ХОРОВЕ АРАНЖУВАННЯ “МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ” 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ «ХОРОВЕ АРАНЖУВАННЯ» (2018 рік)

Укладач Харковина Г.Г. – спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

План

1. Вступ. Місце і значення дисципліни у підготовці майбутнього керівника аматорського вокально-хорового колективу
2. Орієнтовний перелік завдань комплексної контрольної роботи з дисципліни
3. Методичні рекомендації до виконання комплексної контрольної роботи
4. Критерії оцінювання виконання комплексної контрольної роботи
5. Тестові завдання для перевірки знань студентів з дисципліни

I.Вступ. Місце і значення дисципліни у підготовці майбутнього керівника аматорського вокально-хорового колективу

Дисципліна «Хорове аранжування» є однією з профілюючих фахових дисциплін у підготовці студентів спеціалізації Народне пісенне мистецтво (кваліфікація – керівник аматорського вокально-хорового колективу).

Мета вивчення дисципліни: формування практичних навичок виконання різноманітних перекладень для різних хорів і вокальних ансамблів на основі знань вокально-тембрових можливостей хорових партій та основних логічно-структурних схем перекладень хорових партитур.

Головне завдання курсу – набуття студентами практичних навичок перекладення хорових партитур, а також вокальних творів для різних складів хорів, які зустрічаються в практиці аматорського виконавства.

Практичне значення курсу аранжування полягає у підготовці студентів  до  самостійної  роботи  над  репертуаром  та  його пристосуванням до виконавських і творчих можливостей конкретних самодіяльних колективів.

Рекомендуємо навчальний матеріал дисципліни розділити на три модулі. У кожному навчальному модулі бажано зазначити:

а) зміст роботи;

б) зміст завдань для самостійної роботи студентів з короткими методичними рекомендаціями до їх виконання;

в) вимоги до знань та умінь студентів на кожному етапі навчання;

г) складові модульного оцінювання;

д) зміст модульної контрольної роботи.

Пропонуються для роботи викладачів тематичні плани для денної і заочної форми навчання, варіанти комплексної контрольної роботи, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.

У викладнні дисципліни основна увага має спрямовуватися на перекладення студентами хорових партитур різними способами і закріплення навичок перекладення шляхом виконання практичних домашніх завдань.

Оволодіння прийомами перекладення можливе тільки за умови засвоєння студентами знань з усіх профілюючих предметів хорової спеціалізації.

З метою кращого засвоєння студентами практичного значення дисципліни «Хорове аранжування»   рекомендується, по   можливості, аранжувати твори для роботи з курсовим хором або ансамблем. У цьому випадку студенти виконують і чують у живому звучанні своє
аранжування.

Навчальну хорову літературу для практичної роботи добирає та планує викладач з хорового аранжування, але бажано (в окремих випадках) надавати можливість творчої ініціативи самим студентам. Самостійне ознайомлення з хоровою літературою і новими збірками збагачує музичну культуру студентів, розвиває в них творчий підхід до справи, бажання знайти цікаві, яскраві твори. Завдання викладача – вміло і тактовно спрямувати творчу ініціативу студентів, якщо це сприяє поглибленому засвоєнню предмета і не суперечить основним вимогам програми. Роботу викладача зі студентами бажано будувати, в основному, таким чином:

1. Перевірка та аналіз виконання домашнього завдання (усна відповідь, гра на фортепіано перекладень) з попередньо вивченої теми.
2. Пояснення нової теми з ілюструванням нового матеріалу.
3. Виконання студентом невеликого завдання з даної теми (в класі).
4. Визначення домашнього завдання з вивченої теми.

При виборі навчального репертуару бажано звертатися до кращих зразків народної, класичної, і сучасної хорової літератури, а також доцільно включати твори для дитячого хору, враховуючи можливість майбутньої роботи з дитячим колективом.

II. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

3. Виконати перекладення музичного прикладу партитури жіночого хору для чоловічого складу.
4. Виконати перекладення музичного прикладу партитури чоловічого хору для жіночого складу.
5. Виконати перекладення музичного прикладу партитури жіночого хору для мішаного складу.
6. Виконати перекладення музичного прикладу партитури чоловічого хору для мішаного складу.
7. Виконати перекладення музичного прикладу партитури жіночого хору для неповного мішаного складу (одна чоловіча партія).
8. Виконати перекладення музичного прикладу партитури чоловічого хору для неповного мішаного складу (одна чоловіча партія).
9. Виконати перекладення музичного прикладу партитури мішаного хору для жіночого складу.
10. Виконати перекладення музичного прикладу партитури мішаного хору для чоловічого складу.
11. Виконати перекладення музичного прикладу партитури повного мішаного хору для неповного мішаного хору (одна чоловіча партія).
12. Виконати перекладення музичного прикладу партитури одноголосного твору з акомпанементом для двоголосного хору гармонічного складу.
13. Виконати перекладення музичного прикладу партитури одноголосного твору з акомпанементом для триголосного хору гармонічного складу.
14. Виконати перекладення музичного прикладу партитури одноголосного твору з акомпанементом для чотириголосного хору гармонічного складу.
15. Виконати просту обробку (гармонізацію) одноголосної пісні у гомофонно-гармонічному викладі для жіночого складу.
16. Виконати просту обробку (гармонізацію) одноголосної пісні у гомофонно-гармонічному викладі для чоловічого складу.
17. Виконати просту обробку (гармонізацію) одноголосної пісні у гомофонно-гармонічному викладі для мішаного складу народного хору.
18. Створити підголоски до даного наспіву – мішане триголосся.
19. Виконати перекладення музичного прикладу партитури повного мішаного хору для жіночого складу чотириголосного викладення з елементами триголосся (з метою спрощення фактури).
20. Виконати перекладення музичного прикладу партитури повного мішаного хору для чоловічого складу чотириголосного викладення з елементами триголосся (з метою спрощення фактури).
21. Виконати перекладення музичного прикладу партитури триголосного жіночого хору для мішаного складу (з метою ускладнення фактури).
22. Виконати перекладення музичного прикладу партитури триголосного чоловічого хору для мішаного складу (з метою ускладнення фактури).
23. Виконати перекладення музичного прикладу партитури академічного хору для народного хору (способом транспозиції).

III. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 При перекладенні партитури жіночого хору для чоловічого складу існує така закономірність:

С1 – Т1

С2 – Т2

А1 – Б1

(А2 – Б2)

Головний принцип цього перекладення – переміщення хорових партій партитури жіночого хору на октаву вниз. Перекладення дво- і триголосних партитур жіночого хору для чоловічого складу хору можливе без зміни кількості голосів. Слід враховувати значення діапазону голосів хору. Сопрано передається тенору, альт передається басу.

Інколи застосовується транспонування партитури жіночого хору на септиму вниз при перекладенні її на чоловічий хор.

При перекладенні партитури чоловічого хору для жіночого складу існує така закономірність:

Т1 – С1

Т2 – С2

Б1 – А1

(Б2 – А2)

Перекладення дво- і триголосних партитур чоловічого хору для жіночого складу без зміни кількості хорових голосів виконується способом перенесення хорових партій на октаву вгору (за умови, що об’єм партитури чоловічого хору не перевищує об’єму жіночого хору).

При перекладенні партитури жіночого хору для мішаного складу існує така закономірність:

 

 

 

 

Транспонування двоголосного однорідного хору на октаву вниз. При з’єднанні обох груп дає мішане звучання. Головний принцип перекладення – транспонування партитури жіночого хору вниз (в межах кварти, квінти) при відповідному переміщенні голосів за вищенаведеною схемою.

Для створення більш якісного голосоведіння та зручності теситурних умов середні голоси можуть комбінуватися між собою. Партії А1 і А2 переходять у басовий ключ.

При перекладенні партитури чоловічого хору для мішаного складу існує така закономірність:

 

 

 

 

Для створення більш якісного голосоведення та зручності теситурних умов середні голоси можуть комбінуватися між собою. Якщо партитура чоловічого хору записана у басовому ключі, то при перекладенні для мішаного складу Т1 і Т2 переходять на октаву вгору у скрипічний ключ у відповідності до схеми. . Якщо партитура чоловічого хору записана на двох нотних станах у скрипічному та басовому ключах, то при перекладенні на мішаний склад Т1 і Т2 залишаються без змін (переходять у партії С і А мішаного хору).

При перекладенні партитури жіночого хору для неповного мішаного складу (одна чоловіча партія) існує така закономірність:

 

 

 

 

 

 

Зберігаються головні мелодичні лінії та гармонічні сполучення чотириголосної партитури жіночого хору, як головне художнє завдання при створенні триголосної партитури мішаного складу. Також застосовується різноманітне переміщення хорових партій при перекладенні залежно від розміщення мелодичних ліній у партитурі жіночого чотириголосся. Допускається використання октавних переміщень для нижнього голосу мішаного триголосся.

При перекладенні партитури чоловічого хору для неповного мішаного складу (одна чоловіча партія) існує така закономірність:

 

 

 

 

 

Зберігаються головні мелодичні лінії та гармонічні сполучення чотириголосної партитури чоловічого хору, як головне художнє завдання при створенні триголосної партитури мішаного складу. Необхідно слідкувати, щоб не було великого інтервального відриву нижнього голосу триголосся від сусіднього (середнього) голосу – альта. Можна використовувати переміщення на октаву (або септиму) вгору двох верхніх голосів партитури чоловічого чотириголосного хору. Допускаються  октавні зміни у нижньому голосі мішаного триголосся при перекладенні.

При перекладенні партитури мішаного хору для жіночого складу існує така закономірність:

 

 

 

 

Головна умова перекладення партитури мішаного хору для жіночого з збереженням тональності – широке розміщення голосів у партитурі мішаного хору. Принцип перекладення: однобічне звуження хорового акорду шляхом підняття чоловічих партій мішаного хору на октаву.

Фактичне переміщення голосів при перекладенні: збереження крайніх партій партитури і перестановки середніх.

С  –  С1

А  –   А1

Т  на октаву вгору   С2

Б  на октаву вгору    А2

Партії тенора і баса мішаного хору при переміщенні їх у партитуру жіночого хору піднімаються на октаву. Також можливе відповідне переміщення всіх голосів (при акордах у партитурі мішаного хору), викладених у тісному розміщенні.

С  –  С1

А  –  С2

Т  –  А1

Б  на октаву вгору  А2

При перекладеннях можуть вилучатись окремі гармонічні звуки середніх голосів у випадках перехрещення їх із верхнім голосом партитури. При перекладеннях також можлива зміна тональності, як прийом врівноваження теситурної напруги у  хорових партіях оригіналу і перекладення.

При перекладенні чотириголосного мішаного хору на жіночий склад можливе застосування прийому транспонування. Головна умова перекладення партитури мішаного хору для жіночого складу способом транспонування – тісне розміщення голосів партитури мішаного хору. Транспонування партитури мішаного хору вгору на кварту – квінту, як головний принцип перекладення. Необхідно домагатися збереження фактури хорового викладення при транспонуванні.

При перекладенні партитури мішаного хору для чоловічого складу існує така закономірність:

 

 

 

 

Головною умовою при перекладенні партитури мішаного хору для чоловічого складу із збереженням тональності являється широке розміщення голосів у партитурі мішаного хору. Принцип перекладення такий: однобічне звуження хорового акорду шляхом переміщення вниз жіночих партій мішаного хору на октаву.

Фактичне переміщення голосів при перекладенні – збереження крайніх партій партитури і перестановки середніх.

С   на октаву вниз   Т1

А   на октаву вниз   Т2

Т    ——————   Б1

Б    ——————   Б2

Також можливе застосування переміщення жіночих партій мішаного хору у партитуру чоловічого хору при акордах, викладених у тісному розміщенні голосів:

С   на октаву вниз   Т1

А   на октаву вниз   Т2

Т   ——————-   Б1

Б   ——————-   Б2

При перекладеннях інколи застосовується вилучення окремих гармонічних звуків середніх партій у випадках перехрещення їх із верхнім голосом партитури.

У деяких випадках застосовується зміна тональності при перекладенні з метою врівноваження теситурної напруги в хорових партіях оригіналу і перекладення.

При перекладенні партитури мішаного хору для чоловічого складу також можна застосовувати транспонування. Необхідна  умова при цьому – тісне розміщення голосів у партитурі мішаного хору. Транспонування партитури мішаного хору на терцію – кварту вниз, як головний принцип перекладення. При перекладенні бажано слідкувати, щоб зберігалась фактура хорового викладу.

При перекладенні партитури повного мішаного хору для неповного мішаного хору (одна чоловіча партія) слід пам’ятати склад мішаного триголосся: сопрано, альт і партія чоловічих голосів, а також загальний діапазон мішаного триголосного хору від “ля – сі” великої октави у чоловіків до “фа – соль” другої октави у партії сопрано.при перекладкнні бажано використовувати середню теситуру в партії чоловічих голосів. Небажаний великий відрив (більше октави) в партії чоловічих голосів від середнього голосу (альта) в неповному мішаному хорі.

Бажано зберегти крайні голоси партитури мішаного чотириголосся, як прийом, що найчастіше застосовується при перекладенні для неповного мішаного хору гармонічного складу. Середній голос триголосної партитури створюється із альтової і тенорової партій мішаного хору шляхом вилучення подвоєного звуку.

Приклад переміщення хорових партій при умові, коли головна мелодія знаходиться в партії сопрано:

 

 

 

 

Також можливе транспонування  мішаного триголосся для створення зручної теситури у партії чоловічих голосів.

При перекладенні одноголосного твору з акомпанементом для дво-, три-, чотириголосного хору гармонічного складу потрібно дотримуватися принципу створення голосів хорової партитури з використанням мелодичних ліній і гармонічних послідовностей супроводу. При цьому потрібно намагатися зберегти постійні компоненти музичного твору: мелодію, гармонію, метр, темп, динаміку, форму, літературний текст. А рухомі компоненти музичного твору: тональність та фактура – можуть змінюватись. Перекладення творів з акомпанементом бажано, щоб було близьким за фактурою до хорової партитури. Тісне розміщення акордів у партії правої руки акомпанементу.

Найкраще виявлення змісту пісні в звучанні головного мелодичного голосу і в зв’язку з цим знаходження зручної теситури для партії другого і третього голосу. Слід слідкувати, щоб у другому і третьому голосі зберігалися елементи характерної інтонації мелодії. Збереження єдиного ритмічного малюнку у всіх голосах. Створення якісного голосоведіння, яке сприяє виявленню ладо-функціонального розвитку головної мелодичної лінії. Слід слідкувати за єдиним складовим ансамблем у хорових партіях, створювати якісне голосоведення. У хоровій партитурі зберігаються правила підтекстовки: наголошений склад тексту збігається з сильною (або відносно сильною) долею такту. Скорочена фраза створюється зі слів повної фрази і повинна мати логічний зміст.

Різночитання в хоровій партитурі закінчується разом із закінченням музичної побудови. Різночитання закінчується єдиним словом для всіх хорових партій.

При імітації кожна хорова партія, вступаючи, повторює текст попереднього вступу.

При простій обробці (гармонізації) одноголосної пісні в гомофонно-гармонічному викладі необхідно враховувати вокально-хорову побудову, звуковий об’єм хору, діапазон кожної партії і ролі кожного хорового голосу в партитурі, особливостей місцевого багатоголосся і характеру підголосків, а також жанру пісні.

Проста обробка (гармонізація) одноголосної пісні подібна до гармонізації мелодії, але з урахуванням специфіки гуртового співу. Можливе застосування транспозиції при створенні хорових партитур для хорів народної пісні, враховуючи діапазон та теситурні особливості цих колективів.

При гармонізації в основному переважають тоніко-домінантові гармонічні сполучення у піснях акордово-гармонічного викладу. Слід дотримуватися простої гармонічної фактури. Можливе відхилення від класичних гармонічних канонів(застосування унісонних, кварто-квінтових сполучень). Необхідно дотримуватися теситурних умов для народних співацьких голосів.

При створенні підголосків до даного одноголосного наспіву потрібно застосовувати прийом поступового нашарування підголосків. Якщо ж основний – альт, верхній підголосок (вивід) – сопрано, то на основі жіночого двоголосся, частіше всього “терцієвої втори”, яка становить гармонічну основу майбутньої партитури,  створюється низький підголосок (бас), мелодична лінія якого випливає із загального характеру даного двоголосся та функціональності.

Третій підголосок (партія тенора) створюється на основі вищезгаданого триголосся. Цей підголосок випливає із природного мелодичного розвитку всіх голосів за урахуванням відсутності гармонічних звуків по вертикалі. Також можливе епізодичне дублювання альтів тенорами в унісон.

Головне при створенні партитури підголоскової структури – це піклування про природне голосоведіння, насиченість усіх голосів мелодичною самостійністю, часто, навіть, у супереч канонам класичної гармонії (паралелізм інтервалів та тризвуків, відсутність терцієвих тонів та ін.).

Методика створення партитури для однорідних хорів така сама, як і для мішаного: створюється двоголосся, потім на цій основі створюється решта підголосків.

Однорідний народно-хоровий колектив (особливо жіночий, в силу обмеженості діапазону) частіше буває триголосний з елементами чотириголосся.

Чоловічий хор, маючи двооктавний діапазон, може бути чотириголосним, але в тому разі, коли усі підголоски носитимуть не штучний, а природний розвиток мелодичних ліній. Деякі твори краще звучатимуть у одноголосному викладі, ніж у багатоголосному.

Перекладення хорових партитур, написаних для різних типів і видів хорів, з метою спрощення фактури в основному виникають при перекладенні чотириголосного мішаного хору для однорідного чотириголосного з елементами триголосся. Застосовується прийом вилучення деяких другорядних мелодичних ліній, дублюючих голосів з метою полегшення фактури твору. Вилучаються з гармонічного чотириголосся переважно найменш характерні звуки акорду – подвоєнь основного тону або квінтового тону у тризвуках і септакордах. При цьому слід максимально зберігати природне голосоведіння та контури гармонічного розвитку.

Аранжування з ускладненням фактури, яке виникає частіше при перекладенні з однорідного хору для мішаного.

Мета ускладнення:

а) збагачення твору за рахунок доповнення новими мелодичними лініями;

б) заповнення широких інтервалів між голосами;

в) створення колористичного ефекту.

Подвоєння основного чи квінтового тону у тризвуках, септакордах. Уникнення подвоєнь характерних звуків у септакордах і нонакордах – септими, нони та альтерованих тонів.

Доповнення голосів дво-, триголосних однорідних хорів за рахунок фактури, акомпанементу. Аранжування дво-, триголосного хору a cappella для чотириголосного за рахунок компонування на основі ладо-гармонічної структури пісні.

При перекладенні партитур академічних хорів для народних хорів способом транспозиції слід дотримуватися непорушності мелодичної лінії та метро-ритмічної структури оригіналу народної пісні. Також потрібно слідкувати за збереженням засобів музичного викладу та голосоведіння, як  головного принципу перекладення або пристосування для більш зручного виконання певним типом народного хору. Застосовують частіше транспозицію оригіналу на інтервал терції-кварти вниз. Можливе перенесення басової партії з низького регістру на октаву вгору, якщо така зміна не вплине на характер гармонії і буде зручною в теситурному відношенні.

Перекладення партитури академічного мішаного хору для жіночого способом транспозиції в основному можливе на інтервал терції-кварти вниз. При перекладенні для чоловічого холру транспозиція не застосовується.

IV. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 

РІВНІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ	КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
ВИСОКИЙ	Студент вільно володіє вивченим матеріалом; знає регістрово-теситурні умови хорових партій; вміє творчо  застосовувати структурно-логічні схеми  перекладення хорових партитур при виконанні практичних завдань.
ДОСТАТНІЙ	Студент  володіє вивченим матеріалом; знає регістрово-теситурні умови хорових партій; вміє практично  застосовувати структурно-логічні схеми  перекладення хорових партитур; допускаючи незначні технічні помилки.
СЕРЕДНІЙ	Студент ознайомлений з основними поняттями дисципліни; може відтворити значну частину навчального матеріалу; частково знає регістрово-теситурні умови хорових партій; вміє на елементарному рівні застосовувати структурно-логічні схеми  перекладення хорових партитур.
ПОЧАТКОВИЙ	Студент має фрагментарні знання; слабко орієнтується в навчальному матеріалі; не знає регістрово-теситурні умови хорових партій; не вміє на практиці застосовувати структурно-логічні схеми  перекладення хорових партитур.

V. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

1. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення жіночого хору на чоловічий хор є правильною?

а)

С1 – Т2 С2 – Б1 А1 – Б2 А2 – Т1

б)

С1 – Т2 С2 – Т1 А1 – Б1 А2 – Б2

в)

С1 – Т1 С2 – Б2 А1 – Т2 А2 – Б1

г)

С1 – Т1 С2 – Т2 А1 – Б1 А2 – Б2

2. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення чоловічого хору на жіночий хор є правильною:

а)

Т1 – С2 Т2 – С1 Б1 – А2 Б2 – А1

б)

Т1 – С1 Т2 – А2 Б1 – А1 Б2 – С2

в)

Т 1 – С1 Т2 – С2 Б1 – А1 Б2 – А2

г)

Т1 – А1 Т2 – С1 Б1 – С2 Б2 – А2

3. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення жіночого хору на мішаний хор є правильною:

а)

С1 – А С2 – Т А1 – С А2 – Б

б)

С1 – С С2 – Б А1 – А А2 – Т

в)

С1 – С С2 – А А1 – Т А2 – Б

г)

С1 – Б С2 – А А1 – Т А2 – С

4. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення чоловічого хору на мішаний хор є правильною:

а)

Т1 – А Т2 – Т Б1 – С Б2 – Б

б)

Т1 – Т Т2 – С Б1 – Б Б2 – А

в)

Т 1 – С Т2 – Б Б1 – А Б2 – Т

г)

Т1 – С Т2 – А Б1 – Т Б2 – Б

5. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення жіночого хору на неповний мішаний хор є правильною:

6. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення чоловічого хору на неповний мішаний хор є правильною:

7. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення мішаного хору на жіночий склад хору є правильною:

8. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення мішаного хору на чоловічий склад хору є правильною:

9. Визначте, яка структурно-логічна схема перекладення мішаного хору на неповний мішаний хор є правильною:

Література

1. Вахняк Є. Хорове аранжування / Є. Вахняк. – Київ: Музична Україна 1977. – 71 с.
2. Горохов П. Хорове аранжування /П.Горохов , Д.Загрецький . – Київ: Музична Україна, 1982. – 126 с.
3. Левандо П. Хорова фактура П. Левандо. – Ленинград,1984.
4. Молдавін М. Народний підголосковий спів /М. Молдавін. – Київ,1980.
5. Пігров К. Керування хором /К. Пігров. – Київ,1962.
6. Харковина Г. Хорове аранжування : комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни / Г.Харковина. – Київ : Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв, 2012. – 38 с.
7. Иванкин М. Хоровая аранжировка М. Иванкин. – Москва: «Владос», 2003. – 212 с

8. Ленский А. Искусство хоровой аранжировки / А. Ленский. – Москва: «Музыка», 1980. – 343 с.
9. Ленский А. Пособие по хоровой аранжировке в помощь руководителям самодеятельности / А. Ленский. – Москва,1973.
10. Ушкарев А. Основы хорового письма / А. Ушкарев. – Москва, 1986.