Вчимося розуміти українське поетичне кіно

Уже стало традицією для нашого коледжу, що студенти та викладачі збираються в актовій залі, щоб переглянути українське поетичне  кіно, яке потрібно не просто дивитися, а ще й розуміти, звертати увагу на деталі, образи, тобто повною мірою вникнути в  зміст і композицію та сюжет.

Для нас, першокурсників, така форма заходу як кінолекторій, була новою, тому, коли ми почули, що матимемо змогу побувати на ньому, то дуже зраділи і почали розпитувати у старшокурсників, що ж воно таке? Виявилося, що кінолекторій цей був п’ятим, ювілейним, а тому всі очікували насправді особливе кіно.

Так і сталося. Незважаючи на заметіль і несприятливу погоду, зал був повним. Ми подивилися фільм «Пропала грамота», який створювався у 1972 році. Ця кінострічка,  як з’ясувалося, на шляху до екрана, пройшла складний шлях випробувань. Та попри все, вона стала культовою і улюбленою для українців.  Фільм дуже тісно переплітається з реаліями сучасного життя, у ньому немає ідеалізованих образів, герої живі – такі, що в них можна пізнати свого сусіда, родича, друзів.

Кінолекторій був підготовлений та організований викладачами коледжу Сидоренко Галиною Григорівною та Криворучко Валентиною Іванівною. Вони дуже цікаво та доступно пояснили зміст, образи, незрозумілі фрази, символи, дали змогу зрозуміти дрібні деталі, які, насправді, є важливими, а глядачі могли б і не звернути на них увагу.

Після перегляду фільму відбулося обговорення, на якому учасники кінолекторію мали змогу поставити питання про фільм та почути відповіді від Галини Григорівни та Валентини Іванівни.

Підсумував цю зустріч директор коледжу Анатолій Миколайович Насменчук, який подякував організаторам лекторію та ще раз наголосив на тому, як розуміти українське поетичне кіно. Всі глядачі покидали актову залу коледжу з відчуттям того, що вони змогли «прочитати» українське поетичне кіно!

UCH_5507 UCH_5508

Владислав Пестич студент ІІ ВТЗ (11)