Підлітковий вік – це період переходу від дитинства до дорослішання (з 10 до 19 років), усвідомлення себе як дорослої особи, переосмислення цінностей. Поява почуття дорослості, як специфічного новоутворення самосвідомості, є структурним центром особистості підлітка, тією якістю, в якій відображається нова життєва позиція у ставленні до себе, людей і світу загалом. Саме воно визначає спрямованість і зміст активності підлітка, його основні прагнення, бажання, переживання й ефективні реакції. Підлітки відкриті для спілкування з людьми – однолітками та дорослими, а замкнутість зумовлена відчуттям, що їх не розуміють, переживанням несправедливості чи неповаги до себе.
Для того, щоб не виникало труднощів у спілкуванні між батьками і підлітками важливо дорослим дотримуватися таких особливостей у спілкуванні зі своїми дітьми:
- Бути завжди на їх боці.
- Вміти слухати, не перебиваючи, коли підліток щось розповідає, щоб він міг висловитися і не боявся, що у відповідь на будь-яку його фразу ви будете вставляти свої виховні ідеї («От бачиш! А я ж казала!»).
- Вміти мовчати, коли дитина не хоче нічого розповідати.
- Вміти відмовляти, коли це необхідно, відмовляти твердо, але доброзичливо.
- Вміти відпускати і довіряти, коли дитина починає жити своїм особистим життям (друзі, поїздки, переписки).
- Вміти домовлятися з дитиною, не доводячи ситуацію до конфлікту.
- Створити такі умови, щоб у дитини не було причини брехати Вам (причин брехати три: страх, вигода і психопатологія, дві з них ви в силах виключити, третю – вилікувати).
- Розмовляти на рівних, не повчаючи.
- Навчитися розмовляти не про навчання, а про життя взагалі.
- Не намагатися контролювати все в житті підлітка (це все одно неможливо), а виховувати так, щоб він знав, як правильно реагувати на зовнішні ситуації (насилля, алкоголь, наркотики і т.д.).
- Навіть караючи, робити так, щоб дитина не сумнівалася, що ви її любите.
- Дозвольте підлітку бути самим собою. Враховуйте його бажання, не принижуйте.
Лілія САХНО, практичний психолог
