ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ директора коледжу
від 28.11.2022 р. № 252
ПОЛОЖЕННЯ
про протидію булінгу у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського
Розглянуто і схвалено на засіданні педагогічної ради
Протокол № 3 від 28.11.2022 р.
I. Загальні положення
- Положення про протидію булінгу у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського (далі – Положення) регламентує організацію роботи щодо запобігання булінгу та протидії йому у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського (далі – Фаховий коледж).
- Положення розроблене на підставі Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про запобігання та протидію домашньому насильству» «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», листа Міністерства освіти і науки України від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству».
- Основною метою заходів з протидії булінгу є психологічне та здоров’язберігаюче забезпечення якості освітнього процесу; формування негативного ставлення до булінгу як виявлення негативного морального тиску або фізичних знущань щодо іншої особи; захист соціального благополуччя здобувачів освіти та педагогічних працівників.
- Головними завданнями заходів з протидії булінгу є:
- ознайомлення здобувачів освіти з поняттям булінгу, його видами та формами прояву;
- навчання конструктивних форм спілкування;
- розрізнення деструктивних елементів у поведінці;
- формування навичок толерантного вирішення конфліктних ситуацій;
- усвідомлення й прийняття особистісних відмінностей кожної людини;
- формування адекватного рівня самооцінки й самоконтролю, навичок саморегуляції в контактах з однолітками, уміння вільно, але адекватно виявляти почуття;
- підвищення рівня соціальної свідомості здобувачів освіти.
II. Форми булінгу та його ознаки
- Розрізняють такі форми булінгу:
- Фізичний булінг:
- умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень;
- різного виду знущання;
- образливі жести або дії;
- пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей);
- фізичні приниження тощо.
- Сексуальний булінг, що є різновидом фізичного, передбачає дії сексуального характеру; його важко розпізнати, тому що жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це, замикається в собі, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду.
- Психологічний булінг – насильство, пов’язане з впливом на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз; переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційний дискомфорт жертві; до цієї форми можна віднести:
- вербальний булінг (образливе прізвисько, з яким постійно звертаються до жертви;
- обзивання;
- поширення образливих пліток;
- словесне приниження;
- бойкот/ігнорування;
- залякування;
- використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій;
- систематичні кепкування з будь-якого приводу
- кібербулінг (спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, що включає приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету тощо).
- Типові ознаки булінгу:
- систематичність (повторюваність) приниження та цькування;
- наявність протилежних сторін: кривдник (булер) та потерпілий (жертва булінгу);
- дії кривдника (або бездіяльність спостерігачів), наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника;
- спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
III. Основні напрями роботи з протидії булінгу
- Булінг – одна з найбільш поширених проблем закладів освіти, що суттєво збільшує ризик суїциду серед молоді; призводить до ескалації агресії й насильства в колективі, зниження навчальної активності; спричиняє психологічні проблеми.
- Профілактика булінгу у Фаховому коледжі передбачає роботу за такими основними напрямами:
- ознайомлення викладацького складу з особливостями виявлення (поширення) масових негативних явищ серед здобувачів освіти та загально прийнятими поняттями «булінг», «третирування», «цькування» з огляду на розуміння проблеми насильства над підлітками та його видами (систематичне висвітлення відповідних матеріалів на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднань, виховних годинах тощо);
- просвітницька робота фахівців соціально-психологічної служби серед молоді щодо попередження насильства за такими формами: лекції, круглі столи, бесіди, диспути, години відкритих думок, флешмоби, засідання клубів правових знань;
- організація на базі закладу освіти роботи консультативних пунктів, де всі учасники освітнього процесу можуть отримати консультації практичного психолога, провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів;
- формування правосвідомості на основі правової поведінки студентів, усвідомлення відповідальності за своє та чуже життя;
- розвиток активності, самостійності, творчості здобувачів освіти Фахового коледжу;
- створення умов для самореалізації кожної особистості;
- формування у педагогів та батьків навичок ідентифікації насильства з метою формування умінь визначати та усвідомлювати існуючу проблему;
- створення у Фаховому коледжі умов неможливості вчинення булінгу;
- сприяння попередженню булінгу та боротьбі з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища;
- зміцнення захисних моральних можливостей особистості в протистоянні цькуванню;
- залучення відповідних спеціалістів для корекційної виховної роботи з метою профілактики булінгу серед здобувачів освіти.
- Основні види роботи з протидії булінгу:
- діагностика: особистісне (соціальне й психологічне) вивчення здобувачів освіти зокрема, навчальних груп і колективів у цілому;
- моніторинг соціальних процесів у Фаховому коледжі;
- зосередження уваги на психічному розвитку окремих студентів;
- визначення причин, що ускладнюють особистісний розвиток, якість навчання та взаємини в колективі;
- корекція: здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному та особистісному розвиткові й поведінці; подолання різних форм девіантної поведінки (зокрема за недостатності психопрофілактичної роботи та за умови необхідності, своєчасності та ефективності застосування методів психокорекції та загальної психотерапії);
- реабілітація: надання психолого-педагогічної та соціальної допомоги студентам, які перебувають у кризовій життєвій ситуації, з метою адаптації їх до умов навчання в коледжі та соціального середовища;
- профілактика: своєчасне попередження відхилень у психічному та особистісному розвиткові, міжособистісних стосунках;
- запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі; попередження наркоманії, алкоголізму, суїцидів, расової та соціальної нетерпимості, аморальному способу життя тощо;
- психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу – здобувачів освіти, викладачів, співробітників.
- Використання потенціалу навчальних дисциплін, що вивчаються у Фаховому коледжі та за навчальним змістом охоплюють теми, присвячені моральним та етичним проблемам; здоров’ю, здоровому способу життя; культурі спілкування; особистісному розвитку та плануванню фахової кар’єри; сімейним взаєминам тощо.
- Виховання здобувачів освіти здійснюється відповідно до принципів науковості, системності, наступності, природовідповідності та зв’язку з реальним життям.
IV. Реагування працівників Фахового коледжу на факти булінгу
- Якщо викладач або інший працівник Фахового коледжу став свідком булінгу, він зобов’язаний повідомити директора коледжу про цей факт незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
- У разі звернення здобувача освіти до будь-якого працівника коледжу з приводу факту булінгу, відповідна службова особа інформує про це доповідною запискою директора коледжу.
- Директор розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставини булінгу; ініціює засідання комісії з розгляду випадків булінгу. У разі встановлення комісією факту булінгу, а не одноразового конфлікту між підлітками, директор коледжу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
- До складу комісії з розгляду випадків булінгу можуть входити педагоги, практичний психолог, батьки постраждалого та «булера», директор Фахового коледжу та інші зацікавлені особи.
- Якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, він може одразу звернутись до органів Національної поліції України. Але за будь-якого рішення комісії директор коледжу забезпечує психологічну підтримку всім учасникам інциденту
