ПОЛОЖЕННЯ ПРО СИСТЕМУ КОНТРОЛЮ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

Розглянуто на засіданні

педагогічної ради коледжу

протокол №  4

від  26 грудня  2016  року

   

Затверджено та введено у дію наказом від 29.12.2015 р. №234

 

1. Загальні положення

 

1.1.  Контроль – це виявлення, вимір та оцінювання результатів навчальної діяльності студентів.

Контроль  забезпечує визначення рівня досягнення завдань навчання і дає змогу коригувати, за необхідності, хід освітнього процесу.

Система контролю рівня навчальних досягнень студентів на різних етапах підготовки фахівця є невід’ємною складовою освітнього процесу в коледжі.

1.2. Показники контролю є основою для судження про результати навчання, а також для вирішення питань переведення студента на наступний курс, призначення стипендії, випуску і видачі диплома.

1.3. Основні завдання системи контролю рівня навчальних досягнень студентів:

  • виявлення, перевірка та оцінювання рівня здобутих знань, умінь та навичок студентів, а також якості засвоєння ними програмного матеріалу навчальної дисципліни;
  • інформування студентів про якість їх роботи над вивченням дисципліни;
  • розвиток творчих здібностей, мотивація студентів до систематичної активної самостійної роботи з оволодіння знаннями, вміннями та навичками;
  • порівняння фактичних результатів навчальної діяльності студентів із прогнозованими;
  • аналіз відповідності змісту, форм, методів і засобів навчання до мети та завдань підготовки фахівців відносно вимог освітньої (освітньо-професійної) програми спеціальності;
  • визначення рівня виявлення та розвитку компетентностей студента;
  • аналіз успішності студентів та ефективності освітнього процесу в цілому;
  • виявлення кращого педагогічного досвіду та розроблення заходів для підвищення якості освітнього процесу шляхом впровадження інноваційних технологій.

1.4. Визначення рівня навчальних досягнень студентів відбувається у ході проведення контрольних заходів, які охоплюють поточний, модульний, підсумковий контроль та самоконтроль.

1.5. При визначенні рівня навчальних досягнень студентів аналізу підлягають:

  • якість змісту відповіді студента (цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість);
  • якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, системність, узагальненість, міцність);
  • ступінь сформованості умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо);
  • рівень виявлення творчості та самостійності у розв’язанні навчальних завдань.

1.6. З метою здійснення контролю за якістю освітнього процесу в училищі на різних його етапах навчальна частина має право проводити контрольні заходи з дисциплін навчального плану за змістом директорської контрольної роботи або комплексної контрольної роботи. Такий контроль здійснюється згідно з наказом директора училища.

 

 

2. Поточний та модульний контроль

 

2.1. Поточний контроль  –  це контроль, що здійснюється у процесі вивчення навчальної дисципліни з метою виявлення ступеня розуміння студентом засвоєного навчального матеріалу та вміння застосовувати його у практичній роботі.

2.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і виконує заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції.

Форма проведення поточного контролю, система оцінювання рівня знань та вмінь студентів визначається відповідною цикловою комісією.

За організацію поточного контролю, його методичне забезпечення та  ефективність проведення відповідає викладач.

2.3. Результати поточного контролю використовуються викладачем для коригування методів і засобів навчання студентів, організації їх самостійної роботи та при модульному оцінюванні знань і вмінь студентів.

2.4. Види поточного контролю: усний, письмовий, тестовий.

2.5. Форми поточного контролю: фронтальне та індивідуальне опитування, проведення термінологічних диктантів, виконання письмових завдань, практичних ситуацій тощо.

2.6. Модульний контроль – це контроль знань, вмінь та навичок студента  після вивчення логічно завершеної частини навчальної дисципліни (навчального модуля), що охоплює певну кількість аудиторних годин та годин самостійної роботи студента. Кількість навчальних модулів визначається викладачем  залежно від загального обсягу годин дисципліни згідно освітньої програми та навчального плану.

Модульний контроль проводиться у формі модульної контрольної роботи.

2.7. Модульна контрольна роботавид контролю якості  знань і рівня сформованості вмінь та навичок студента, визначених навчальною програмою дисципліни, який проводиться викладачем або відповідною цикловою комісією по закінченні вивчення матеріалу модуля. Зміст модульної контрольної роботи, критерії оцінювання розробляються викладачем дисципліни або ж визначаються відповідною цикловою комісією.

2.8. Основне завдання модульного контролю –  надання можливості студентам повторити матеріал навчального модуля, привести знання в систему, поглибити їх, визначити головні моменти.

2.9. Проведення модульного контролю передбачається робочою навчальною програмою дисципліни (або змістом програмових та семестрових вимог) у спеціально відведені аудиторні або позааудиторні години.

2.10. Модульний контроль є обов’язковим. Позитивна оцінка за навчальний модуль не може бути виставленою, якщо студент не виконував модульну контрольну роботу з будь-яких причин.

2.11. Остання в семестрі модульна контрольна робота проводиться не пізніше як за тиждень до завершення семестру.

 

3. Підсумковий контроль

 

3.1. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні молодшого спеціаліста або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль охоплює семестровий контроль та підсумкову атестацію студента.

3.2. Семестровий контроль в коледжі проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, визначені навчальним планом.

3.3. Семестровий диференційований залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів модульного оцінювання. Оцінка за диференційований залік виставляється як середнє арифметичне з оцінок за навчальні модулі, отримані студентом протягом семестру.

З окремих дисциплін фахової підготовки згідно рішення відповідної циклової комісії можуть враховуватися також результати публічного виступу, академічного показу або семестрового перегляду.

3.4. Семестровий залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні ступеня засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних або семінарських заняттях.

3.5. Екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід. Основна мета екзамену –  визначення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю і вмінням застосовувати їх у практичній діяльності.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

Екзамени проводяться за білетами, складеними викладачем та затвердженими головою відповідної циклової комісії. Викладач зобов’язаний заздалегідь ознайомити студентів із змістом питань екзамену.

Екзамен проводиться викладачем навчальної дисципліни або головою відповідної циклової комісії.

Оцінювання здійснюється згідно затверджених критеріїв з дисципліни.

3.6. Підсумкова атестація студентів здійснюється екзаменаційною комісією після завершення теоретичного та практичного навчання для встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-професійної підготовки випускника  вимогам стандарту.

Підсумкова атестація проводиться як комплексна перевірка рівня сформованості компетентностей студента-випускника, передбачених освітньою (освітньо-професійною) програмою, за білетами, складеними згідно з програмою підсумкової атестації, затвердженою випусковою цикловою комісією.

Виконання кожного завдання білета, відповіді студента на додаткові питання членів екзаменаційної комісії оцінюються за дванадцятибальною шкалою.

 

4. Самоконтроль

 

4.1. Самоконтроль – це самостійне визначення студентом власного ступеня засвоєння навчального матеріалу, знаходження допущених помилок та способу їх усунення.

4.2. Самоконтроль здійснюється на різних етапах вивчення матеріалу навчальної дисципліни за завданнями, розробленими викладачем.

4.3. Терміни виконання завдань самоконтролю встановлюються викладачем.

4.4. Результати самоконтролю студентів можуть аналізуватися викладачем з метою своєчасного індивідуального коригування навчання студента.

 

5. Система оцінювання рівня навчальних досягнень студентів

 

5.1. Оцінювання рівня навчальних досягнень студента  це визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача якості знань, умінь і навичок студентів відповідно до вимог навчальних програм.

5.2. Рівні навчальних досягнень студентів:

Високий рівень (12-10 балів): знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; його навчальна діяльність позначена вмінням творчо застосовувати набуті знання, самостійно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою, оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію, пояснювати взаємозв’язок основних понять дисципліни і їх значення для майбутньої професійної діяльності.

Достатній рівень (9-7 балів): студент знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки; студент здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності, застосовувати знання та практичні навички не лише у типових, а й у змінених ситуаціях.

Середній рівень (6-5 балів): студент відтворює основний навчальний матеріал в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за фахом, здатний виконувати завдання, передбачені програмою, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Початковий рівень(4-1 бал): у знаннях студента є суттєві прогалини, припускається принципових помилок у виконанні передбачених навчальною програмою завдань; неспроможний продовжити навчання без додаткових занять з відповідної дисципліни чи приступити до професійної діяльності без повторного проходження курсу.

Для загальноосвітніх дисциплін: середній рівень – від 6 до 4 балів, початковий – від 3 до 1 бала.

5.3. Оцінювання рівня навчальних досягнень студентів коледжу здійснюється за 12-бальною шкалою згідно затверджених параметрів та/або критеріїв.

 

Таблиця орієнтовного співставлення оцінювання  навчальних досягнень студентів за шкалою ЕСТS

 

Оцінки за

шкалою ЕСТS

Рекомендованакількість студентів у % Визначення назви оцінювання за шкалою ЕСТS За шкалою коледжу
А 10 відмінно: відмінна робота з однією незначною помилкою 12, 11
В 25 дуже добре: нижче за відмінно, з несуттєвими недоліками 10, 9
С 30 добре: робота з кількома незначними помилками 8,7
D   25 задовільно: посередньо, зі значними недоліками 6
Е  10 достатньо:  виконання задовільняє мінімум  вимог з модуля 5
не складено: потрібна певна додаткова робота, але  без повторного вивчення навчального  матеріалу 4, 3
F не складено: необхіде повторне вивчення навчального матеріалу 2, 1

 

5.4. Протягом вивчення навчального модуля викладач обов’язково проводить оцінювання згідно затверджених відповідною цикловою комісією параметрів та/або критеріїв усіх видів і форм роботи студента, що передбачені робочою програмою і є складовими модульного оцінювання.

Викладач зобов’язаний  ознайомити студентів з критеріями та особливостями оцінювання і визначення модульної оцінки на початку вивчення навчальної дисципліни.

5.5. Отримані студентом негативні оцінки підлягають обов’язковому перескладанню до завершення вивчення даного навчального модуля.

5.6. На основі оцінок, отриманих студентом протягом вивчення навчального матеріалу модуля, викладач виставляє середню оцінку.

Середня оцінкаоцінка, що виводиться після завершення вивчення модуля (перед модульною контрольною роботою) як середнє арифметичне результатів  поточного оцінювання та оцінювання навчальних завдань різних видів і форм, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни (змістом програмових та семестрових вимог). При цьому враховуються і негативні оцінки (навіть за умови їх перескладення на позитивну).

5.7. Оцінка за навчальний модуль виводиться з оцінки за модульну контрольну роботу та середньої оцінки як середнє арифметичне з можливим додаванням балів заохочень та стягнень.

Бальна шкала заохочень та стягненьсистема балів, що дозволяє викладачеві враховувати рівень ставлення студента до вивчення дисципліни, своєчасність виконання усіх видів завдань,  активність студента у позааудиторних  заходах з дисципліни. Бальна шкала розробляється і затверджується  відповідною цикловою комісією.

5.8. Якщо студент не виконав усіх видів навчальних завдань, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни (змістом програмових та семестрових вимог), або не ліквідував заборгованість у двотижневий період після закінчення навчального модуля, викладач виставляє негативну оцінку за модуль, яка не підлягає перескладенню.

5.9. Семестрова оцінка з навчальної дисципліни, у разі відсутності семестрового екзамену або заліку, визначається як середнє арифметичне результатів засвоєння окремих навчальних модулів або результатів засвоєння окремих навчальних модулів та результатів академічного показу (семестрового перегляду).

5.10. У разі наявності семестрового екзамену з дисципліни оцінка за семестр виводиться з урахуванням середньої оцінки за результатами модульного оцінювання та оцінки за екзамен. При цьому питома вага екзаменаційної оцінки становить 25%.

5.11. Студент вважається не допущеним до семестрового екзамену, якщо за результатами модульного оцінювання він не атестований.

У такому випадку студент зобов’язаний отримати допуск до екзамену, пересклавши матеріал відповідного навчального модуля до початку екзамену. Питання допуску студента до екзамену вирішується завідувачем відділення.

5.12. Після завершення вивчення дисципліни виводиться підсумкова оцінка як середньозважена з семестрових оцінок за весь курс дисципліни за формулою:

 

S = Q1X1 + Q2X2 + ……. + QnXn
          Q1 + Q2 + ……. + Qn

 

де S – середня зважена оцінка

Q – загальний обсяг навчального часу, відведений на вивчення навчальної дисципліни протягом семестру

Х – семестрова оцінка.

Підсумкова оцінка з дисципліни заноситься до навчальної картки студента.

5.12. Результати підсумкової атестації встановлюються рішенням екзаменаційної комісії на основі здійснення комплексної перевірки рівня сформованості компетентностей студента-випускника, передбачених освітньою (освітньо-професійною) програмою. Оцінка визначається як середнє арифметичне результатів оцінювання якості виконання студентом-випускником кожного завдання екзаменаційного білету та додаткових питань членів екзаменаційної комісії, якщо такі були, з переведенням у чотирибальну систему оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») згідно таблиці:

 

12 відмінно   4 незадовільно
11     3  
10     2  
9 добре   1  
8        
7        
6 задовільно      
5