НАУКА ДУМАТИ

01vvv

У багатогранній діяльності Гадяцького училища культури ім.І.П.Котляревського послідовно здійснюється позааудиторна робота зі студентами з формування їх національної свідомості, усвідомлення ними своєї причетності до сучасної історії України та відповідальності за її майбутнє. Кінолекторій – один із традиційних просвітницького змісту виховних заходів. Його організаторами та незмінними ведучими стали викладач культурології Г.Г.Сидоренко та викладач української літератури В.І.Криворучко.

За викликом часу – утверджувати українську національну ідею -організатори поглибили зміст роботи лекторію і звернулися до інтелектуального кіно, одного із напрямків сучасного світового кінематографу. До його творів  належить  таке унікальне, світового значення мистецьке явище як «українське поетичне кіно». Своєрідність  поетичного кіно полягає, перш за все, в його глибокому укоріненні в  національну культуру, народне мистецтво українців з його багатою символікою, міфологією, тісним зв’язком з природою. Піднімаючи на національному грунті найважливіші філософські питання, поетичне кіно єднає українців із загальнолюдським розумінням добра і зла.

Цього року кінолекторій запропонував глядачам фільм «Білий птах з чорною ознакою». Вибір не випадковий: якимось провидінням збіглися в часізнаменні дати його творців та дата виходу фільму. Юрію Іллєнку (сценаристу і режисеру фільму) було б 80, а Іванові Миколайчуку (сценаристу та виконавцю однієї з головних ролей) та Богдану Ступці сьогодні було б по 75 років.

Фільм «Білий птах з чорною ознакою» як інтелектуальне кіно – непростий для сприйняття й розуміння, викликає душевну напругу,  безліч запитань. Зрозуміти його допоміг попередній глибокий коментар ведучих, в якому були пояснені  історичне тло фільму, особливості  мистецьких прийомів та майстерність  авторів стрічки у їх використанні.  Непростою була й історія виходу фільму на екран, подолання ним цензурних перешкод. Та цензура була послідовною. Після короткого тріумфального періоду екранного життя «Білого птаха з чорною ознакою»  фільм був заборонений: пануюча радянська ідеологія геть не сприймала глибоко національний характер цього твору, побачила в ньому ідеологічну загрозу. Особливу увагу у своїх виступах Галина Григорівна та Валентина Іванівна звернули на моральні проблеми, пов’язані з героями фільму. Найголовніші з них – проблема вибору та моральної відповідальності  за нього. Життєвий вибір рідних братів Звонарів був настільки різним, що поставив їх по різні сторони річки життя, більше того, зробив їх ворогами. Як це актуально для сучасної ситуації в житті українців, змушених воювати за рідну землю… І сьогодні  кожен з мислячих українців питає себе: «За що війна? А з ким я у цій страшній братовбивчій війні?»

Такий коментар не просто підготував до перегляду фільму. Він активізував глядацьке мислення, зосередив його увагу, сприяв усвідомленню своєрідності поетичного кіно. Що це вдалося, свідчить велика кількість запитань студентів до ведучих після перегляду, висловлювання ними свого розуміння побаченого, власних думок щодо значення фільму. А ще – бурхливі аплодисменти як вияв подяки своїм викладачам за інтелектуальний урок, за урок науки думати.

 

Наталія Скорик, волонтер «Полтавського батальйону небайдужих»

You may also like...

Залишити відповідь