) програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг обов’язкових і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік освітнього процесу, форми та засоби проведення семестрового і підсумкового контролю.

2.7. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх та кваліфікаційних потреб особи, розвитку індивідуальних творчих нахилів, ефективного використання можливостей і освітніх традицій коледжу, врахування регіональних потреб, тощо. Навчальні дисципліни, введені за вибором освітнього закладу, є обов’язковими для вивчення.

2.8. Навчальний план затверджується директором коледжу.

2.9. Для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується директором коледжу.

Робочий навчальний план визначає форми проведення занять з дисциплін самостійного вибору студента та їх обсяг.

2.10. Для кожної навчальної дисципліни, що входить до освітньої (освітньо-професійної) програми, відповідною цикловою комісією розробляється навчальна програма.

Навчальна програма визначає місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст, кількість навчальних модулів та вимоги до знань і вмінь студентів згідно освітньої програми підготовки молодшого спеціаліста.

Навчальний модуль – логічно завершена задокументована частина навчальної дисципліни (розділ, тема, кілька розділів або тем), яка включає певну кількість аудиторних годин (лекційних, практичних, семінарських, лабораторних, індивідуальних занять) та годин самостійної роботи студента.

Програма навчальної дисципліни є нормативним документом коледжу, розглядається методичною радою і затверджується директором.

2.11. На підставі навчальної програми дисципліни складається робоча навчальна програма (або зміст програмових та семестрових вимог), розглядається на засіданні відповідної циклової комісії та затверджується заступником директора з навчально-методичної роботи.

Робоча навчальна програма містить план викладу конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і семестрового контролю.

2.12. Відповідно до затвердженої робочої навчальної програми розробляються усі навчально-методичні матеріали дисципліни, що складають навчально-методичний комплекс дисципліни (НМК).

Навчально-методичний комплекс – це сукупність нормативних та навчально-методичних матеріалів, необхідних і достатніх для ефективного виконання студентами робочої програми навчальної дисципліни.

НМК повинен забезпечити всі основні етапи педагогічного процесу – повідомлення навчальної інформації і її сприйняття, закріплення й удосконалення знань, умінь і навичок, їх застосування й контролю, та основних функцій освітнього процесу – навчальної, виховної та розвиваючої.

Перелік матеріалів НМК визначає коледж.

2.13. НМК є інтелектуальною власністю викладача (колективу викладачів) та майновою власністю коледжу.

Відповідальність за збереження НМК покладається на голову циклової комісії, за якою закріплена навчальна дисципліна.

При зміні викладачів, які викладають відповідну навчальну дисципліну, НМК передається його авторами у присутності голови циклової комісії (заступника з навчально-методичної роботи).

 

3. Форми організації освітнього процесу

 

3.1. Освітній процес в коледжі здійснюється за такими формами:

  • навчальні заняття;
  • самостійна робота;
  • практична підготовка;
  • контрольні заходи.

3.2. Основними видами навчальних занять в коледжі є:

  • лекція;
  • практичне, лабораторне, семінарське заняття;
  • індивідуальне заняття;
  • консультація.

3.3. Коледж має право встановлювати інші форми освітнього процесу та види навчальних занять.

3.4. Лекція – форма проведення навчальних занять, призначена для засвоєння студентами теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який складає основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції читають науковці або провідні спеціалісти для студентів та працівників коледжу в окремо відведений час.

Викладач, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати на розгляд циклової комісії складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення модульного та семестрового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою навчальної дисципліни.

Викладач зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Проведення лекційного заняття передбачає актуалізацію опорних знань студентів, обговорення окремих проблем та питань, оцінювання, яке враховується при виставленні оцінки за навчальний модуль.

3.5. Практичне заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання студентами відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання. Практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи, а з окремих дисциплін професійної та практичної підготовки може становити до 5 осіб. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою.

Проведення практичних занять ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі, тестах для виявлення рівня засвоєння студентами необхідних теоретичних положень, наборі завдань різного рівня складності для вирішення їх на занятті.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, вирішення завдань з їх обговоренням, перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за практичні заняття, враховуються під час виставлення оцінки за навчальний модуль.

3.6. Лабораторне заняття форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача набуває практичних навичок  роботи з відповідним обладнанням.

Лабораторне заняття проводиться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов освітнього процесу. В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (будинок культури, художня майстерня, культурно-мистецька лабораторія тощо). Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

3.6. Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (доповідей, рефератів, повідомлень).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах зі студентами, кількість яких не перевищує 20 осіб.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, вміння формулювати і відстоювати власну позицію тощо. Отримані студентом оцінки враховуються при виставленні оцінки за відповідний навчальний модуль.

3.7. Індивідуальне заняття – форма навчальних занять, що проводяться з окремим студентом для підвищення рівня підготовки  та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття проводяться за окремим розкладом. Вони можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з навчальної дисципліни.

Зміст індивідуальних занять, їх обсяг, форми і методи проведення визначаються робочою навчальною програмою або семестровими та програмовими вимогами з дисципліни.

Семестрові та програмові вимоги з дисципліни визначають зміст індивідуальних занять, зміст, форми й методи поточного і семестрового контролю. Семестрові та програмові вимоги розглядаються на засіданні відповідної циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчально-методичної роботи.

3.8. Консультація – форма навчального заняття, під час якого студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних з виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається робочим навчальним планом.

3.9. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові, випускні роботи тощо) видають студентам у терміни, передбачені навчальним планом та окремими графіками, затвердженими рішенням відповідної циклової комісії. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно при консультуванні з викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами за умови прийняття відповідного рішення цикловою комісією.

3.10. Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання, та їх застосування для комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни та тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових робіт, їх виконання встановлюється відповідною цикловою комісією. Керівництво курсовою роботою здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсової роботи відбувається перед комісією у складі двох-трьох викладачів циклової комісії за участю керівника курсової роботи. Курсові роботи зберігаються в архіві коледжу згідно з чинним законодавством, потім списуються в установленому порядку.

3.11. Самостійна робота –  важлива й обов’язкова частина освітнього процесу в коледжі. Це особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування самостійності мислення студентів, удосконалення набутих ними практичних  вмінь і навичок та надання ширших можливостей для розвитку особистісних, професійних якостей, творчої індивідуальності.

Самостійна робота студента – це  спланована, організаційно і методично забезпечена викладачами особиста навчальна діяльність студентів у позааудиторний час.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом та має знаходитися в межах від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента з дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, методичними вказівками викладача тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Методичні матеріали повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Організація самостійної роботи студентів регламентується Положенням про самостійну роботу студентів.

3.12. Практична підготовка студентів коледжу є обов’язковим компонентом освітньої (освітньо-професійної) програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті формування професійних вмінь та навичок.

Зміст практичної підготовки студентів визначається наскрізною програмою практичного навчання, терміни її проведення -  навчальним планом. Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів коледжу.

3.13. Контрольні заходи включають поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і виконує заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції. Форма проведення поточного контролю, система оцінювання рівня знань та вмінь студентів визначається відповідною цикловою комісією.

Модульний контроль навчальних досягнень студентів проводиться у формі модульної контрольної роботи. Основне завдання модульного контролю -  надання можливості студентам повторити матеріал навчального модуля, привести знання в систему, поглибити їх, визначити головні моменти. Модульний контроль також повинен сприяти формуванню інтересу студентів до знань, потреби в самоосвіті, навчати їх самоаналізу  рівня набутих знань та вмінь. Проведення модульного контролю передбачається робочою навчальною програмою дисципліни у спеціально відведені аудиторні або позааудиторні години.

Оцінка за навчальний модуль виводиться з оцінки за модульну контрольну роботу та середньої оцінки за усі види роботи студента протягом навчального модуля як середнє арифметичне з додаванням до нього балів заохочень та стягнень.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні молодшого спеціаліста або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та підсумкову атестацію студента.

Семестровий контроль в коледжі проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, визначені навчальним планом.

Семестровий диференційований залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів модульного оцінювання. Оцінка за диференційований залік виставляється як середнє арифметичне з оцінок за навчальні модулі, отримані студентом протягом семестру. З окремих дисциплін фахової підготовки згідно рішення відповідної циклової комісії можуть враховуватися також результати публічного виступу, академічного показу або семестрового перегляду.

Семестровий залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних або семінарських заняттях.

Екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Викладач зобов’язаний заздалегідь ознайомити студентів із змістом питань екзамену.

Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів та студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

З метою стимулювання студентів до послідовного і систематичного засвоєння навчального матеріалу у разі наявності екзамену оцінка за семестр виводиться з урахуванням результатів модульного оцінювання та оцінки за екзамен. При цьому питома вага екзаменаційної оцінки становить 25%.

Екзамени проводяться за білетами, складеними викладачем та затвердженими головою відповідної циклової комісії. Кількість екзаменів на семестр має бути не більше п’яти.

Студенти, які не з’явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Адміністрація коледжу, у разі наявності обґрунтованої необхідності, має право встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів.

3.14. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за дванадцятибальною шкалою, а заліків – за двобальною («зараховано», «не зараховано»).

Результати семестру вносяться у відомість, залікову книжку та навчальну картку студента.

3.15. Студентам, які за результатами семестру виявили низький рівень знань та вмінь, рішенням директора коледжу встановлюється строк, протягом якого вони можуть покращити результати навчання, але не більше як до дати початку наступного семестру.

Якщо у визначений строк академічна заборгованість не ліквідована, студент підлягає відрахуванню з числа осіб, які навчаються за державним замовленням.

3.16. Підсумкова атестація студентів здійснюється екзаменаційною комісією після завершення теоретичного та практичного навчання для встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-професійної підготовки випускника  вимогам стандарту. Екзаменаційна комісія створюється директором коледжу щорічно, і діє вона впродовж календарного року. Порядок роботи комісії регламентується Положенням про порядок створення та організацію роботи екзаменаційної комісії.

Підсумкова атестація проводиться як комплексна перевірка рівня сформованості компетентностей студента-випускника, передбачених освітньою (освітньо-професійною) програмою, за білетами, складеними згідно з програмою підсумкової атестації, затвердженою відповідною випусковою цикловою комісією.

До підсумкової атестації допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Тривалість екзаменів підсумкової атестації не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

Результати підсумкової атестації визначаються за чотирибальною системою оцінювання: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Рішення про встановлені результати підсумкової атестації, про присвоєння студенту-випускнику кваліфікації та щодо видачі державного документа про освіту екзаменаційна комісія ухвалює на закритому засіданні відкритим голосуванням.

Студенту, який за результатами навчання отримав підсумкові оцінки «відмінно»  не менше ніж з 75% усіх дисциплін навчального плану, а з інших навчальних дисциплін оцінки «добре», склав підсумкову атестацію на «відмінно», рішенням екзаменаційної комісії видається диплом з відзнакою.

Студент, який при складанні підсумкової атестації отримав незадовільну оцінку, відраховується з коледжу з видачею йому академічної довідки. До повторного складання атестації такий студент може бути допущений протягом трьох років після закінчення навчального закладу.

Студенту, який не складав підсумкову атестацію з поважної причини (документально підтвердженої), наказом директора коледжу у погодженні з головою екзаменаційної комісії може бути встановлено інший термін складання підсумкової атестації протягом терміну дії повноважень даного складу екзаменаційної комісії.

Усі засідання екзаменаційної комісії протоколюються. Протоколи підписують голова та члени екзаменаційної комісії, які брали участь у засіданні. Після проведення підсумкової атестації голова екзаменаційної комісії складає звіт  і подає директору коледжу. У звіті відображає аналіз рівня підготовки випускників,  дає рекомендації щодо поліпшення освітньої діяльності.

 

4. Навчальний час студента

 

4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на освітньо-кваліфікаційному рівні молодшого спеціаліста.

Обліковими одиницями навчального часу студента є кредити ЄКТС, академічна година, навчальний тиждень, семестр, курс, рік.

Кредит ЄКТС одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.

Академічна година мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі – «пара»).

Навчальний тиждень складова частина навчального часу студента. Аудиторне тижневе навантаження за денною формою навчання для підготовки молодших спеціалістів становить не більше 36 годин.

Навчальний семестр складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформлюються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається першого вересня і складається з двох семестрів, зимової та літньої екзаменаційної сесій, практичного навчання, канікулярних тижнів та підсумкової атестації для випускних курсів.

Терміни та час проведення різних видів навчальної роботи регламентується графіком освітнього процесу, розкладами занять, екзаменів, роботи екзаменаційних комісій, графіками консультацій тощо.

Розклади групових занять та екзаменів на кожний семестр складає навчальна частина відповідно до затвердженого графіка освітнього процесу. Складені розклади затверджуються директором коледжу. Розклади оприлюднюють і доводять до відома педагогічних працівників та студентів не пізніше, ніж за день до початку семестру, розклади екзаменів – не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії.

Розклади індивідуальних занять складаються викладачами, погоджуються із головою відповідної циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчально-методичної роботи.

Розклади групових та індивідуальних занять мають забезпечувати виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

4.2. Відвідування навчальних занять (крім консультацій) є обов’язковим для студентів.

4.3. Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

4.4. Допускається вільне відвідування студентами навчальних занять тільки за умови наявності відповідного дозволу, оформленого наказом директора коледжу на підставі подання навчальної частини.

 

5. Робочий час викладача

 

5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних та організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік.

5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражених у облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються цикловою комісією.

Обсяг навчального навантаження викладача коледжу визначається згідно з чинним законодавством.

5.3. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом контрольних заходів та графіком виконання інших видів робіт, передбачених індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладами або графіком, визначається наказом або розпорядженням директора коледжу.

Викладач зобов’язаний дотримуватися встановлених розкладів та графіків робочого часу.

Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

 

6. Форми навчання

 

6.1. Навчання у коледжі здійснюється за такими формами:

  • очна (денна)
  • заочна (дистанційна).

Форми навчання можуть поєднуватися.

6.2. Очна (денна) форма навчання є основною формою здобуття освіти та кваліфікації з відривом від виробництва.

Організація освітнього процесу за очною (денною) формою навчання здійснюється у коледжі згідно з освітньою програмою та цим Положенням.

6.3. Заочна (дистанційна) форма навчання є формою здобуття освіти та кваліфікації без відриву від виробництва.

Освітній процес за заочною (дистанційною) формою навчання організовується протягом навчального року – під час екзаменаційних сесій та міжсесійний період, з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Екзаменаційна сесія для студентів заочної (дистанційної) форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються усі форми освітнього процесу, передбачені робочим навчальним планом: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.

Міжсесійний період для заочної (дистанційної) форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюється робота студента щодо засвоєння навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом викладача згідно із затвердженим графіком консультацій, зокрема за допомогою Інтернет сервісів он-лайн комунікацій.

 

8. Науково-методичне забезпечення освітнього процесу

 

Науково-методичне забезпечення включає:

  • державні стандарти освіти;
  • освітні (освітньо-професійні програми);
  • навчальні плани;
  • навчальні програми з усіх обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін;
  • програми усіх видів практик;
  • методичні пакети для студентів з кожної дисципліни навчального плану;
  • підручники та навчальні посібники;
  • інструктивно-методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять;
  • завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
  • контрольні завдання з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
  • методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і випускних робіт;
  • методичні матеріали до підсумкового контролю.

Інші методичні матеріали забезпечення освітнього процесу визначає викладач, циклова комісія, методична рада.