Єдиний скарб у тебе – рідна мова

UCH_0281День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Це свято було встановлене Указом президента України від 6-го листопада 1997 –го № 1241/97 «Про День української писемності та мови»  на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства» і відзначається  щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов̕ янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора – літописця, основопоположника давньоруської історіографії, мислителя, ученого, ченця Києво –Печерського монастиря і починається писемна українська мова.

Колись цього дня люди віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Тож уже традиційно, щороку у листопаді, студенти Гадяцького училища культури проводять літературно-музичну композицію, присвячену Дню української писемності та мови, для студентів І – ІV курсів. Цього року  вона відбулася під назвою «Його величність – Слово!»

За участю членів факультативу «Дивослово» було представлене дійство. Гостей до зали запросили ведучі:Таїсія Пишна, Віталій Загорулько, Роман Лобов. Студентами, під керівництвом викладача української мови О.В.Базавлук, були підготовлені і показані мультимедійні презентації  «Походження рідної мови», «Тернистими стежками української мови» та «Репресовані письменники». Прозвучали: українська народна пісня «Мова рідна, слово рідне» у виконанні Марини Артамонової (клас викладача Н.І.Горбачик) та під супровід бандури(А.М.Гоменко), «Батькова пісня» у виконанні Євгена Губаренка (клас викладача О.М.Березенко), «Рідна мова» у виконанні Юлії Стецюк (клас викладача О.М.Березенко). Емоційним став виступ Олександра Ніколаєнка з гуморескою Павла Глазового «Кухлик». Зворушливо прозвучали вірші про мову з уст студентів: Олесі Підгорняк, Маргарити Телюри, Анастасії Радченко, Олександри Сантар, Аделіни Ємець, Ярослави Івко, Олени Одінцової, Ірини Ваганової.

Присутні ще раз переконалися, що мова – скарб будь – якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови призведе до зникнення нації. Тож  давайте разом ще раз згадаємо слова нашого земляка Панаса Мирного: “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”

О.В.Базавлук, викладач училища

You may also like...

Залишити відповідь