ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ПІДГОТОВКИ ФАХОВОГО МОЛОДШОГО БАКАЛАВРА

ГАДЯЦЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ім. І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ директора коледжу

від 31.03.2021р. № 69

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ПІДГОТОВКИ ФАХОВОГО МОЛОДШОГО БАКАЛАВРА

 

 РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО на засіданні педагогічної ради протокол № 6 від 29.03.2021 р.

Гадяч

2021

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про організацію освітнього процесу в Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського (далі – Положення) розроблено відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», Положення про фаховий мистецький коледж, Статуту коледжу, інших законодавчих актів та нормативних документів, що стосуються діяльності закладу фахової передвищої спеціалізованої мистецької освіти.

1.2. Освітній процес у коледжі – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері освіти, що проводиться через систему навчально-методичних і педагогічних заходів та спрямована на засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей особами, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

            1.3. Освітній процес у коледжі ґрунтується на засадах взаємної поваги і партнерства здобувачів освіти й адміністрації, педагогічних та інших працівників Коледжу, на принципах академічної доброчесності, науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських і релігійних організацій.

            1.4. Метою освітнього процесу в Коледжі є підготовка компетентних та висококваліфікованих фахівців для галузі культури і мистецтва регіону, формування у здобувачів фахової передвищої освіти комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей.

1.5. Освітній процес у Коледжі спрямовується на забезпечення можливості професійної художньо-творчої самореалізацію здолбувачів фахової передвищої освіти, отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва, включаючи підготовку педагогічних кадрів для закладів початкової мистецької освіти.

1.6. Освітній процес організується з урахуванням наявного педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази коледжу, можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, академічної та професійної мобільності, швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній та мистецькій сферах, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

1.7. Освітній процес передбачає заохочення здобувачів освіти до ролі автономних та відповідальних суб’єктів освітнього процесу, створення освітнього середовища, орієнтованого на задоволення потреб та інтересів здобувачів фахової передвищої освіти, включаючи надання можливостей для формування індивідуальної освітньої траєкторії.

1.8. Основні завдання освітнього процесу:

  • забезпечення реалізації ступеневої освіти через створення інтегрованої неперервної системи відбору і підготовки студентів;
  • забезпечення здобуття особами, які навчаються, освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» за обраною спеціальністю;
  • залучення роботодавців до участі в підготовці та реалізації освітньо-професійних програм спеціальностей та спеціалізацій;
  • вдосконалення практики розроблення та реалізації електронних навчальних курсів;
  • забезпечення вільного доступу до світових освітніх, наукових та культурно-мистецьких ресурсів через Інтернет, органічного поєднання в освітньому процесі наукової та інноваційної діяльності;
  • індивідуалізація та диференціація навчання, створення можливостей для реалізації пошуку студентами індивідуальної освітньої траєкторії;
  • збереження та примноження моральних, культурних, патріотичних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
  • поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
  • створення умов для здобуття якісної освіти особами з особливими освітніми потребами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

1.9. Мовою викладання в коледжі є державна.

II. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

            1) академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених Законом України «Про освіту» й іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

2) атестація здобувачів фахової передвищої освіти – встановлення відповідності результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти вимогам освітньо-професійної програми;

3) випускна робота – це індивідуальне завдання творчого характеру,  яке студент виконує на завершальному етапі фахової підготовки, є однією з форм виявлення рівня сформованості фахових компетентностей студента;

4) зміст навчання – це структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття освітньо-професійного ступеня фаховий молодший бакалавр та певної кваліфікації;

5) індивідуальний навчальний план – документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;

6) кваліфікація – визнана закладом освіти та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання);

7) компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;

8) контроль – це виявлення, вимір та оцінювання результатів навчальної діяльності студентів;

9) курсова робота– один з видів індивідуальних завдань навчально-дослідного, творчого характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студента з навчальної дисципліни, а й вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовувати сучасні інформаційні засоби;

10) методичний пакет дисциплінидокумент, який розробляється викладачем на допомогу студентам у вивченні дисципліни за модульною системою на основі навчальної програми дисципліни;

11) модульна контрольна роботаобов’язковий видконтролю якості знань і рівня сформованості вмінь та навичок студента, зазначених у навчальній робочій програмі дисципліни, який проводиться викладачем по закінченні вивчення матеріалу модуля на передбаченому програмою контрольному занятті або у позааудиторний час;

12) модульна оцінка  –  оцінка, яка виводиться з оцінки за модульну контрольну роботу та середньої оцінки як середнє арифметичне з урахуванням балів заохочень та стягнень;

13) навчально-методичне забезпечення – сукупність методичних (навчальна й наукова література, дидактичні і методичні розробки) та контрольних елементів, призначених для повного і всебічного забезпечення якісної підготовки фахівців згідно вимог освітньо-професійної програми;

14) навчальний модуль – логічно завершена задокументована частина навчальної дисципліни (розділ, тема, кілька розділів або тем), яка включає певну кількість аудиторних годин (лекційних, практичних, семінарських, лабораторних, індивідуальних занять) та годин самостійної роботи студента. Кількість модулів визначається викладачем залежно від загального обсягу годин дисципліни згідно освітньо-професійної програми;

15) навчальна робоча програма дисципліни – нормативний документ коледжу, який розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі вимог освітньо-професійної програми та визначає мету, завдання та зміст дисципліни, види занять, кількість навчальних модулів, вимоги до знань, вмінь і навичок студентів згідно програмових результатів навчання, визначених освітньо-професійною програмою підготовки фахового молодшого бакалавра, навчально-методичне забезпечення;

16) освітній процес – система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей;

17) освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;

18) освітньо-професійна програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації;

19) результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньо-професійної програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів;

20) рейтинг студента – порядкова позиція студента (показник  якості навчальної діяльності за результатами семестру) серед студентів певного курсу, яка враховується при призначенні академічноїстипендії тапреміюванні;

21) середня за модулі – оцінка, що виводиться як середня з оцінок за навчальні модулі у разі наявності згідно навчального плану екзамену, враховується при виставленні оцінки з дисципліни за семестр сукупно з оцінкою за екзамен;

22) службовий твір – твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору. Службові обов’язки — це обов’язки працівника, визначені в трудовому договорі, посадових інструкціях, які передбачають виконання певних робіт. Службове завдання — це завдання роботодавця, в якому він доручає працівнику виконати ті чи інші обов’язки;

23) спеціальність – гармонізована з Міжнародною стандартною класифікацією освіти предметна область освіти і науки, яка об’єднує споріднені освітні програми, що передбачають спільні вимоги до компетентностей і результатів навчання випускників;

24) стандарт фахової передвищої освіти – сукупність вимог до освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти, які є спільними для всіх освітньо-професійних програм у межах певної спеціальності;

25) фаховий молодший бакалавр – освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присвоюється закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми;

26) циклова комісія – структурний навчально-методичний підрозділ коледжу, що проводить організаційну, навчальну та методичну роботу зі споріднених навчальних дисциплін;

27) якість фахової передвищої освіти – відповідність умов освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам фахової передвищої освіти, а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, яка забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти.

ІІІ. НОРМАТИВНА БАЗА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

          3.1. Освітня діяльність Коледжу визначається стандартами фахової передвищої освіти.       3.2. На основі стандартів фахової передвищої освіти Коледжем розробляються освітньо-професійні програми.

Освітньо-професійна програма визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів, логічну послідовність їх вивчення (структурно-логічну схему), а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен володіти здобувач фахової передвищої освіти.

Вибіркові освітні компоненти вводяться для задоволення освітніх та кваліфікаційних потреб особи, розвитку індивідуальних творчих нахилів, ефективного використання можливостей і освітніх традицій Коледжу з урахуванням регіональних потреб щодо підготовки фахівців тощо.

Освітньо-професійна програма є основою для розробки навчального плану.

            3.3. Навчальний план є нормативним документом Коледжу, який регламентує організацію освітнього процесу за відповідною освітньо-професійною програмою підготовки фахового молодшого бакалавра.

Навчальний план визначає: графік та форми освітнього процесу, зведений бюджет часу (у тижнях), види навчальних занять та їхній обсяг, форми проведення підсумкового контролю, терміни проведення практик.

Навчальний план затверджується наказом директора Коледжу на підставі відповідного рішення педагогічної ради.

Для конкретизації планування освітнього процесу на навчальний рік для кожної  групи складається робочий навчальний план, що затверджується директором Коледжу, а для кожного студента – індивідуальний навчальний план. Робочий навчальний план визначає форми проведення занять з дисциплін самостійного вибору студента, їхній обсяг.

IV. ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ У КОЛЕДЖІ

            4.1. Освітній процес у Коледжі може здійснюватися за очною (денною), заочною, дистанційною або змішаною формою навчання. Організація освітнього процесу здійснюється у коледжі згідно з освітньо-професійною програмою і цим Положенням та окремими спеціальними положеннями.

4.2. Очна (денна) форма навчання є основною формою здобуття освіти та кваліфікації з відривом від виробництва.

4.3. Заочна форма навчання є формою здобуття освіти та кваліфікації без відриву від виробництва.

Освітній процес за заочною формою навчання організовується протягом навчального року, під час екзаменаційних сесій та міжсесійних періодів, з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Екзаменаційна сесія для студентів заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються усі форми освітнього процесу, передбачені робочим навчальним планом: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.

Міжсесійний період для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюється робота студента щодо засвоєння навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом викладача згідно із затвердженим графіком консультацій, зокрема за допомогою Інтернет-сервісів онлайн комунікацій.

4.4. Дистанційна форма навчання – індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного студента і викладача у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

За дистанційною формою може здійснюватися навчання за окремими курсами дисциплін, підвищення кваліфікації працівників сфери культури і мистецтва за ліцензованими спеціальностями та акредитованими освітньо-професійними програмами.

Дистанційна форма навчання може бути використана у разі виникнення непередбачуваних обставин: стихійне лихо, техногенна аварія або катастрофа, оголошення карантину на регіональному або державному рівні тощо.

Порядок реалізації дистанційного навчання регламентується Положенням про організацію дистанційного та змішаного навчання.

4.5. Змішана форма навчання – форма організації освітнього процесу, яка поєднує можливості традиційної та електронної форм навчання. В основі лежить концепція дидактичного усвідомлення поєднання технологій аудиторного навчання та технологій віртуального або онлайн навчання, що базується на новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологіях. При змішаному навчанні органічно поєднуються онлайн-навчання, традиційне та самостійне навчання.

V. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

5.1. Освітній процес в Коледжі здійснюється за такими формами:

  • навчальні заняття;
  • самостійна робота;
  • практична підготовка;
  • контрольні заходи.

5.2. Основними видами навчальних занять в Коледжі є:

  • лекція;
  • практичне, лабораторне, семінарське заняття;
  • індивідуальне заняття;
  • консультація.

5.3. Коледж має право встановлювати інші форми освітнього процесу та види навчальних занять.

5.4. Навчальні заняттяосновна форма освітнього процесу, що регламентується  цілісним, логічно завершеним, обмеженим у часі обсягом навчального матеріалу. Заняття проводяться викладачами згідно затвердженого розкладу.

5.4.1. Лекція – вид навчальних занять, призначений для засвоєння студентами теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який складає основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції читають науковці або провідні спеціалісти для студентів та працівників коледжу в окремо відведений час.

Викладач, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати на розгляд циклової комісії складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення модульного та семестрового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою навчальної дисципліни.

Викладач зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Проведення лекційного заняття передбачає актуалізацію опорних знань студентів, обговорення окремих проблем та питань, оцінювання, яке враховується при виставленні оцінки за навчальний модуль.

5.4.2. Практичне заняття – вид навчальних занять, під час якого викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання студентами відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання. Практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи, а з окремих дисциплін професійної та практичної підготовки може становити до 5 осіб. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою.

Проведення практичних занять ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі, тестах для виявлення рівня засвоєння студентами необхідних теоретичних положень, наборі завдань різного рівня складності для вирішення їх на занятті.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, вирішення завдань з наступним їх обговоренням, перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за практичні заняття, враховуються під час виставлення оцінки за навчальний модуль.

5.4.3. Лабораторне заняття форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача набуває практичних навичок  роботи з відповідним обладнанням.

Лабораторне заняття проводиться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов освітнього процесу. В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (будинок культури, художня майстерня, культурно-мистецька лабораторія тощо). Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

5.4.4.Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (доповідей, рефератів, повідомлень).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах зі студентами, кількість яких не перевищує 20 осіб.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, вміння формулювати і відстоювати власну позицію тощо. Отримані студентом оцінки враховуються при виставленні оцінки за відповідний навчальний модуль.

5.4.5. Індивідуальне заняття – форма навчальних занять, що проводяться з окремим студентом для підвищення рівня його підготовки  та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття проводяться за окремим розкладом. Вони можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з навчальної дисципліни.

Зміст індивідуальних занять, їх обсяг, форми і методи проведення визначаються робочою навчальною програмою або семестровими та програмовими вимогами з дисципліни.

Семестрові та програмові вимоги з дисципліни визначають зміст індивідуальних занять, зміст, форми й методи поточного і семестрового контролю. Семестрові та програмові вимоги розглядаються на засіданні відповідної циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчально-методичної роботи.

5.4.6. Консультація – форма навчального заняття, під час якого студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних з виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається робочим навчальним планом.

5.5. Самостійна робота –  важлива й обов’язкова частина освітнього процесу в Коледжі. Це особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування самостійності мислення студентів, удосконалення набутих ними практичних  вмінь і навичок та надання ширших можливостей для розвитку особистісних, професійних якостей, творчої індивідуальності.

Самостійна робота студента – це  спланована, організаційно і методично забезпечена викладачами особиста навчальна діяльність студентів у позааудиторний час.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом та має знаходитися в межах від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента з дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, методичними вказівками викладача тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Методичні матеріали повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Організація самостійної роботи студентів регламентується Положенням про самостійну роботу студентів.

Індивідуальні завдання є вибірковим видом позааудиторної самостійної роботи студента, що має практичний характер, виконується самостійно за умови консультування викладачем відповідно до графіка освітнього процесу. Метою індивідуальних завдань є закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання. Виконання індивідуального завдання – один із важливих засобів підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, які здатні застосовувати на практиці теоретичні знання, вміння та навички, отримані у процесі навчання.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові, випускні роботи тощо) видають студентам у терміни, передбачені навчальним планом та окремими графіками, затвердженими рішенням відповідної циклової комісії. Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни та тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових робіт, їх виконання встановлюється відповідною цикловою комісією. Керівництво курсовою роботою здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсової роботи відбувається перед комісією у складі двох-трьох викладачів за участю керівника курсової роботи. Курсові роботи зберігаються згідно з чинним законодавством, потім списуються в установленому порядку.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами за умови прийняття відповідного рішення цикловою комісією.

5.6. Практична підготовка студентів Коледжу є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті формування професійних вмінь та навичок.

Зміст практичної підготовки студентів визначається наскрізною програмою практичного навчання, терміни її проведення –  навчальним планом. Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів Коледжу.

5.7. Контрольні заходи охоплюють поточний, модульний та підсумковий контроль.

Контрольні заходи забезпечують визначення рівня засвоєння студентами змісту навчання і дають змогу коригувати, за необхідності, хід освітнього процесу.

Показники контролю є основою для судження про результати навчання, а також для вирішення питань переведення студента на наступний курс, призначення стипендії, випуску і видачі диплома.

 Основні завдання контролю рівня навчальних досягнень студентів:

  • виявлення, перевірка та оцінювання рівня здобутих знань, умінь та навичок студентів, а також якості засвоєння ними програмного матеріалу навчальної дисципліни;
  • інформування студентів про якість їхньої навчальної діяльності;
  • розвиток творчих здібностей, мотивація студентів до систематичної активної самостійної роботи з оволодіння знаннями, вміннями та навичками;
  • порівняння фактичних результатів навчальної діяльності студентів із прогнозованими;
  • аналіз відповідності змісту, форм, методів і засобів навчання до мети та завдань підготовки фахівців відносно вимог освітньо-професійної програми;
  • визначення рівня сформованості компетентностей на різних етапах навчання студента;
  • аналіз успішності студентів та ефективності освітнього процесу в цілому;
  • виявлення кращого педагогічного досвіду та розроблення заходів для підвищення якості освітнього процесу шляхом впровадження інноваційних технологій.

При визначенні рівня навчальних досягнень студентів аналізу підлягають:

  • якість змісту відповіді студента (цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість);
  • якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, системність, узагальненість, міцність);
  • ступінь сформованості умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо);
  • рівень виявлення творчості та самостійності у розв’язанні навчальних завдань.

5.7.1. Поточний контроль – це контроль, що здійснюється у процесі вивчення навчальної дисципліни з метою виявлення ступеня засвоєння студентом навчального матеріалу та вміння застосовувати його у практичній роботі. Види поточного контролю: усний, письмовий, тестовий. Форми поточного контролю: фронтальне та індивідуальне опитування, проведення термінологічних диктантів, виконання письмових завдань, практичних ситуацій тощо. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і виконує заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції.

Форма проведення поточного контролю, система оцінювання рівня знань та вмінь студентів визначається відповідною цикловою комісією. За організацію поточного контролю, його методичне забезпечення та ефективність проведення відповідає викладач.

Результати поточного контролю використовуються викладачем для коригування методів і засобів викладання, організації самостійної роботи студентів та враховуються при модульному оцінюванні знань і вмінь студентів.

5.7.2. Модульний контроль – це контроль знань, вмінь та навичок студента  після вивчення логічно завершеної частини навчальної дисципліни (навчального модуля), що охоплює певну кількість аудиторних годин та годин самостійної роботи студента. Кількість навчальних модулів визначається викладачем  залежно від загального обсягу годин дисципліни згідно освітньої програми та навчального плану. Основне завдання модульного контролю –  надання можливості студентам повторити матеріал навчального модуля, систематизувати знання, поглибити їх, визначити головні моменти.

Модульний контроль проводиться у формі модульної контрольної роботи. Зміст модульної контрольної роботи, критерії оцінювання розробляються викладачем дисципліни або ж визначаються відповідною цикловою комісією.

Проведення модульного контролю встановлюється робочою навчальною програмою дисципліни (або змістом програмових та семестрових вимог) у спеціально відведені аудиторні або позааудиторні години.

Модульний контроль є обов’язковим. Позитивна оцінка за навчальний модуль не може бути виставлена, якщо студент не виконував модульну контрольну роботу з будь-яких причин. Остання в семестрі модульна контрольна робота проводиться не пізніше як за тиждень до завершення семестру.

5.7.3. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання студентів на рівні фахової передвищої освіти або на окремих завершених етапах цього навчання. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та атестацію здобувача освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра.

Семестровий контроль у коледжі здійснюється у формі екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного програмою дисципліни, і в терміни, визначені робочим навчальним планом.

Диференційований залік – форма семестрового контролю, що полягає в оцінюванні рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів модульного оцінювання. Оцінка за диференційований залік виставляється як середнє арифметичне з оцінок за навчальні модулі.

З окремих дисциплін фахової підготовки згідно рішення відповідної циклової комісії можуть враховуватися також результати публічного виступу, академічного показу або семестрового перегляду.

Диференційований залік є формою підсумкового контролю з дисциплін самостійного вибору студента.

Залік – форма семестрового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських заняттях або індивідуальних завдань.

Екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу, що проводиться як контрольний захід. Основна мета екзамену –  визначення дійсного рівня знань студентів за обсягом, якістю і вмінням застосовувати їх у практичній діяльності.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Екзамени проводяться за білетами, складеними викладачем та затвердженими головою відповідної циклової комісії. Викладач зобов’язаний заздалегідь ознайомити студентів із змістом питань екзамену. Екзаменатором може бути викладач навчальної дисципліни або голова циклової комісії. Оцінювання здійснюється згідно затверджених критеріїв з дисципліни.

Атестація студентів здійснюється екзаменаційною комісією після завершення теоретичного та практичного навчання для встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-професійної підготовки студента-випускника  вимогам стандарту фахової передвищої освіти.

Атестація проводиться як комплексна перевірка рівня сформованості компетентностей, передбачених освітньо-професійною програмою, за білетами, складеними згідно з програмою атестації, затвердженою випусковою цикловою комісією.

Виконання кожного завдання білета, відповіді студента на додаткові питання членів екзаменаційної комісії оцінюються за дванадцятибальною шкалою згідно параметрів та критеріїв, визначених програмою атестації студентів на рівні фахової передвищої освіти.

5.7.4. Самоконтроль – це самостійне визначення студентом ступеня власного засвоєння навчального матеріалу, знаходження допущених помилок та способу їх усунення. Самоконтроль здійснюється на різних етапах вивчення матеріалу навчальної дисципліни за завданнями, розробленими викладачем. Терміни виконання завдань самоконтролю встановлюються викладачем. Результати самоконтролю студентів можуть аналізуватися викладачем з метою своєчасного індивідуального коригування навчання студента.

VІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

6.1. Організація освітнього процесу в Коледжі регламентується змістом навчання. Зміст навчання визначається стандартом фахової передвищої освіти, нормативними документами органів державного управління освітою, галузевого міністерства, регіонального замовника підготовки кадрів та Коледжу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також під час проведення навчальних занять та інших видів освітньої діяльності.

6.2. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу включає:

  • освітньо-професійні програми;
  • навчальні плани;
  • навчальні програми з усіх обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін;
  • програми усіх видів практик;
  • методичні пакети для студентів з кожної дисципліни навчального плану;
  • підручники та навчальні посібники;
  • інструктивно-методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять;
  • завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
  • контрольні завдання для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
  • методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і випускних робіт;
  • методичні матеріали до підсумкового контролю.

Інші методичні матеріали забезпечення освітнього процесу визначає викладач, циклова комісія, педагогічна рада.

6.3. Для кожної навчальної дисципліни, що входить до освітньо-професійної програми, відповідною цикловою комісією розробляється навчальна програма.

Навчальна програма визначає мету, завдання та зміст дисципліни, види занять, кількість навчальних модулів, вимоги до знань, вмінь і навичок студентів згідно програмових результатів навчання, визначених освітньо-професійною програмою підготовки фахового молодшого бакалавра.

Навчальний модуль – логічно завершена задокументована частина навчальної дисципліни (розділ, тема, кілька розділів або тем), яка включає певну кількість аудиторних годин (лекційних, практичних, семінарських, лабораторних, індивідуальних занять) та годин самостійної роботи студента.

Програма навчальної дисципліни є нормативним документом Коледжу, розглядається цикловою комісією, погоджується ґарантом відповідної освітньо-професійної програми та затверджується директором.

6.4. На підставі навчальної програми дисципліни складається робоча навчальна програма (або зміст програмових та семестрових вимог), розглядається на засіданні відповідної циклової комісії та затверджується заступником директора з навчально-методичної роботи.

Робоча навчальна програма містить план викладу конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і семестрового контролю.

6.5. Відповідно до затвердженої робочої навчальної програми розробляються усі навчально-методичні матеріали, що складають навчально-методичний комплекс дисципліни (НМК).

Навчально-методичний комплекс – це сукупність нормативних та навчально-методичних матеріалів, необхідних і достатніх для ефективного виконання студентами робочої програми навчальної дисципліни.

НМК повинен забезпечити всі основні етапи педагогічного процесу: повідомлення навчальної інформації і її сприйняття, закріплення й удосконалення знань, умінь і навичок, їх застосування й контролю; а також основні функції освітнього процесу – навчальну, виховну та розвиваючу. Перелік матеріалів НМК визначає завідувач навчально-методичного кабінету спільно з головами циклових комісій.

НМК є службовим твором. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору (авторам). Виключне майнове право на службовий твір належить Коледжу. При зміні викладача, який викладає певну навчальну дисципліну, НМК у повному обсязі (з описом матеріалів) передається голові відповідної циклової комісії. Відповідальність за збереження НМК покладається на голову циклової комісії, за якою закріплена навчальна дисципліна.

VII. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

7.1. Оцінювання рівня навчальних досягнень студента  це визначення й вираження в умовних оди­ницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача якості знань, умінь і навичок студентів відповідно до вимог навчальних про­грам. У Коледжі застосовується дванадцятибальна шкала оцінювання з наступним переведенням балів у оцінку за шкалою ЄКТС.

7.2. Рівні навчальних досягнень студентів:

Високий рівень (12-10 балів): знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; його навчальна діяльність позначена вмінням творчо застосовувати набуті знання, самостійно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою, оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію, пояснювати взаємозв’язок основних понять дис­ципліни і їх значення для майбутньої професійної діяльності.

Достатній рівень (9-7 балів): студент знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки; студент здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності, застосовувати знання та практичні навички не лише у типових, а й у змінених ситуаціях.

Середній рівень (6-5 балів): студент відтворює основний навчальний матеріал в обсязі, необхід­ному для подальшого навчання і майбутньої роботи за фахом, здатний виконувати завдання, передбачені програмою, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Початковий рівень (4-1 бал): студент має суттєві прогалини в знаннях, припускається принципових поми­лок у виконанні передбачених навчальною програмою завдань; неспроможний продовжити навчання без додаткових занять з від­повідної дисципліни чи приступити до професійної діяльності без повторного проходження курсу.

Для оцінювання рівня знань студентів з дисциплін загальноосвітньої підготовки: середній рівень – від 6 до 4 балів, початковий – від 3 до 1 бала.

Таблиця переведення балів оцінювання  навчальних досягнень студентів у оцінку за шкалою ЄКТС

Оцінки за шкалою ЄКТСВідсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінкиВизначення назви оцінювання за шкалою ЄКТСОцінка за 12-бальною шкалою
А10відмінно: відмінне виконання з однією-двома несуттєвими помилками12, 11
В25дуже добре: нижче за «відмінно», з кількома незначними помилками10, 9
С30добре: у загальному правильне виконання з кількома значними помилками8,7
D  25задовільно: посередньо, зі значними недоліками6
Е 10достатньо:  виконання задовільняє мінімум  вимог5
не складено: потрібна певна додаткова робота, але  без повторного вивчення навчального  матеріалу4, 3
Fне складено: необхіде повторне вивчення навчального матеріалу2, 1

7.3. Оцінювання рівня навчальних досягнень студентів здійснюється згідно затверджених цикловою комісією параметрів та/або критеріїв. Оцінюванню підлягають усі види і форми навчальної роботи студента, що передбачені робочою навчальною програмою і є складовими модульного оцінювання.

Викладач зобов’язаний  ознайомити студентів з критеріями та особливостями оцінювання і визначення модульної оцінки на початку вивчення навчальної дисципліни.

7.4. Отримані студентом негативні оцінки підлягають обов’язковому перескладанню до завершення вивчення даного навчального модуля.

7.5. На основі оцінок, отриманих студентом протягом вивчення навчального матеріалу модуля, викладач виставляє середню оцінку.

Середня оцінкаоцінка, що виводиться після завершення вивчення модуля (перед модульною контрольною роботою) як середнє арифметичне результатів  поточного оцінювання та оцінювання навчальних завдань різних видів і форм, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни (змістом програмових та семестрових вимог). При цьому враховуються і негативні оцінки (навіть за умови їх перескладення на позитивну).

7.6. Оцінка за навчальний модуль виводиться з оцінки за модульну контрольну роботу та середньої оцінки як середнє арифметичне. Оцінка за модуль може коригуватися викладачем за рахунок врахування додаткових балівза умови наявності затвердженої бальної шкали заохочень та стягнень.

Бальна шкала заохочень та стягненьсистема балів, що дозволяє викладачеві враховувати рівень ставлення студента до вивчення дисципліни, своєчасність виконання усіх видів завдань,  активність студента у позааудиторних  заходах з дисципліни. Бальна шкала розробляється і затверджується  відповідною цикловою комісією.

7.7. Якщо студент не виконав усі види навчальних завдань, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни (змістом програмових та семестрових вимог), або не ліквідував заборгованість у двотижневий період після закінчення навчального модуля, викладач виставляє негативну оцінку за модуль, яка не підлягає перескладенню. За умови тривалої відсутності студента протягом вивчення навчального модуля з поважної причини (документально підтвердженої), викладач має право відтермінувати виставлення негативної оцінки до завершення вивчення наступного модуля.

7.8. Якщо у навчальному плані не зазначено форму семестрового контролю з дисципліни, то виставляється семестрова оцінка, що виводиться на підсумковому занятті семестру як середня з модульних або як середня результатів засвоєння навчальних модулів та результату академічного показу (семестрового перегляду). Семестрова оцінка виставляється в журналі окремою колонкою та вноситься в індивідуальний навчальний план студента.

7.9. У разі наявності екзамену з дисципліни оцінка за семестр виводиться з урахуванням середньої оцінки за результатами модульного оцінювання та оцінки за екзамен. При цьому питома вага екзаменаційної оцінки становить тільки 25%.

7.10. Студент вважається не допущеним до семестрового екзамену, якщо за результатами модульного оцінювання він не атестований.

У такому випадку студент зобов’язаний отримати допуск до екзамену, пересклавши матеріал відповідного навчального модуля до початку екзамену. Питання допуску студента до екзамену вирішується завідувачем відділення.

7.11. Після завершення вивчення дисципліни виводиться підсумкова оцінка як середньозважена з семестрових оцінок за весь курс дисципліни за формулою:

S =Q1X1 + Q2X2 + ……. + QnXn
        Q1 + Q2 + ……. + Qn

де S – середня зважена оцінка

Q – загальний обсяг навчального часу, відведений на вивчення навчальної дисципліни протягом семестру

Х – семестрова оцінка.

Підсумкова оцінка з дисциплін, визначена за 12-бальною шкалою оцінювання та переведена в оцінку згідно шкали ЄКТС, виставляється в індивідуальному навчальному плані студента після завершення вивчення дисципліни.

7.12. Результати атестації здобувачів фахової передвищої освіти встановлюються рішенням екзаменаційної комісії на основі здійснення комплексної перевірки рівня сформованості компетентностей студента, передбачених освітньо-професійною програмою. Оцінка визначається як середнє арифметичне результатів оцінювання якості виконання студентом-випускником кожного завдання екзаменаційного білета та додаткових питань членів екзаменаційної комісії, якщо такі були, з переведенням у оцінку за шкалою ЄКТС.

VIII. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

8.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на рівні фахової передвищої освіти.

Обліковими одиницями навчального часу студента є кредити ЄКТС, академічна година, навчальний тиждень, семестр, курс, рік.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача фахової пердвищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Академічна година мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин тривалістю 90 хв та 5-хвилинною перервою між годинами.

Навчальний тиждень складова частина навчального часу студента. Аудиторне тижневе навантаження за денною формою навчання становить не більше 36 годин. Години занять з фізкультури до аудиторного тижневого навантаження не включаються.

Навчальний семестр складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим (семестровим) контролем. Для більш рівномірного розподілу навчального навантаження студента рекомендований обсяг на семестр становить 30 кредитів. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформлюються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається першого вересня і складається з двох семестрів, зимової та літньої екзаменаційної сесій, практичного навчання, канікулярних тижнів та атестації студентів випускних курсів.

Терміни та час проведення різних видів навчальної роботи регламентується графіком освітнього процесу, розкладами занять, екзаменів, роботи екзаменаційних комісій, графіками консультацій тощо.

Розклади групових занять та екзаменів на кожний семестр, згідно із затвердженим графіком освітнього процесу, складає завідувач відділення та/або заступник директора з навчально-методичної роботи. Складені розклади затверджуються директором Коледжу. Розклади оприлюднюють і доводять до відома педагогічних працівників та студентів не пізніше, ніж за день до початку семестру, розклади екзаменів – не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії.

Розклади індивідуальних занять складаються викладачами, погоджуються із головою відповідної циклової комісії та затверджуються заступником директора з навчально-методичної роботи.

Розклади групових та індивідуальних занять мають забезпечувати виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

8.2. Відвідування навчальних занять є обов’язковим для студентів. Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

8.3. Допускається вільне відвідування студентами навчальних занять за умови наявності відповідного дозволу, оформленого наказом директора Коледжу на підставі подання завідувача відділення.

IX. РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА (КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА)

9.1. Робочий час викладача (концертмейстера) визначається обсягом його навчальних, методичних, організаційних обов’язків та обсягом підвищення кваліфікації у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Загальна тривалість робочого часу викладача становить не більше 1548 годин на навчальний рік.

9.2. Обсяг навчальних занять, виражених в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача (концертмейстера). Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються цикловою комісією.

Обсяг навчального навантаження викладача (концертмейстера) Коледжу визначається згідно з чинним законодавством.

9.3. Графік робочого часу викладача (концертмейстера) визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом контрольних заходів та графіком виконання інших видів робіт, передбачених індивідуальним робочим планом. Час виконання робіт, не передбачених розкладами або графіком, визначається наказом або розпорядженням директора Коледжу.

Викладач (концертмейстер) зобов’язаний дотримуватися встановлених розкладів та графіків робочого часу. Забороняється відволікати викладачів (концертмейстерів) від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.