“Поетів ніколи не був мільйон…”

DSC_8578 DSC_8592 DSC_8607 DSC_8610Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться, –

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці.

 

19 березня 2015 року відзначає своє 85-річчя відома українська письменниця-шістдесятниця, поетеса Ліна Василівна Костенко. Наприкінці п’ятдесятих років на українському поетичному небосхилі зійшла нова зоря… Дивно, що й досі астрономи не назвали одну з планет її ім’ям – Ліна Костенко.

Народилася Ліна Василівна 19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині у вчительській сім’ї. Добрих півтора десятка літ у літературному житті України мовби й не існувало Ліни Костенко. Сьогодні таке диво – мовчання пояснюють безкомпромісною громадянською позицією поетеси. Зрештою, так воно й було. Щоб упокорити свідому непоступливість письменниці, високі компартійні мужі через видавництва все робили, аби гостре слово мужньої жінки не дійшло до читача. Тільки Ліна Костенко не зрадила ні себе, ні поезію.

16  березня 2015 року в читальному залі бібліотеки Гадяцького училища культури ім.І.П.Котляревського відбулася літературна година «Поетів ніколи не

був мільйон…».  Студенти спеціалізації «Видовищно-театралізовані заходи»  глибоко торкнулися душевних струн кожного з глядачів в залі, прочитавши  твори  талановитої поетеси.  Студентка спеціалізації «Народне пісенне мистецтво» Людмила Кіяшко романтично і ніжно виконала пісню на вірші Ліни Костенко «Несказане лишилось несказанним».

Ювілей  письменниці – день народження, який має святкувати кожний українець. Бо   Ліна Василівна Костенко у своїх віршах сказала:  про діда й бабу на призьбі, про онуків, про розумну, сильну і раниму жінку, про філософа, про закоханого, молодого і старого, хто пройшов війну і хто грається в словесний пінг-понг, про історію, про народ.

Є люди, які, крім особистого, несуть ще й хрест свого народу. Це люди неймовірно тонкі і талановиті. Такою і є наша сучасниця, можливо, найвидатніша українська поетеса часу – Ліна Костенко. Її поезію знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні. Ліна Костенко несе не тільки глибоку, а й свіжу неординарну думку,  вона говорить правду там, де багато хто хотів би відмовчатись. Такою вона була раніше – такою залишається  і сьогодні.

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш – це, по суті, старт,

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

 

…Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено.

Єдине, що від нас іще залежить, –

Принаймі вік прожити як належить.

 

О.І.Терещенко, завідуюча бібліотекою училища

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.