Геноцид через призму однієї історії
24 березня студенти та викладачі освітньо-професійної програми «Видовищно-театралізовані заходи», в рамках місяця комісії викладачів режисерських дисциплін, подарували мешканцям міста Гадяча моно-виставу за мотивами п’єси Неди Неждани «Голос тихої безодні» (режисер – Людмила Фастовець, акторка – Ольга Житченко).
Вистава стала своєрідним меморіалом, що віддав шану мільйонам жертв геноциду. Вона вразила глядачів своєю відвертістю та емоційним звучанням, змусила зупинитися і замислитися про те, що в усі часи та епохи Росія чинила проти України дії, які підпадають під визначення геноциду. Одним із наймасштабніших злочинів проти українського народу є голодомор 1932-33 років, який забрав мільйони невинних життів. Та російська влада на цьому не зупинилася і вже, навіть в 21 столітті, щодня несе нові жахи на нашу землю: війна, депортація, репресії, розстріли, примусова праця, русифікація.
Ми не пробачимо! Ми не забудемо про страшні сторінки історії України. Ми кажемо геноциду – НІ! Ми кажемо НІ знищенню українського народу!
Вікторія БИЛИМ, студентка IV курсу освітньо-професійної програми «Видовищно-театралізовані заходи»
