Поліська пташина до нас прилетіла Недугою скутим крилом На тихії води, під яснії зорі У Гадяч – над лагідним Пслом. Г.Дейна.
Сьогодні, 25 лютого, вшановуємо пам’ять талановитої поетеси, яка кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу – Лесі Українки.
154 роки тому народилася Лариса Петрівна Косач, щоб стати для всього світу Лесею Українкою. Гордість української нації, одна з фундаторів новітньої української літератури. Вона давно посіла визначне місце в світовій літературі, стала «народною» в найширшому розумінні цього слова.
Поетичний світ, створений Лесею Українкою, – глибокий за змістом, сповнений образності, щедрий за мовою, неповторний за своєю художньою суттю: від гнівного, вибухового – до ніжного, аж тремтливого.
Поетеса любила Україну, жила Україною, боролася за Україну, творила, виливала своє слово для України. У багатьох творах Лесі Українки звучить непохитна віра в те, що Україна зможе здобути свободу і щастя, якщо народ не втратить надії й продовжить боротьбу. Вона не просто мріяла про щасливу Україну – вона закликала до дії.
Кожен українець сьогодні продовжує долати життєві труднощі і вірити, що наш народ зможе вибороти свободу, подолати темряву неволі та розвиватися як незалежна нація. І саме про це писала поетеса, як про неминучий результат незламної боротьби та єдності українського народу. Оксана ТЕРЕЩЕНКО, завідувачка бібліотекою коледжу
