Комісія викладачів культурологічних дисциплін

UCH_3352

До 1960 року Гадяцький технікум підготовки культурно-освітніх працівників мав два відділи-спеціальності: клубна та бібліотечна справа. Випускники клубного відділу отримували одну кваліфікацію – «Організатор-методист клубної роботи», а провідною дисципліною в системі підготовки такого фахівця була «Клубна справа».  Зрозуміло, що відразу після переїзду технікуму з Харкова викладачів клубної справи гостро бракувало. У 1955 році  їх  було два: В.І. Малина та С.Д. Кіхтенко

У 1958 році на запрошення директора технікуму К.І. Черевика викладачем клубної справи, завідувачем клубного кабінету почав працювати випускник культурно-освітнього факультету  Харківського бібліотечного інституту І.П.Сердюк. З його  ініціативи і під безпосереднім керівництвом студенти технікуму проводили дуже багато найрізноманітніших клубних заходів у місті й районі: це усні журнали різної тематики, тематичні вечори, виступи агітаційно-художніх бригад у трудових колективах, вечори запитань і відповідей, кіновікторини перед початком сеансів в кінотеатрі, теоретичні конференції тощо. Великим внеском І.П.Сердюка у розвиток та поширення культури стало створення ним народного університету культури в селах району. У 1966 році такий університет було відкрито в с. Сари, а з 1971 по 1987 рр – в с. Красна Лука. Систематичні заняття готували і проводили викладачі й учні, і кожного разу це ставало культурно-просвітницькою подією для жителів села. З 1961 року учні училища стали отримувати ще й кваліфікацію керівника художнього колективу. Вона суттєво збагатила професійні можливості випускника, та визначальною – залишилася кваліфікація фахівця культурно-освітньої роботи.

Багато років  викладачем клубознавства пропрацював М.Д.Соколенко Завдяки його журналістському хисту та постійній співпраці з районною й обласними газетами, громадськість постійно була поінформована про роботу культурно-освітнього училища. З приходом в училище практиків клубної роботи Н.С.Сердюк, О.С.Панасенка, В.В.Онопрієнко, Т.І.Чернігівець культурно-освітня діяльність учнів училища помітно оживилася. Пам’ятними подіями стала творча зустріч з народною артисткою УРСР, лауреатом Державної премії ім. Т.Г.Шевченка Раїсою Кириченко та артистами Полтавської філармонії, вечір-портрет хору ветеранів війни і праці районного будинку культури під керівництвом Т.П.Шкурпели «З піснею у серці» – заходи, проведені з ініціативи та керівництва Н.С.Сердюк, В.В.Онопрієнко. З ініціативи О.С.Панасенка  була започаткована хороша традиція – Дні культури районів області в училищі, на яких відбувалися дуже корисні для учнів зустрічі з культпрацівниками, творчими колективами.

Коли з настанням незалежності України та формування нових соціально-політичних і економічних умов життя  нашої держави  суттєво змінилися функції культури, гостро постало питання про нову модель фахівця галузі культури. У 90-х роках ХХ ст. почався природний процес глибокого інтересу до власної історії, культури, процес відродження народних свят і обрядів. Виникла гостра потреба в знавцях національної культури, і викладачі комісії почали наполегливо вчитися. В училищі почали проводитися такі масові заходи як: «Андріївські грища», «Українські вечорниці», обряди колядування та щедрування, свято Миколая, свято Масниці. Підняти рівень підготовки майбутніх фахівців до вимог часу не було простою справою. Новому поколінню викладачів комісії В.В.Онопрієнко, В.І Катібі, Г.Г.Сидоренко, Н.П. Боцулі, С.П.Боцулі, Р.Д Шестопал довелося кардинально переосмислити зміст підготовки за новою кваліфікацією «Організатор культурно-дозвіллєвої діяльності», а для цього – опановувати нові дисципліни: народознавство, культурологію, зарубіжну і українську культуру. Провідною дисципліною в системі підготовки організатора культурно-дозвіллєвої діяльності  стала «Організація та методика культурно-дозвіллєвої діяльності». Вона вимагала знань теорії і практики нових форм діяльності закладів культури. В училищі стали популярними такі форми масової роботи, як конкурси «КВК», «Міс Веснянка», «Лідер року», «Лицарські турніри», «Козацькі забави», «Кохання з першого погляду», різноманітні шоу-програми.

Сьогодні з упевненістю можна сказати, що викладачі комісії зуміли перебудувати, осучаснити процес підготовки працівника культури нового зразка. У тому, що училище  сьогодні – потужний осередок української духовності, – велика заслуга викладачів культурологічних дисциплін.

Навчання і виховання студентської молоді, як показало сьогодення, неможливе  без глибокого вивчення минулого нашого народу, його походження, культурно-побутових відносин, художньої творчості, обрядів, традицій, звичаїв, набутих  протягом багатовікової діяльності українського народу. І такі знання є першоосновою справжнього патріотизму.  Тому особливо важливо, щоб наш самобутній національний культурний спадок не загубився, щоб молодь завжди була причетна до народної культури. З цією метою викладачами комісії культурологічних дисциплін проводяться публічні захисти курсових робіт студентів з народознавства.

Набувають системності, в рамках місячника циклової комісії, проведення акцій милосердя. Викладачі разом з студентами кожного року проводять масові заходи для дітей інвалідів та дітей сиріт. Традиційно вже стало проведення дитячих свят, сюжетно-ігрових програм до Дня інвалідів в Гадяцькому територіальному центрі, Дня Святого Миколая в дитячому спеціалізованому будинку сімейного типута Нового року.

А ще – школою професіоналізму для студентів-організаторів культурно-дозвіллєвої діяльності стали творчі зустрічі студентів училища з начальниками відділів  культури райдержадміністрацій Полтавської області, директорами клубних закладів, самодіяльними колективами Полтавщини.

Викладачі циклової комісії головним завданням вважають саме підготовку «універсального» клубного працівника, який є  сьогодні  затребуваним на ринку праці, адже сучасний працівник культури повинен володіти різноманітними формами і методами культурно-дозвіллєвої роботи з різними категоріями населення.

Відрадно, що сьогодні, поряд із знаними досвідченими викладачами циклової комісії, мають змогу випробувати себе на педагогічній ниві і молоді викладачі: Н.П.Шимка, О.О.Житченко, О.О. Шай.