ГАДЯЦЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ім. І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ директора коледжу

від 29.08.2023 р. № 162/а

ПОЛОЖЕННЯ

про систему контролю, критеріїв оцінювання рівня знань і вмінь здобувачів освіти у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського

Розглянуто і схвалено на засіданні педагогічної ради

Протокол № 1 від 29.08.2023 р.

I. Загальні положення

Положення про систему контролю, критеріїв оцінювання рівня знань і вмінь здобувачів освіти у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського (далі Положення) розроблено на основі «Положення про організацію освітнього процесу у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського» як складова системи внутрішнього моніторингу якості освітнього процесу і встановлює єдині вимоги до оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти.
Головним завданням внутрішнього моніторингу якості освітнього процесу у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського (далі Фаховий коледж) є сприяння удосконаленню освітнього процесу, підвищенню якості підготовки фахівців у Фаховому коледжі, дотримання принципів академічної доброчесності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або творчих досягнень.
Фаховий коледж забезпечує справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти.

II. Види контролю рівня навчальних досягнень здобувачів освіти

Для оцінювання, діагностики результатів навчання здобувачів освіти у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського проводяться контрольні заходи, які включають поточний контроль та підсумковий (семестровий контроль, атестація здобувачів) контроль.
Показники контролю є основою для судження про результати навчання, а також для вирішення питань переведення здобувача освіти на наступний курс, призначення стипендії, випуску і видачі диплома.
Основні завдання контролю рівня навчальних досягнень здобувачів освіти:
виявлення, перевірка та оцінювання рівня здобутих знань, умінь та навичок здобувачів освіти, а також якості засвоєння ними програмного матеріалу навчальної дисципліни;
інформування здобувачів освіти про якість їхньої навчальної діяльності;
розвиток творчих здібностей, мотивація здобувачів освіти до систематичної активної самостійної роботи з оволодіння знаннями, вміннями та навичками;
порівняння фактичних результатів навчальної діяльності здобувачів освіти із прогнозованими;
аналіз відповідності змісту, форм, методів і засобів навчання до мети та завдань підготовки фахівців відносно вимог освітньо-професійної програми;
визначення рівня сформованості компетентностей на різних етапах навчання здобувача освіти;
аналіз успішності здобувачів освіти та ефективності освітнього процесу в цілому;
виявлення кращого педагогічного досвіду та розроблення заходів для підвищення якості освітнього процесу шляхом впровадження інноваційних технологій.
При визначенні рівня навчальних досягнень здобувачів освіти аналізу підлягають:
якість змісту відповіді здобувача освіти (цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість);
якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, системність, узагальненість, міцність);
ступінь сформованості умінь і навичок;
рівень володіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо);
рівень виявлення творчості та самостійності у розв’язанні навчальних завдань.
Поточний контроль – це контроль, що здійснюється у процесі вивчення навчальної дисципліни з метою виявлення ступеня засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу та вміння застосовувати його у практичній роботі. Види поточного контролю: усний, письмовий, тестовий (різновид письмового). Форми поточного контролю: фронтальне та індивідуальне опитування, проведення термінологічних диктантів, виконання письмових завдань, розбір практичних ситуацій тощо. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і виконує заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції.

Форма проведення поточного контролю, система оцінювання рівня знань та вмінь здобувачів освіти визначається відповідною цикловою комісією. За організацію поточного контролю, його методичне забезпечення та ефективність проведення відповідає викладач.

Результати поточного контролю використовуються викладачем для коригування методів і засобів викладання, організації самостійної роботи здобувачів освіти та враховуються при модульному оцінюванні знань і вмінь здобувачів освіти.

Модульний контроль – це контроль знань, вмінь та навичок здобувача освіти після вивчення логічно завершеної частини навчальної дисципліни (навчального модуля), що охоплює певну кількість аудиторних годин та годин самостійної роботи здобувача освіти. Кількість навчальних модулів визначається викладачем залежно від загального обсягу годин дисципліни згідно освітньої програми та навчального плану. Основне завдання модульного контролю – надання можливості здобувачам освіти повторити матеріал навчального модуля, систематизувати знання, поглибити їх, визначити головні моменти.

Модульний контроль проводиться у формі модульної контрольної роботи. Зміст модульної контрольної роботи, критерії оцінювання розробляються викладачем дисципліни або ж визначаються відповідною цикловою комісією.

Проведення модульного контролю встановлюється робочою навчальною програмою дисципліни (або змістом програмових та семестрових вимог) у спеціально відведені аудиторні або позааудиторні години.

Модульний контроль є обов’язковим. Позитивна оцінка за навчальний модуль не може бути виставлена, якщо здобувач освіти не виконував модульну контрольну роботу з будь-яких причин. Остання в семестрі модульна контрольна робота проводиться не пізніше як за тиждень до завершення семестру.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання здобувача освіти на рівні фахової передвищої освіти або на окремих завершених етапах цього навчання. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та атестацію здобувача освіти освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра.

Семестровий контроль у Фаховому коледжі здійснюється у формі екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного програмою дисципліни, і в терміни, визначені робочим навчальним планом.

Диференційований залік – форма семестрового контролю, що полягає в оцінюванні рівня засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів модульного оцінювання. Оцінка за диференційований залік виставляється як середнє арифметичне з оцінок за навчальні модулі.

З окремих дисциплін фахової підготовки згідно рішення відповідної циклової комісії можуть враховуватися також результати публічного виступу, академічного показу або семестрового перегляду.

Диференційований залік є формою підсумкового контролю з дисциплін самостійного вибору здобувача освіти.

Залік – форма семестрового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських заняттях або індивідуальних завдань.

Екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння здобувачем освіти теоретичного та практичного матеріалу, що проводиться як контрольний захід. Основна мета екзамену – визначення дійсного рівня знань здобувача освіти за обсягом, якістю і вмінням застосовувати їх у практичній діяльності.

Екзамени складаються здобувачами освіти в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Екзамени проводяться за білетами, складеними викладачем та затвердженими головою відповідної циклової комісії. Викладач зобов’язаний заздалегідь ознайомити здобувачів освіти із змістом питань екзамену. Екзаменатором може бути викладач навчальної дисципліни або голова циклової комісії. Оцінювання здійснюється згідно затверджених критеріїв з дисципліни.

Атестація здобувачів освіти здійснюється екзаменаційною комісією після завершення теоретичного та практичного навчання для встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-професійної підготовки здобувача освіти-випускника вимогам стандарту фахової передвищої освіти.

Атестація проводиться як комплексна перевірка рівня сформованості компетентностей, передбачених освітньо-професійною програмою, за білетами, складеними згідно з програмою атестації, затвердженою випусковою цикловою комісією.

Виконання кожного завдання білета, відповіді здобувача освіти на додаткові питання членів екзаменаційної комісії оцінюються за дванадцятибальною шкалою згідно параметрів та критеріїв, визначених програмою атестації здобувачів освіти на рівні фахової передвищої освіти.

Самоконтроль – це самостійне визначення здобувачем освіти ступеня власного засвоєння навчального матеріалу, знаходження допущених помилок та способу їх усунення. Самоконтроль здійснюється на різних етапах вивчення матеріалу навчальної дисципліни за завданнями, розробленими викладачем. Терміни виконання завдань самоконтролю встановлюються викладачем. Результати самоконтролю здобувачів освіти можуть аналізуватися викладачем з метою своєчасного індивідуального коригування навчання здобувача освіти.

III. Система оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти

Оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача освіти – це визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача якості знань, умінь і навичок здобувачів освіти відповідно до вимог навчальних програм. У Фаховому коледжі застосовується дванадцятибальна шкала оцінювання з наступним переведенням балів у оцінку за шкалою ЄКТС.
Рівні навчальних досягнень здобувачів освіти:

Високий рівень (12-10 балів): знання здобувача освіти є глибокими, міцними, узагальненими, системними; його навчальна діяльність позначена вмінням творчо застосовувати набуті знання, самостійно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою, оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію, пояснювати взаємозв’язок основних понять дисципліни і їх значення для майбутньої професійної діяльності.
Достатній рівень (9-7 балів): здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки; студент здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності, застосовувати знання та практичні навички не лише у типових, а й у змінених ситуаціях.
Середній рівень (6-5 балів): студент відтворює основний навчальний матеріал в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за фахом, здатний виконувати завдання, передбачені програмою, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Початковий рівень (4-1 бал): здобувач освіти має суттєві прогалини в знаннях, припускається принципових помилок у виконанні передбачених навчальною програмою завдань; неспроможний продовжити навчання без додаткових занять з відповідної дисципліни чи приступити до професійної діяльності без повторного проходження курсу.

Для оцінювання рівня знань здобувачів освіти з дисциплін загальноосвітньої підготовки: середній рівень – від 6 до 4 балів, початковий – від 3 до 1 бала.

Таблиця переведення балів оцінювання навчальних досягнень студентів у оцінку за шкалою ЄКТС

Оцінки за шкалою ЄКТС	Відсоток здобувачів освіти, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки	Визначення назви оцінювання за шкалою ЄКТС	Оцінка за 12-бальною шкалою
А	10	відмінно: відмінне виконання з однією-двома несуттєвими помилками	12, 11
В	25	дуже добре: нижче за «відмінно», з кількома незначними помилками	10, 9
С	30	добре: у загальному правильне виконання з кількома значними помилками	8,7
D	25	задовільно: посередньо, зі значними недоліками	6
Е	10	достатньо: виконання задовільняє мінімум вимог	5
FХ	–	не складено: потрібна певна додаткова робота, але без повторного вивчення навчального матеріалу	4, 3
F	–	не складено: необхідне повторне вивчення навчального матеріалу	2, 1

Оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється згідно затверджених цикловою комісією параметрів та/або критеріїв. Оцінюванню підлягають усі види і форми навчальної роботи здобувача освіти, що передбачені робочою навчальною програмою і є складовими модульного оцінювання.

Викладач зобов’язаний ознайомити здобувачів освіти з критеріями та особливостями оцінювання і визначення модульної оцінки на початку вивчення навчальної дисципліни.

Отримані здобувачем освіти негативні оцінки підлягають обов’язковому перескладанню до завершення вивчення даного навчального модуля.
На основі оцінок, отриманих студентом протягом вивчення навчального матеріалу модуля, викладач виставляє середню оцінку.

Середня оцінка – оцінка, що виводиться після завершення вивчення модуля (перед модульною контрольною роботою) як середнє арифметичне результатів поточного оцінювання та оцінювання навчальних завдань різних видів і форм, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни (змістом програмових та семестрових вимог). При цьому враховуються і негативні оцінки (навіть за умови їх перескладення на позитивну).

Оцінка за навчальний модуль виводиться з оцінки за модульну контрольну роботу та середньої оцінки як середнє арифметичне. Оцінка за модуль може коригуватися викладачем за рахунок врахування додаткових балівза умови наявності затвердженої бальної шкали заохочень та стягнень.

Бальна шкала заохочень та стягнень – система балів, що дозволяє викладачеві враховувати рівень ставлення здобувача освіти до вивчення дисципліни, своєчасність виконання усіх видів завдань, активність здобувача освіти у позааудиторних заходах з дисципліни. Бальна шкала розробляється і затверджується відповідною цикловою комісією.

Якщо здобувач освіти не виконав усі види навчальних завдань, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни (змістом програмових та семестрових вимог), або не ліквідував заборгованість у двотижневий період після закінчення навчального модуля, викладач виставляє негативну оцінку за модуль, яка не підлягає перескладенню. За умови тривалої відсутності студента протягом вивчення навчального модуля з поважної причини (документально підтвердженої), викладач має право відтермінувати виставлення негативної оцінки до завершення вивчення наступного модуля.
Якщо у навчальному плані не зазначено форму семестрового контролю з дисципліни, то виставляється семестрова оцінка, що виводиться на підсумковому занятті семестру як середня з модульних або як середня результатів засвоєння навчальних модулів та результату академічного показу (семестрового перегляду). Семестрова оцінка виставляється в журналі окремою колонкою та вноситься в індивідуальний навчальний план здобувача освіти.
У разі наявності екзамену з дисципліни оцінка за семестр виводиться з урахуванням середньої оцінки за результатами модульного оцінювання та оцінки за екзамен. При цьому питома вага екзаменаційної оцінки становить тільки 25%.
Здобувач освіти вважається не допущеним до семестрового екзамену, якщо за результатами модульного оцінювання він не атестований.

У такому випадку здобувач освіти зобов’язаний отримати допуск до екзамену, пересклавши матеріал відповідного навчального модуля до початку екзамену. Питання допуску здобувача освіти до екзамену вирішується завідувачем відділення.

Після завершення вивчення дисципліни виводиться підсумкова оцінка як середньозважена з семестрових оцінок за весь курс дисципліни за формулою:

S =	Q₁X₁+ Q₂X₂ + ……. + Q_nX_n
	Q₁+ Q₂ + ……. + Q_n

де S – середня зважена оцінка

Q – загальний обсяг навчального часу, відведений на вивчення навчальної дисципліни протягом семестру

Х – семестрова оцінка.

Підсумкова оцінка з дисциплін, визначена за 12-бальною шкалою оцінювання та переведена в оцінку згідно шкали ЄКТС, виставляється в індивідуальному навчальному плані здобувача освіти після завершення вивчення дисципліни.

Результати атестації здобувачів фахової передвищої освіти встановлюються рішенням екзаменаційної комісії на основі здійснення комплексної перевірки рівня сформованості компетентностей здобувача освіти, передбачених освітньо-професійною програмою. Оцінка визначається як середнє арифметичне результатів оцінювання якості виконання здобувачем освіти кожного завдання екзаменаційного білета та додаткових питань членів екзаменаційної комісії, якщо такі були, з переведенням у оцінку за шкалою ЄКТС

IV. Порядок оскарження процедури проведення та результатів контрольних заходів

З метою реалізації права здобувача освіти на оскарження процедури проведення та результатів контрольних заходів у Фаховому коледжі, у разі подання здобувачем освіти заяви щодо оскарження процедури проведення або результату контрольного заходу з навчальної дисципліни розпорядженням директора створюється апеляційна комісія.
Апеляційна комісія працює на засадах демократичності, прозорості, об’єктивності та відкритості відповідно до законодавства України.
До складу апеляційної комісії входять: голова, члени комісії (не менше двох осіб), секретар комісії.
Головою апеляційної комісії призначається заступник директора з навчально-методичної роботи. Голова апеляційної комісії несе персональну відповідальність за організацію роботи апеляційної комісії, своєчасний та об’єктивний розгляд апеляційних заяв щодо результатів, ведення справ, дотримання встановленого порядку збереження документів.
Членами апеляційної комісії призначаються: голова циклової/випускової комісії, за якою закріплена навчальна дисципліна; член циклової/випускової комісії, який є фахівцем з відповідної навчальної дисципліни, але не брав участі в процедурі проведення або оголошенні результату контрольного заходу з цієї навчальної дисципліни; представник ради самоврядування здобувачів освіти.
З числа членів апеляційної комісії обирається секретар комісії.
Заступник директора з навчально-методичної роботи готує проєкт наказу про створення і склад апеляційної комісії, який підписує директор Фахового коледжу.
Заява здобувачем освіти подається особисто в день процедури проведення або оголошення результату контрольного заходу (підсумкового (семестрового) контролю) заступнику директора з навчально-методичної роботи. Апеляційна заява, подана не в установлені терміни, розгляду не підлягає.
Заяву здобувача освіти візує заступник директора з навчально-методичної роботи, розглядає директор Фахового коледжу.
Заява здобувача освіти має бути розглянута на засіданні апеляційної комісії не пізніше наступного робочого дня після її подання. Здобувач освіти має право бути присутнім на засіданні апеляційної комісії.
Під час розгляду заяви секретар апеляційної комісії веде протокол, де записує всі зауваження членів комісії та відповідні висновки.
У випадку проведення письмового контрольного заходу (екзамен, залік) члени апеляційної комісії, керуючись критеріями оцінювання з даної навчальної дисципліни, детально вивчають та аналізують письмові матеріали контрольного заходу. Повторне чи додаткове опитування здобувача освіти апеляційною комісією не допускається.
У разі проведення усного контрольного заходу (екзамен, залік) здобувачеві освіти надається можливість повторно скласти контрольний захід членам апеляційної комісії за новим білетом, який береться ним з комплекту білетів з навчальної дисципліни. Для об’єктивності та прозорості оцінювання білет, за яким здобувач вперше складав контрольний захід, вилучається з комплекту.
Після закінчення засідання апеляційної комісії протокол із висновками щодо оцінювання відповідей здобувача освіти підписується всіма членами апеляційної комісії. Результати апеляції оголошуються здобувачеві освіти відразу після закінчення розгляду його роботи (обговорення відповідей), про що здобувач освіти особисто робить відповідний запис у протоколі засідання апеляційної комісії.
Рішення апеляційної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії.
У разі відсутності здобувача освіти на засіданні апеляційної комісії, секретар комісії здійснює відповідний запис у протоколі засідання.
Результатом розгляду заяви (апеляції) є прийняття апеляційною комісією одного з двох рішень: – попереднє оцінювання знань здобувача освіти на контрольному заході (екзамен, залік) відповідає рівню якості знань здобувача освіти з даної навчальної дисципліни і не змінюється»; – «попереднє оцінювання знань здобувача освіти на контрольному заході (екзамен, залік) не відповідає рівню якості знань здобувача освіти з даної навчальної дисципліни і заслуговує іншої оцінки (вказується нова оцінка), але не нижчої за отриману на контрольному заході (екзамені, залік).
Якщо в результаті розгляду заяви (апеляції) апеляційна комісія приймає рішення про зміну попередніх результатів контрольного заходу, нова оцінка знань здобувача освіти виставляється цифрою та прописом спочатку в протоколі апеляційної комісії, а потім у письмовій роботі, у відомості обліку успішності та індивідуальному плані здобувача освіти і заноситься до журналу реєстрації апеляцій.
Нова оцінка в письмовій роботі, у відомості обліку успішності та індивідуальному плані здобувача освіти підписується головою апеляційної комісії.
Документи щодо апеляції результатів контрольного заходу зберігаються протягом п’яти років (журнал реєстрації апеляцій, заяви щодо оскарження процедури проведення або результату контрольного заходу (апеляційної заяви) з навчальної дисципліни, протоколи засідань апеляційної комісії).
Копії апеляційної заяви, розпорядження про створення апеляційної комісії та протоколу засідання апеляційної комісії додають до особової справи здобувача освіти.
Рішення апеляційної комісії є остаточним та оскарженню не підлягає.
Спірні питання щодо оцінок, одержаних здобувачами освіти під час атестації, вирішуються екзаменаційною комісією щодо атестації осіб, які здобувають відповідний освітній ступінь.

V. Забезпечення об’єктивності оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти проводиться методами, що відповідають специфіці конкретної навчальної дисципліни. Методи оцінювання повинні забезпечити об’єктивне визначення рівня знань, умінь і всіх інших навчальних досягнень здобувача освіти.
Циклові/випускові комісії розробляють та обговорюють на своїх засіданнях впровадження методів обʼєктивного контролю й оцінювання знань під час проведення підсумкового (семестрового) контролю з навчальних дисциплін, які закріплені за відповідною комісією.
Кожний педагогічний працівник повинен знати і розуміти основні принципи академічної доброчесності, вимоги законодавства та внутрішніх документів Фахового коледжу з даних питань; володіти інструментарієм і методиками контролю дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти; розробляти об’єктивні критерії оцінювання результатів навчання і використовувати їх на практиці під час оцінювання здобувачів освіти з відповідної навчальної дисципліни.
Для педагогічного працівника є недопустимим:
свідоме завищення або заниження оцінок результатів навчання здобувачів освіти;
використання різних підходів і критеріїв під час оцінювання однотипних робіт різних здобувачів освіти;
навмисне створення нерівних умов для різних здобувачів освіти;
надання та/або отримування будь-яких необґрунтованих переваг в освітній, дослідницькій чи трудовій діяльності здобувачам освіти;
застосовування тиску на осіб, які приймають відповідні рішення; використання не зрозумілих здобувачам освіти систем оцінювання;
невчасне повідомлення здобувачів освіти про систему оцінювання результатів навчання;
створення системи оцінювання, що не відповідає декларованим цілям та завданням теми, розділу, навчальної дисципліни (практики), освітньо-професійної програми тощо.
Здобувачі освіти мають бути чітко поінформовані про те, які критерії будуть використані під час оцінювання їхньої успішності. Детальний опис кожної форми контролю, методів перевірки знань і вмінь повинен бути наведений у програмі навчальної дисципліни, робочій програмі навчальної дисципліни, методичному пакеті для студентів та доступний для здобувачів освіти на початку вивчення цієї дисципліни.
Вимоги обʼєктивного контролю й оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни:
відповідність дійсного рівня знань запланованому програмою навчальної дисципліни (викладач керується не власними враженнями, а фактичними, чіткими, конкретними показниками);
суворо дотримується цих критеріїв, виключає суб’єктивну думку про здобувача освіти);
чітка цілеспрямованість на конкретний, визначений об’єкт (забезпечення спрямованості всіх складових контролю, їх логічного звʼязку і взаємозумовленості);
дієвість за умов спрямованості на об’єкт контролю (контроль – ефективне джерело інформації, що використовується в подальшій роботі викладача і здобувача освіти);
надійність, що виявляється так: один і той об’єкт контролю перевіряється за допомогою різних контрольних прийомів; один і той респондент перевіряється одним і тим прийомом контролю через певні проміжки часу – в обох випадках результати повинні коригуватися);
економічність (співвідношення часу, що витрачається на контроль, і обсягу об’єктів, що підлягали контролю, та кількість перевірених здобувачів освіти) та інші.
Методи обʼєктивного контролю й оцінювання знань здобувачів освіти з навчальної дисципліни:
традиційні методи (усне опитування, письмова робота, виконання практичних вправ та інше);
інноваційні методи (тестування з використанням програмного забезпечення, виконання завдань з використанням сучасних технічних і програмних засобів, які об’єднують текст, звук, графіку, фото, відео в одному цифровому поданні та інше);
поєднання традиційних та інноваційних методів.
З метою врахування думки здобувачів освіти щодо якості та об’єктивності системи оцінювання, у Фаховому коледжі проводять періодичні опитування (анкетування) здобувачів освіти та випускників.