Положення про кредитно-модульну систему

 1 ст 

ЗМІСТ

 

  1. Вступ.
  2. Понятійний апарат кредитно-модульної системи навчання.
  3. Мета та завдання впровадження КМСОНП в коледжі.
  4. Форми організації навчання.
  5. Проведення модульно-рейтингового оцінювання.
  6. Навчально-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

7. Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання академічної відпустки та права на повторне навчання.

8. Стипендіальне забезпечення студентів.

9. Нормативна база положення.
ВСТУП

 

Зміцнення державності України, інтеграція її в Європейський простір неможливі без реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою. Одним із основних чинників підвищення якості підготовки фахівців є широке застосування в освітній практиці педагогічних інновацій, оновлення змісту усього навчально-виховного процесу відповідно до сучасних досягнень науки і техніки,  нових соціально-економічних умов.

Необхідність впровадження в Гадяцькому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів  обумовлена потребоюузгодження навчальних планів та програм навчальних дисциплін у структурі ступеневої підготовки фахівців, системною роботою педагогічного колективу з удосконалення організації навчально-виховного процесу з метою поліпшення якості підготовки майбутніх працівників для галузі культури і мистецтва.

За своєю сутністю кредитно-модульне навчання спрямоване на активізацію навчально-пізнавальної діяльності  студентів, формування навичок самоосвіти  як  основного засобу професійного становлення особистості. Таким чином, запровадження кредитно-модульної системи та модульно-рейтингового оцінювання в коледжі дозволить  підвищити  внутрішню мотивацію студентів до навчання та здатність до систематичної роботи.

 

понятійний апарат кредитно-модульної системи навчання

 

Інформаційний пакет  – документ, який містить загальну інформацію про коледж, спеціальності та спеціалізації, навчальні програми дисциплін, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу (ОКХ)галузевий нормативний документ, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Освітньо-професійна програма (ОПП) – галузевий нормативний документ,  у якому визначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу й рівня освіти та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певного напрямку.

ЕCTS (EuropeanCommunityCourseCreditTransferSystem –Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система) – це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівніння навчальних досягнень студента.

Навчальна робоча програма дисципліни – нормативний документ вищого навчального закладу, який розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі вимог ОКХ і ОПП та визначає  мету, зміст, обсяг, порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості умінь і знань, навчально-методичне забезпечення.

Навчально-методичне забезпечення – забезпечення навчальною і науковою літературою, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічним колективом.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі КМСОНП) – цілісна сукупність ієрархічно вибудованих, взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів навчального процесу.

Модульно-рейтингове оцінювання навчальних досягнень студента – система, яка об’єднує модульне, семестрове оцінювання і рейтинг студента.

Кредит– це одиниця виміру  повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни (аудиторної та самостійної роботи). В Україні встановлений обсяг кредиту складає  54 години  (кредит ECTS = 36 годин).

Навчальний модуль – логічно завершена задокументована частина навчальної дисципліни (розділ, тема, кілька розділів або тем), яка включає певну кількість аудиторних годин (лекційних, практичних, семінарських, лабораторних, індивідуальних занять) та годин самостійної роботи студента. Кількість модулів визначається викладачем  залежновід загального обсягу годин дисципліни згідно навчального плану. Рекомендована кількість навчальних модулів на один кредит – три.

Методичний пакет дисципліни – документ, який розробляється викладачем на основі навчальної програми дисципліни на допомогу студентам у вивченні дисципліни за модульною системою.

Середня оцінкаоцінка, яка виводиться після завершення вивчення модуля (перед модульною контрольною роботою) як середнє арифметичне за результатами  поточного оцінювання та оцінювання навчальних завдань різних видів і форм, передбачених тематичним планом.

Модульна контрольна роботаобов’язковий видконтролю якості  знань і рівня сформованості вмінь та навичок студента, зазначених у навчальній робочій програмі дисципліни, який проводиться викладачем по закінченні вивчення матеріалу модуля на передбаченому програмою контрольному занятті.

Бальна шкала заохочень та стягненьсистема балів, яка дозволяє викладачеві враховувати рівень ставлення студента до вивчення дисципліни, своєчасність виконання усіх видів завдань,  активність студента у позааудиторних  заходах з дисципліни. Бальна шкала розробляється і затверджується  відповідною цикловою комісією.

Модульна оцінка  –  оцінка, яка виводиться з оцінки за модульну контрольну роботу та середньої оцінки як середнє арифметичне з додаванням до нього балів заохочень та стягнень.

Семестрова  оцінкаоцінка, яка виводиться на останньому занятті семестру з дисципліни як середня з модульних оцінок. Семестрова оцінка виставляється в журналі окремою колонкою, вноситься в залікову книжку та навчальну картку студента, якщо студент не складає семестрового екзамену.

Підсумкова оцінка оцінка, яка виводиться після закінчення вивчення дисципліни як середня з семестрових оцінок за весь курс дисципліни. Виставляється у навчальну картку студента.

Залікпідсумковийрезультат навчання студента з дисципліни, виставлений за двобальною шкалою («зараховано», «незараховано»). Залікова оцінка вноситься в залікову книжку та навчальну картку студента.

Диференційований залік – підсумковийрезультат навчання студента з дисципліни, виставлений за дванадцятибальною шкалою, що вноситься у залікову книжку студента.

Семестровий екзаменформа підсумкового контролю, яка проводиться за змістом навчального матеріалу одного чи кількох семестрів вивчення дисципліни (згідно навчального плану).  Екзамен складають студенти, які бажають підвищити  свою оцінку з дисципліни на один бал. Екзаменаційна оцінка вноситься в залікову книжку та навчальну картку студента.

Курсова робота – один з видів індивідуальних завдань навчально-дослідного, творчого характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студента з навчальної дисципліни, а й вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовувати сучасні інформаційні засоби.  Курсова робота оцінюється як самостійний вид навчальної діяльності студента.

Випускна, дипломна роботи – це індивідуальне завдання творчого характеру,  яке студент виконує на завершальному етапі фахової підготовки. Випускна, дипломна роботи є однією з форм виявлення рівня сформованості фахових компетенцій студента.

Рейтинг студента – порядкова позиція студента (показник  якості навчальної діяльності за результатами семестру) серед студентів певного курсу, спеціалізації.  Рейтинг студента враховується при призначенні академічної,іменних стипендій, преміюванні та наданні пільг.

 

 

МЕТА ВПРОВАДЖЕННЯ КМСОНП В КОЛЕДЖІ

 

Підвищення  якості професійної підготовки випускників, формування в процесі навчання компетентних, соціально зрілих і творчих особистостей – майбутніх працівників галузі культури і мистецтва та забезпечення на цій основі їх конкурентоспроможності на ринку праці.

 

 

 

ЗАВДАННЯ

1. Адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення
мобільності студентів у процесі ступеневого навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці.

2. Стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення
високої якості освіти,формування у студентів усвідомленого, вмотивованого, відповідального ставлення до процесу навчання.

3. Забезпечення об’єктивності оцінювання та стимулювання навчальних досягнень студентів через функціонування багатовекторної відкритої системи контролю за якістю знань і вмінь студентів.

4.  Створення атмосфери здорової конкуренції студентів у навчанні, формування навичок самооцінки та самоаналізу студентів,

5.  Підвищення професійної майстерності та ефективності роботи викладацького складу коледжу за умови збереження специфіки підготовки кадрів для галузі культури і мистецтва.

 

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

 

1. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи здійснюється у таких формах: навчальні заняття, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основні види навчальних занять: лекція,  лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація. Навчальні заняття проводяться за затвердженим в установленому порядку розкладом.

2. Самостійна робота студента – це форма організації навчальногопроцесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом підметодичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. В умовах кредитно-модульної системи набуває особливого значення, оскільки студент має навчитися вільно орієнтуватися вінформаційному просторі, стати активним учасникомнавчального процесу.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних матеріалів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, методичні вказівки, конспект лекцій, фахова, наукова та періодична література тощо. Методичні матеріали повинні передбачати  здійснення самоконтролю з боку студента.

3. Практична підготовка студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців в коледжі, здійснюється на оснащених відповідним чином базах практики коледжу, а також організацій та установ галузі культури і мистецтва.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації праці в галузі їх майбутньої професії, формування та поглиблення у них, на базі одержаних в коледжізнань, професійних умінь і навичок, здатності прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.

4. Контрольні заходи є необхідним елементом зворотнього зв’язку у навчальному процесі. Вони забезпечують визначення рівня досягнення завдань навчання і дають змогу коригувати, за необхідності, хід навчального процесу.

 

 

ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНО – РЕЙТИНГОВОГО ОЦІНЮВАННЯ

 

Система модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень студента об’єднує модульне, семестрове оцінювання і рейтинг студента.

Види оцінювання  навчальних досягнень студентів коледжу: поточне, рубіжне (модульна оцінка), підсумкове (семестрова оцінка). Оцінювання проводиться за 12-бальною шкалою.

З метою здійснення в коледжі контролю за якістю навчального процесу на різних його етапах навчальна частина має право проводити контрольні заходи з дисциплін навчального плану за змістом директорської контрольної роботи або комплексної контрольної роботи. Такий контроль здійснюється згідно з наказом директора коледжу.

 

Таблиця орієнтовного співставлення оцінювання  навчальних досягнень студентів за шкалою ЕСТS

 

Оцінки за

шкалою ЕСТS

Рекомендованакількість студентів у % Визначення назви оцінювання за шкалою ЕСТS За шкалою коледжу
А 10 відмінно: відмінна робота з однією незначною помилкою 12, 11
В 25 дуже добре: нижче за відмінно, з несуттєвими недоліками 10, 9
С 30 добре: робота з кількома незначними помилками 8,7
D   25 задовільно: посередньо, зі значними недоліками 6
Е  10 достатньо:  виконання задовільняє мінімум  вимог з модуля 5
не складено: потрібна певна додаткова робота, але  без повторного вивчення навчального  матеріалу 4, 3
F не складено: необхіде повторне вивчення навчального матеріалу 2, 1

 

Складовими модульного оцінювання є: поточне оцінювання, оцінки за семінари, практичні, лабораторні роботи, різні види контрольних завдань, оцінки за самостійну роботу тощо.  Негативні оцінки виставляються у журналі через риску та підлягають перескладанню до завершення вивчення модуля.

 За результатами  усіх складових модульного оцінювання після завершення вивчення модуля виводиться  середня оцінка, яка виставляється в журналі окремою колонкою. При підрахунку середньої враховуються усі оцінки з дисципліни (включно з перескладеними негативними, якщо такі мали місце). Середня оцінка не перескладається, навіть якщо вона негативна.

На передбаченому  занятті по закінченні вивчення матеріалу навчального модуля проводиться модульна контрольна робота. Модульна контрольна робота проводиться за розробленими викладачем завданнями, які  дозволяють діагностувати якість знань, рівень сформованості вмінь та навичок студента за змістом даного навчального модуля згідно вимог навчальної  робочої програми дисципліни. Види і форми модульних контрольних робіт регламентуються навчальною робочою програмою.  Параметри та критерії оцінювання результатів виконання контрольних завданьдоводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля.

Оцінки за модульну контрольну роботу виставляються в журналі окремою колонкою. Негативна оцінка не перескладається.

Модульна контрольна робота з останнього у семестрі навчального модуля проводиться не пізніше як за тиждень до завершення семестру.

Модульна оцінка виводиться з оцінки за модульну контрольну роботу та середньої оцінки як середнє арифметичне з додаванням до нього балів заохочень та стягнень. Бали заохочень та стягнень облікуються викладачем в окремому журналі.

Орієнтовна бальна шкала заохочень та стягнень

Відвідування занять кількість балів Ведення конспекту кількість балів

Відвідування 100%

Наявність пропусків занять студентом без поважної причини

+ 0,25

 

– 0,25

Наявність усіх обов’язкових записів

Відсутність 25% обов’язкових записів

 

+ 0,25

 

– 0,25

Рівень творчої активності  

Термін виконання навчальних завдань

різних видів

Бере активну участь у позааудиторній роботі з дисципліни + 1

Дотримання терміну

Поза терміном

+ 0,5

– 0,5

 

Негативна модульна оцінка не виставляється в журналі занять до завершення наступного навчального модуля. Студент зобов’язаний перескласти негативні оцінки до завершення вивчення наступного навчального модуля.  У разі необхідності студент має право отримати на платній основі додаткові консультації з дисципліни.

Результати виконання модульної контрольної роботи та модульна оцінка обов’язково доводяться до відома студентів до початку вивчення наступного навчального модуля. З усіх незрозумілих питань студент має правоотримати від викладача обґрунтовані пояснення.

На останньому в семестрі занятті з дисципліни виводиться семестрова оцінка як середня за навчальні модулі. Позитивна семестрова оцінка заноситься в залікову книжку та у навчальну картку студента. Семестрова оцінка виставляється за дванадцятибальною шкалою оцінювання або за двобальною (залік) відповідно до навчального плану.

Студенти, які бажають підвищити  семестрову оцінку з дисципліни на один бал, складають семестровий екзамен, якщо він передбачений навчальним планом. Екзаменаційна оцінка виставляється в журналі окремою колонкою, вноситься в екзаменаційну відомість та залікову книжку студента. У такому разі викладач виставляє в журналі окремою колонкою скоректовану семестрову оцінку.

У випадку наявності «н/а» з одного чи більше модулів виставляється негативна семестрова оцінка.   Таким чином у студента виникає академічна заборгованість, яка має бути ліквідована  протягом сесійного періоду. У разі виникнення академзаборгованості з поважної причини, підтвердженої документально, термін  ліквідації може бути встановлено навчальною частиною у кожному випадку індивідуально, про що видається відповідний наказ.

Студенти, які на початок наступного семестру мають академічну заборгованість, підлягають відрахуванню з навчального закладу.

Після закінчення вивчення студентом дисципліни навчальною частиною виводиться підсумкова оцінка і виставляється у навчальній картці студента.

Рейтинг студента в академічній групі, на курсі визначається навчальною частиною в залежності від загальної кількості балів, набраної студентом. Загальна кількість балів (ЗБ) обчислюється за  формулою:

 

  Сд1* T д1+ Сд2* T д2+ …….. + Сдn* Tдn
ЗБ  = ——————————————————————-   ,
                           n

 

де  Сд – семестрова оцінка з дисципліни, занесена у навчальну картку студента, Tд – кількість годин в семестрі на вивчення даної дисципліни відповідно до навчального плану, n – кількість дисциплін, що вивчалися протягом семестру згідно навчального плану.

Рейтингові показники розміщуються на інформаційних стендах та на сайті коледжу, застосовуються при призначенні академічної, іменної стипендії, морального та матеріального заохочення студентів.

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КМСОНП

 

1. Інформаційний пакет:

– загальна інформація про коледж;

– інформація про спеціальності та спеціалізації;

– короткі анотації дисциплін із зазначенням їх статусу (обов’язкова, за вибором навчального закладу) та обсягів;

– структура методичного пакету навчальної дисципліни за модульною системою викладання;

– система оцінювання навчальних досягнень студента;

– порядок призначення стипендії;

– порядок відрахування, поновлення студента та надання академічної відпустки.

2. Навчально-методичні матеріали для здійснення навчального процесу з дисципліни:

– мета та завдання дисципліни;

– робоча навчальна програма дисципліни;

– тематичний план навчальної дисципліни за КМС (для денної форми навчання);

– тематичний план для студентів заочної форми навчання;

– конспекти лекцій (теоретичний матеріал);

– навчально-методичні матеріали до проведення практичних, лабораторних та семінарських занять;

– зміст модульних контрольних робіт;

– контрольні завдання для студентів заочної форми навчання та методичні поради до їх виконання;

– параметри та критерії оцінювання модульних контрольних робіт, контрольних робіт для студентів заочної форми навчання;

– навчально-методичні матеріали до виконання завдань самостійної роботи

– перелік питань з дисципліни до заліків та екзаменів;

– критерії оцінювання знань та вмінь студента з дисципліни;

– програма державного екзамену, якщо такий передбачений навчальним планом, перелік питань та завдань;

– параметри та критерії оцінювання рівня знань і вмінь студента на державному екзамені;

– методичний пакет дисципліни для студентів.

Навчальний матеріал дисципліни розподіляється викладачем на модулі. Навчальний модуль охоплює усі, передбачені робочою програмою,  види навчальної діяльності студента та контрольні заходи. Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види контролю та терміни його проведення визначаються в робочій програмі дисципліни та ухвалюються відповідною цикловою комісією, затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

На допомогу студентам викладач розробляє  методичний пакет дисципліни за модульною системою навчання.

 

Структура методичного пакета:

 

Мета вивчення дисципліни: __________________________

 

Зміст навчальних модулів

Навчальний модуль №1.

Назва розділу дисципліни (якщо такі є).

Назва теми, план вивчення теми. Якщо тема, чи окреме питання теми виноситься на самостійну роботу, то необхідно зробити примітку: на самост.вивч., див. комплекс сам.роботи

Література до вивчення теми.

Питання до самоконтролю.

Студент повинен знати:…, вміти:….

Рекомендації до опрацювання матеріалу навчального модуля, якщо такі потрібні.

Складові  модульного  оцінювання.

Форма модульної контрольної роботи, критерії її оцінювання (якщо такі передбачені).

 

Навчальний модуль №2  і т.д.

На першому занятті викладач зобов’язаний ознайомити студентів зі структурою методичного пакета вивчення навчальної дисципліни за модулями, надати  повну інформацію про види і форми самостійної роботи, контролю знань та вмінь, надати рекомендації щодо використання навчально-методичних матеріалів пакета. Крім цього, до студентів має бути доведена інформація  стосовно термінів, порядку і умов здійснення модульного контролю, що дозволить їм планувати свою навчальну діяльність для своєчасної та якісної підготовки до модульного контролю. Викладач забезпечує можливість вільного доступу студентів до матеріалів методичного пакета та можливість роботи з ними у зручний для студента час.

 

ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ, НАДАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ВІДПУСТКИ ТА ПРАВА НА ПОВТОРНЕ НАВЧАННЯ
1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні  про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженому наказом Міністерства освіти від 15.07.1996 №245.
2.  Порядок надання студентам академічних відпусток, а також надання права на повторне навчання визначається у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти”, затвердженому наказом Міністерства освіти від 06.06.1996 №191.

Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у випадку зниження працездатності внаслідок порушень функцій організму, які зумовлені гострими захворюваннями, що потребують тривалого відновлювального лікування; загостреннями хронічних захворювань або частими захворюваннями (понад один місяць за семестр); анатомічними дефектами, які не дають змоги провести відновлювальне лікування під час навчання.

Повторне навчання – це повторне проходження працездатним студентом (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями) курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин: через тривалі захворювання, пов’язані, зокрема, з епідеміями, часті захворювання (понад один місяць за семестр); службові відрядження; складні сімейні обставини, зокрема, необхідність догляду за членами сім’ї тощо.

Студенти першого курсу вищих навчальних закладів освіти правом на повторне навчання не користуються.

3. За бажанням студента, який за підсумками семестру має академзаборгованість з поважних причин не більше як з двох дисциплін,  навчальна частина може дати дозвіл на повторне вивчення навчального матеріалу дисципліни  на платній основі. Термін повторного вивчення  встановлюється навчальною частиною.

 

 

 

 

СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ
Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється на основі положень “Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 №950 та на основі визначеного за підсумками семестру рейтингу студента.

При визначенні рейтингового балу студента враховуються тільки позитивні оцінки з дисциплін (для дисциплін циклу загальноосвітньої підготовки – 4 бали і вище, для дисциплін ОПП – 5 балів і вище).

За наявності у студента академічної заборгованості за результатами семестрового оцінювання стипендія не призначається.

У разі надання навчальною частиною студенту дозволу на повторне вивчення навчального матеріалу дисципліни згідно даного положення студент втрачає право на призначення йому стипендії на поточний семестр.

 

 

НОРМАТИВНА БАЗА ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Закон України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 № 2984-Ш //Відомості Верховної Ради України.    2002. – № 20.

 

2. Наказ Міністерства освіти України від  02.06.93 № 161 “Про затвердження Поло­ження про організацію навчального процесу у ВНЗ”

 

3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу»

 

4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 49 «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки»

 

5. Державна   програма   розвитку   вищої   освіти   на   2005-2007   рр. (Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. № 1183)

 

6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.10.2004 р. № 812 «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»

 

7.  Наказ Міністерства освіти і науки України   від 30.12.2005р. № 774   «Провпровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»