ВРАЖЕННЯ ВІД КІНОЛЕКТОРІЮ

Для нашого коледжу увійшло в традицію збиратися в актовій залі коледжу, для перегляду українського поетичного кіно. Важливим є те, що це не просто перегляд кінофільму, а й проведення дискусій, обговорення самого фільму, розбір сюжету та символів, що криються у змісті кіно.

6 грудня 2018 року в актовій залі коледжу студенти та викладачі мали змогу відвідати кінолекторій та переглянути кінострічку Леоніда Осики «Захар Беркут» за мотивами однойменної історичної повісті Івана Франка. Події, відтворені у повісті, відбувалися 1241 року вони стосуються багатьох проблем, а зокрема теми національного й соціального гноблення. Франко яскраво описує боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів.

Кінолекторій був підготовлений та організований викладачами коледжу Сидоренко Галиною Григорівною та Криворучко Валентиною Іванівною. Саме вони дали можливість зрозуміти зміст поетичного  кіно, образи, символи, дрібні деталі, на які нам як глядачам варто було звернути увагу.

По закінченні перегляду студенти та викладачі мали змогу поставити запитання щодо фільму, на які чітко і тактовно отримували відповіді від  Галини Григорівни та Валентини Іванівни.

Підсумком такої поетичної зустрічі був виступ директора коледжу Анатолія Миколайовича Насменчука, який подякував організаторам кінолекторію і наголосив на значущості поетичного кіно і його розуміння в наш час.

Слід, зазначити, що в цьому році кінолекторій мав значення не тільки рівня коледжу, а й всього міста. На зустріч були запрошені всі школи м. Гадяч.

Після перегляду кінострічки ми провели власне опитування щодо фільму у студентів  та викладачі коледжу. Ось що ми дізналися у викладача коледжу Могильник Жанни Вікторівни:

  • Скажіть, яке Ваше враження від перегляду кінофільму «Захар Беркут»:

 

  • Я була вражена масштабом зйомок і величезною кількістю задіяних акторів. Слід, зазначити, що в 1971 р., коли було знято фільм, не було комп’ютерних технологій та достатньо міцної матеріальної бази, а сам процес зйомки був дуже чітко скомбінованим. Особисто мене вразив сам сюжет. Я вважаю, що для розвитку українського кінематографа так і повинно бути: щоб письменники писали свої твори, а талановиті люди здійснювали їх екранізацію.

 

  • Яка головна ідея повісті? Чим керувався Франко, коли він працював над повістю? Що автор хотів донести?

 

  • Мені здається те, що сила держави в громаді.

 

На питання, чому цей фільм є актуальним для сьогодення, Житченко Ольга Олександрівна відповіла:

  • Фільм який ми мали змогу сьогодні переглянути, був сповнений паралелями із сьогоднішніми подіями в країні. Так Франко як автор, який заглянув у майбутнє, показує сучасникам проблеми українства, які були і є.

 

  • Яку символіку фільму особисто Ви для себе побачили?

 

  • Мені дуже сподобалось трактування символів у даному творі. На мою думку, камінь і гори уособлюють всю силу характеру Захара. Так, як вчинив він, коли прирік на смерть двох своїх синів, обороняючи життя тисячів, говорить про його національних дух.

 

Про суть українського поетичного кіно, нам розповідає студентка ІІІ НІМ Таїсія Пишна

  • Як Ви розумієте суть українського поетичного кіно?

 

  • «Українське поетичне кіно» дає змогу нам, молодому поколінню, зрозуміти і усвідомити для себе всі підтексти, що приховані у творі. У поетичному кіно є велика кількість понять, що для нас як для студентів є незрозумілими, але за допомогою викладачів ми маємо змогу зрозуміти їх і знайти своє власне трактування. Українське поетичне кіно є яскравим зразком своєрідного втілення «українськості» в кінематографі.

ОЛЕКСАНДРА САНТАР і АДЕЛІНА ЄМЕЦЬ, студентки III НПМ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.