Студентська молодь і війна:  перебувати в стресі чи жити на повну?

Здавалося б, людині не треба багато для щастя – жити в затишку, любові й комфорті. Та природою закладено, що вижити має сильніший. Можливо, це пояснює те, що людина не може постійно жити в мирі з навколишнім світом і свідченням цього є війни.

У період, коли життя поставлене під знаком запитання, коли небезпека чатує на кожному кроці і ти не знаєш, чи побачиш сонце завтрашнього дня, тоді ти починаєш жити по-справжньому, адже тобі здається, що вже нічого втрачати. Саме в такий період людина починає переживати емоції значно сильніше, ніж коли-небудь.

Сьогодні всі ми з вами проживаємо дуже складний період свого життя. Найкращі роки, студентські роки припали на період страшної повномасштабної війни, яка майже три роки продовжується в Україні.

Постійна перевтома, тривожність та довгостроковий стрес виснажують організм, шкодять фізичному стану, можуть стати тригером депресії та інших порушень психіки, скоротити тривалість життя. Але сьогодні ми поки що не  думаємо про майбутнє, бо невідомо, що буде з нами найближчими днями, що буде з нами завтра.

На черговому подкасті ми обговорювали тему: «Студентська молодь і війна:  перебувати в стресі чи жити на повну?»

         Ситуація війни складна і напружена, але важливо пам’ятати, що молодь має право на свої емоції та відчуття. Студенти можуть спробувати знайти баланс між усвідомленням стресу та активним життям, цінуючи миті радості, підтримуючи одне одного і звертаючись за допомогою, коли це потрібно. Жити на повну не означає ігнорувати труднощі, а навпаки – знаходити сили і натхнення для життя, незважаючи на обставини.

Оксана ТЕРЕЩЕНКО, завідувачка бібліотекою коледжу