«Горить моє серце»

25 лютого виповнюється 150  років від дня народження видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки Лесі Українки.

          Благословенний Гадяцький край… Саме тут спалахнула зірка славного роду Драгоманових, який засяяв іменами Олени Пчілки, Михайла Драгоманова і найяскравіше – Лесі Українки. Впродовж усього життя Леся Українка мала духовний зв’язок з Полтавщиною, з містом Гадячем, з землею предків її матері.

          19 лютого в бібліотеці Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв відбулася година спілкування «Горить моє серце», присвячена ювілею талановитої письменниці. Студенти читали вірші Лесі Українки а також   мали змогу познайомитися з творчістю письменниці, а саме в  період перебування на батьківщині своєї матері – на Гадяччині.  Як говорила сама Леся «… мама збудувала такий будинок, який би вмістив всіх моїх друзів з усього світу», місце в якому «багато лагідної краси». Саме в період перебування в Гадячі до Лесі приїздили такі відомі особистості як Ольга Кобилянська, Панас Мирний, Микола Лисенко.

          Леся Українка прожила життя, сповнене невимовних страждань і гіркоти. Але її творчість звучить оптимістично, на повний голос. Крізь роки промовляє до нас Леся Українка, вклавши у вуста Мавки, героїні чудової «Лісової пісні», ці особливо яскраві слова, що стали пророчими для самої поетеси, яка в собі, у своєму серці несла вогонь поезії, вогонь любові: «Ні, я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!».

О.Терещенко

You may also like...

Залишити відповідь