БЕЗ МИНУЛОГО, НЕМАЄ МАЙБУТНЬОГО
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», – говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає свого минулого, – перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому треба знати свою історію, національні звичаї і традиції.
На це й націлене вивчення дисципліни «Народознавство», яке передбачає не тільки теоретичне опанування певною системою знань, а й написання курсової роботи.
Підсумком такої діяльності є публічний захист, який відбувся 7 червня для студентів ІІ курсу спеціалізації «Організація дозвілля» освітньо-професійної програми «Видовищно-театралізовані заходи».
Цій події передувала підготовча робота протягом усього навчального року під керівництвом викладачів Наталії Павлівни Боцули, Наталії Григорівни Коблиці та Світлани Павлівни Мосякіної.
Тому, захищаючи свою роботу, кожен студент не тільки намагався якомога переконливіше висвітлити напрацьовану ним тему, довести її важливість у майбутній професійній діяльності, а найголовніше – продемонструвати зібрані предмети старовини та поділитися, записаною від старожилів своїх населених пунктів, тією цінною інформацію, яка з плином часу може просто зникнути.
Крім ґрунтовних знань, комісія відзначила ще й той факт, що частина студентів підготувала міні-виставки різноманітних виробів та атрибутів, які ще раз переконують у глибині і повноті досліджуваної теми, її актуальності у наш час.
Так, Назар Німчин підготував і презентував 25 різних виробів з тіста за традиційними рецептами с. Кошманівка Машівського району; Володимир Мищенко здивував усіх присутніх колекцією старовинного українського одягу Роменщини; Кирило Кобик та Юлія Сухиня виготовили атрибути купальського свята – Купайло і Марену; Анастасія Бойко – традиційними стравами, які готували в с.Токарі Лохвицького району; Софія Самофал – численними вишитими виробами м. Заводське, що на Лохвиччині, а Микола Романець – стравами та атрибутами, колись обов’язковими під час святкування Масниці.
Отже, ще раз переконуюся в тому, що без древнього немає нового, без колишнього немає теперішнього.
Анастасія БОЙКО, студентка ІІ ВТЗ
