Пишаємося своїми студентами
Вже майже два роки наша країна веде боротьбу з ворогом – російською федерацією. Жах війни торкнувся всіх українців. У перші дні повномасштабного вторгнення чоловіки, жінки, юнаки взяли до рук зброю і дотепер дають гідну відсіч агресору.
Сьогодні на гостини до своєї альма-матері приїхав наш студент спеціальності «Хореографія», воїн ЗСУ – Микола Кушнір. Він один із багатьох випускників коледжу, що зараз виборюють нашу свободу і незалежність у запеклих боях із ворогом.
Складні життєві випробування з самого малечку переслідували хлопця. Батьки померли, коли хлопцю було лише 3 роки. Опіку над братами, а старшому хлопчику було – 5, взяли рідні дідусь і бабуся.
З дитинства Миколу захоплювала сцена, тож він був активним учасником художньої самодіяльності у сільському Будинку культури. Не раз чуючи від дорослих, як важливо знайти своє місце у житті, тоді він ще всерйоз не замислювався над своїм майбутнім. Та згодом вирішив обрати творчу професію, яка буде приносити задоволення.
По закінченню 10-ти класів Микола вступив на навчання до Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського на спеціальність “Хореографія”. Добрий за своєю вдачею парубок, роботящий, проте трохи замкнений – він змінювався на очах. Дуже цікаво було спостерігати над перевтіленням Миколи на сцені: його плечі розправлялися і він гордо підіймав голову в такт музики. Танець – це грація, краса, це мова тіла, яким можна сказати набагато більше, ніж словами.
Його життя різко змінилося 24 лютого 2022 року. Микола пішов добровольцем до лав ЗСУ, не закінчивши навчання в коледжі. Перша думка, яка виникала тоді у більшості українців: «Об’єднатись, щоб почати боротьбу. Тримати стрій у війні за своє майбутнє. Бути разом, щоб утримати перемогу і жити так, як бажаємо саме – ми!» Цього принципу дотримувався і він.
Спочатку навчався військовій службі, а потім почалася важка робота. Він став воїном 72 ОМБр ім.Чорних Запорожців, однієї з найбільш боєздатних та професійних частин ЗСУ.
Холодний вітер Донбасу, ворожа артилерія та БПЛА, лід, бруд, гаряча недопита кава, бо знову лунає «До бою!» Думки повсякчас линуть додому. Важко, але потрібно робити свою роботу.
Та попри усі труднощі юнацька мрія не покинула хлопця і він все-таки наважився закінчити справу, та отримати такий бажаний диплом про закінчення Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського. Тож поновився на заочну форму навчання і, долаючи всі труднощі та перешкоди, твердо та впевнено крокує до своєї мети, бо життя любить наполегливих. Бути військовослужбовцем ЗСУ та студентом одночасно – це не просто. Це вимагає великої самодисципліни та відповідальності, це також надає можливість отримати цінний досвід, здобути освіту та служити своїй країні.
Дійсно, мрія – це те, заради чого ми живемо і завдяки чому це життя набуває сенсу. Як писав український письменник Михайло Стельмах: «Людина без мрії, що соловей без голосу».
Ми пишаємося і гордимося, що серед наших студентів та випускників, є справжні воїни, надія нації, патріоти нашої України. Саме завдяки воїнам ЗСУ Україна продовжує існувати як суверенна держава, а мільйони її громадян – жити у нормальних умовах, наскільки це можливо під час бойових дій на території країни.
Вікторія КОСЕНКО, викладач коледжу
