Гадяцький фаховий коледж культури і мистецтв

Гадяцький фаховий коледж культури і мистецтв ім. І.П.Котляревського

УКРАЇНСЬКА МУЗИЧНА ЛІТЕРАТУРА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
(рекомендовані інтернет-джерела до вивчення окремих розділів, тем навчальної дисципліни, підготовки до семінарів, практичних занять)

Розробник – Н.І.Горбачик, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

Семінарське заняття №1.

Тема: Творчість Семена Гулака-Артемовського

  1. Охарактеризуйте виконавську діяльність С.Гулака-Артемовського.
  2. Охарактеризуйте сюжетні лінії опери «Запорожець за Дунаєм».
  3. Проаналізуйте зв’язок музики опери з народною музичною творчістю (на прикладах музичних характеристик героїв).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА

  • Кияновська Л. Українська музична культура [Текст] / Л. Кияновська. – 2-е вид. – Тернопіль, 2000.
  • Лісецький С. Українська музична література [Текст] : навч. посіб. для 4-5 кл. ДМШ / С. Лісецький. – Київ: Муз.Україна, 1991.
  • Архімович Л. Українська класична опера [Текст] / Л.Архімович. – Київ,1957.
  • Загальна характеристика музичної культури XIX ст.. – Режим доступу: http://www.refine.org.ua/pageid-3300-1.html
  • Українська музична класика 18 – 19 століть. – Режим доступу:  http://www.info-works.com.ua/all/kulturologia/3873.html

Семінарське заняття №2.

Тема: Творчість Миколи Лисенка

  1. Охарактеризуйте значення творчості М.Лисенка для становлення національної композиторської школи.
  2. Охарактеризуйте жанрове розмаїття творчості композитора.
  3. Проаналізуйте новаторство композитора у камерно-вокальному жанрі.
  4. Проаналізуйте основні типи опери, створені композитором.
  5. Охарактеризуйте засоби музичної виразності, використані композитором в опері «Тарас Бульба».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА

  • Кияновська Л. Українська музична культура [Текст] / Л. Кияновська. – 2-е вид. – Тернопіль, 2000.
  • Лісецький С. Українська музична література [Текст] : навч. посіб. для 4-5 кл. ДМШ / С. Лісецький. – Київ: Муз.Україна, 1991.
  • Архімович Л. Українська класична опера [Текст] / Л.Архімович. – Київ,1957.
  • Загальна характеристика музичної культури XIX ст. . – Режим доступу: http://www.refine.org.ua/pageid-3300-1.html
  • Українська музична класика 18 – 19 століть. – Режим доступу:  http://www.info-works.com.ua/all/kulturologia/3873.html

Семінарське заняття №3.

Тема: Жанр симфонії в творчості Бориса Лятошинського та Левка Ревуцького

  1. Охарактеризуйте особливості побудови Третьої симфонії  Б.Лятошинського.
  2. Проаналізуйте народно-пісенні джерела симфонії № 2 Л.Ревуцького.
  3. Охарактеризуйте наскрізний розвиток теми веснянки як носія основного образу симфонії № 2 Л.Ревуцького.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА

  • Кияновська Л. Українська музична культура [Текст] / Л. Кияновська. – 2-е вид. – Тернопіль, 2000.
  • Лісецький С.Українська музична література  для 6 кл. ДМШ [Текст] / С. Лісецький . – Київ, 1993.
  • Музична культура ХХ ст. – Режим доступу:   http://elise.com.ua/ru/content/muzichna-kultura-hh-st
  • Національне музичне академічне мистецтво в Україні: Пріоритети репертуарної політики. – Режим доступу:   http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/90283;jsessionid=92D6016931E20DC5FC401004977298DD
  • Культура початку ХХ ст.. Українська музика. – Режим доступу:    http://www.roman.by/r-39909.html

Семінарське заняття №4.

Тема: Українська лірична пісня XX ст.

  1. Проаналізуйте особливості формування жанру української ліричної пісні XX ст., основні риси, особливості гармонії, мелодики, ритміки.
  2. Охарактеризуйте пісенну творчість Ігоря Шамо.
  3. Охарактеризуйте пісенну творчість Олександра Білаша.
  4. Охарактеризуйте пісенну творчість Анатолія Кос-Анатольського.
  5. Охарактеризуйте пісенну творчість Платона Майбороди

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА

  • Кияновська Л. Українська музична культура [Текст] / Л. Кияновська. – 2-е вид. – Тернопіль, 2000.
  • Лісецький С. Українська музична література  для 7 кл. ДМШ [Текст] / С. Лісецький. – Київ, 1993.
  • Булат Т. Український романс [Текст] / Т.Булат – Київ,1979.
  • Попович М. Нарис історії культури України [Текст] / М.Попович – К., 1999.
  • Бас О. Розповіді про композиторів.Ч.1. [Текст] / О.Бас. – Київ: Музична Україна, 1994.
  • Зародження і розвиток музичного мистецтва в Україні від початку Київської Русі до 19 століття. – Режим доступу:  http://referaty.lviv.ua/art/4164
  • Українська музична класика 18 – 19 століть. – Режим доступу:  http://www.info-works.com.ua/all/kulturologia/3873.html
  • Музична культура ХХ ст.  – Режим доступу: http://books.br.com.ua/20051

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

При підготовці до семінарського заняття необхідно звернути увагу на розмежування понять аналізу та характеристики теми обговорення.

         Характеристика передбачає визначення та пояснення істотних, характерних особливостей, ознак предмета обговорення. У мистецтві (музиці, літературі) характеристика – констатація характерних рис музичного твору, образу.

Наприклад: Характерні риси древньоруського церковного співу: акапельність, діатонізм, унісонність. Музику записували крюками або знаменами, які вказували приблизну тривалість, напрям мелодії, характерні мелодичні звороти. (Відповідь передбачає пояснення кожного з перелічених термінів)

Аналіз – це вивчення предмета за допомогою уявного або реального розчленуваня його на складові елементи (його ознаки, властивості, роль і значення кожного елементу у цілісній системі).

Наприклад.При підготовці до семінару за темою  «Музичне життя Західної України другої половини ХІХ–початку ХХ ст.» необхідно проаналізувати найголовніші чинники, які сприяли збереженню національних традицій.

Серед них:

  • діяльність товариств «Руська бесіда» та «Боян» (з якою метою створювалися? Чи виконали свої функції?);
  • значення диригентської, композиторської та просвітницької діяльності  Михайла Вербицького, Олександра Нижанківського, Анатоля Вахнянина, Володимира Матюка, Григорія Топольницького, Дениса Січинського, Сидора Воробкевича у розвитку музичного життя України та зокрема західної її частини;
  • розвиток музичних жанрів у творчості західноукраїнських композиторів другої половини ХІХ – поч. ХХ ст.(звернення до жанру кантати, написання хорових мініатюр для чоловічих хорів, розвиток інструментального жанру у творчості Владислава Заремби);
  • звернення до творчості Т.Шевченка, Лесі Українки, А.Міцкевича, І.Франка;
  • науково-фольклористичні дослідження Філарета та Миколи Колесс, Станіслава Людкевича  (значення фольклористики як науки? які фактори сприяли розвитку української фольклористики?);
  • становлення та розвиток музично-драматичного театру (значення діяльності театрів у Львові, Коломиї, Перемишлі для розвитку музичного мистецтва);
  • розвиток музичної освіти та її значення у формуванні традицій перемишльської композиторської школи.

 ПРИКЛАДИ АНАЛІЗУ

         При підготовці до семінару на тему  «Формування жанру ліричної пісні в 60-х роках ХХ ст.» необхідно проаналізувати вагомі складові музичної культури другої половини XX століття та їх значення:

  • відновлення в післявоєнні роки роботи митців та колективів, навчальних закладів (які творчі колективи, з якою метою створювалися, специфіка їх діяльності; специфіка діяльності навчальних музичних закладів та їх роль в підготовці якісного фахівця для подальшого розвитку музичної національної культури та мистецтва);
  • 60-80 роки – стильове оновлення української музики (використання яких нових виражальних засобів здійснювалося композиторами, чому відбувалося їх звернення до найдавніших шарів фольклору та старовинної професійної музики?);
  • розвиток симфонічної музики, камерного, хорового, вокально-симфонічного, оперного та балетного жанрів (які традиційні засади та  новаторство в музиці дали поштовх для розвитку в українській музичній  культурі  різножанровості?);
  • активізація музично-культурного життя в 90-х роках ХХ століття (підґрунтя та значення проведення конкурсів, фестивалів митців-аматорів і професіональних виконавців та колективів для розвитку українського національного музичного мистецтва; дати порівняльну характеристику фестивального сьогодення; чому зменшилася кількість колективів, вказати на об’єктивні та суб’єктивні причини?);
  • передумови розвитку та етапи становлення жанру ліричної пісні, як найдемократичнішого виду мистецтва.

АБО

         Розвиток професійної музики в Україні у XIX ст. зосереджуєть­ся головним чином у містах, що швидко зростали як політичні і культурні центри. З розкла­дом феодально-кріпосницького ладу поміщицькі маєтки втра­чали ту роль, яку вони раніш відігравали в українській му­зичній культурі. Оркестри, капели, театральні трупи все частіше виступають у містах. Музичне виконавство з приму­сової кріпацької праці стає вільнонайманим — професією. По­ряд з поширенням домашнього музикування і аматорських концертів у містах розвивається професіональне виконавство, дістають розвиток специфічно міські форми мистецького жит­тя. Відкриваються постійні театри, збагачується концертне життя, концерти стають доступними для досить широкого кола відвідувачів.

            Докорінно змінилося концертне і театральне життя. Відкрива­ються оперні театри в Києві, Харкові, Львові. У великих і малих містах України організовуються симфонічні концерти, музичні то­вариства, відкриваються філіали Російського музичного товариства (РМТ), а також товариства «Боян» (спочатку у Львові й інших містах Західної України, а потім у Києві). Звичайно, за самодер­жавства українське мистецтво не мало необхідних можливостей для свого розвитку. Але передові російські діячі всіляко підтри­мували українську демократичну культуру. Про це свідчать творчі стосунки між С.Гулаком-Артемовським і М.Глінкою, П.Сокальським і О.Даргомижським, М.Лисенком і М.Римським-Корсаковим та П.Чайковським. Вплив російської класичної музики на формування українського національного мистецтва був величезним. Безпосередній поштовх до розвитку цілого ряду музичних жан­рів дав український театр, який у 70—80-ті роки минулого століття досяг високого професіоналізму. Діяльність музично-театральних труп на чолі з М.Кропивницьким, М.Садовським, М.Старицьким, П.Саксаганським, М.Карпенко-Карим, М.Заньковецькою заміни­ла певною мірою відсутній у той час український оперний театр. Для цих вистав почали створювати музику українські композито­ри, зокрема М.Лисенко.Коли Лисенко, ще студентом Київського університету, робив свої перші композиторські кроки, С.Гулак-Артемовський створив славнозвісну оперу «Запорожець за Дунаєм», М.Вербицький на­писав ряд хорів і серед них — монументальну поему «Заповіт», а П.Сокальський — свою першу оперу «Майська ніч» та кантату «Пир во время чумы», за яку на конкурсі у Петербурзі отримав другу премію.      Кожен з цих митців не мав змоги здобути професіональної музичної освіти, так і не реалізувавши свого таланту (вкажіть причини?). М.Лисенко, будучи серед них наймолодшим, вирішив втілити свої мистецькі задуми на міцній професіональній композиторській ос­нові. (Звернути увагу на розвиток музичної освіти цього періоду.)

Нову епоху в історії українського театру — епоху мистецької української драми — почав Іван Котляревський своєю «Наталкою Полтавкою» та «Москалем-чарівником». Перший український репертуар був дуже нечисленний і обмежувався творами І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, В.Гоголя (батька), пізніше дещо Т.Шевченка, М.Костомарова й ін. Ті твори ставились любителями театрального мистецтва або приватними трупами багатих поміщиків (таких як Трощинський, Ширай), або мандрівними польсько-українськими трупами (Рикановського, Молотковського, Журавського і Щепкіна). Новий театр, за європейськими зразками, Україна бачила вже при кінці ХVІІІ в., та він був не український. У Харкові відбувалися вистави російські, а в Кам’янці-Подільському — польські. Традиції І.Котляревського продовжив Г.Квітка-Основ’яненко, основоположник художньої прози у новій українській літературі, один із засновників Харківського професійного театру. Великий успіх мали соціально-побутові комедії Г.Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» (1835) і «Шельменко-денщик» (1838). Комедія «Сватання на Гончарівці» написана українською мовою, відзначається багатством жанрових сцен, народним гумором, тут вперше в українській літературі виведено образ кріпака-робітника. «Шельменко-денщик» — комедія інтриги і характерів (написана російською мовою, центральний персонаж Шельменко говорить українською мовою), викриває типові явища кріпацької дійсності, зокрема самовдоволене невігластво панства. З новою українською драматургією і театром пов’язані творчі здобутки акторів М.Щепкіна (1788-1863) і К.Соленика (1811-1851). Від М.Щепкіна і К.Соленика бере початок в історії вітчизняного сценічного мистецтва реальне відтворення образу простої української людини (селянина).

 ПРИКЛАДИ ХАРАКТЕРИСТИКИ

     3 XVIII ст. партесний концерт набуває стильових рис великого віртуозного твору для хору а сарреllа, де широко застосовуються такі художні ефекти:

• поєднання гармонічного та поліфонічного викладення;
• розміщення головної мелодичної лінії у партії тенорів, її доповнення верхніми голосами до виникнення тризвуку;
• виникнення розвиненої мелодичної лінії у партії басів, що слугувала основою гармонії;
• збільшення кількості хорових партій до двадцяти чотирьох (у дво-хорних концертах до сорока восьми).        

АБО

Характеристика виражальних засобів у кантаті «Кавказ» С.Людкевича. Кантата «Кавказ» – цикл з чотирьох частин. В їх основі – пісенні мотиви, напружені речитативні інтонації, маршові ритми. Композитор не використовує прямо музичних цитат, але вся його музика пройнята інтонаціями народно-пісенного фольклору. Хор і оркестр – рівноправні виражальні засоби. Характерним для оркестрового письма є компактне насичене звучання, поєднання і протиставлення цілих інструментальних груп. Оркестрова партія виконує важливу роль, набуваючи інколи самостійного значення. Кожна нова тема початково викладається в оркестрі, а потім в хорі.

I частина «Прометей» складається з п’яти епізодів. Розпочинається оркестровим вступом – тема Прометея. Друга низхідна секвенція – зітхання, синкопований ритм. Тема вступу співставляється з темою Кавказьких гір (ототожнюється з образом народу). Другий епізод – драматично-тривожний, схвильований – «Споконвіку Прометея, там орел карає». Короткі уривчасті фрази передають почуття бентежності, розпачу, неспокою. Поступово від образу страждання музика переходить до героїчно-піднесеного звучання, що символізує нездоланність народної сили. Третій епізод – розпочинає світлу образну сферу – «Воно знову оживає, сміється» – жіночий хор (мелодія близька до народних веснянок, тема розвивається варіантно). Четвертий епізод – революційний марш. П’ятий епізод – хорова фуга «Не скує душі живої» – розгорнута імітація, навальний рух голосів, які ніби наздоганяють один одного.

АБО

Кантата Лесі Дичко «Червона калина» написана на тексти старовинних українських пісень XIV—XVIIстоліть для хору, солістів, двох фортепіано, арфи та ударних інструмен­тів. У творі проявились специфічні для «неофольклорної хвилі» стильо­ві риси— особливий лаконізм, сконцентрованість засобів, створення стилізованого «етнографічного комплексу», що зберігає ав­торський підхід до образно-інтонаційного розкриття змісту та зу­мовлений жанровим і тематичним відбором фольклорних текстів. Це визначили інтонаційні джерела твору — думи, голосіння, лірична про­тяжна пісня.

АБО

      Характеристика сюжетних ліній опери С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».  Опера розвивається у трьох різних планах. Лірична лінія – Оксана і Андрій, їх мрії про щастя, прагнення повернутися на рідну землю. Побутова лінія – розвивається в комедійному плані (Карась і Одарка). Автор показав гумор, добродушність, дотепність українського народу. Третя лінія – узагальнений показ народу(танці, хори) – показ туги за батьківщиною та оптимізм українського народу. Головна роль у розвитку драматургії відводиться музиці. Діалоги і розмовні вставки мають підпорядковане значення.        В основі характеристики ліричних героїв лежить українська пісня-романс. Перша музична характеристика Оксани – романс «Місяцю ясний». Далі образ Оксани розвивається в її пісні та у великій сцені з Андрієм. Образ Карася яскраво окреслений у великій сцені І акту і арії «Ой щось дуже загулявся», пройнятий гумором, козацькою завзятістю, безшабашністю. Сцена дует Карася та Одарки складається з трьох великих розділів, кожен з яких випливає з попереднього. Музична характеристика Карася набуває рис комедійності в арії ІІ акту «Тепер я турок, не козак». Зникає танцювально-пісенна основа. Мова пройнята комічною поважністю, ходи по ч.5, ч.4 розділені паузами. Пісня Одарки у ІІІ акті «Ой казала мені мати» переходить в комічний план, що відповідає її характеристиці. До епізодів, що яскраво втілюють національний характер належать танці з ІІ акту – чіткі за будовою, за повторністю, яка завжди варійована. Турецький марш з ІІІ акту пов’язаний зі східним побутом.