Вечір – вшанування  «Театр, що ім’я йому – Життя!» (Сторінками життя викладача режисерських дисциплін Н.О.Назаренко)

DSC_8885 DSC_9000 DSC_9004 DSC_9010                                                                  

2 квітня 2015 року, в рамках тижня спеціалізації «Видовищно-театралізовані заходи», студентами  було проведено вечір-вшанування «Театр, що ім’я йому – Життя!», присвячений людині, без якої важко уявити наше училище – Ніні Олексіївні Назаренко.

Назаренко Ніна Олексіївна – досвідчений викладач, театрознавець, людина з великої літери,зі своїми радощами, печалями і турботами, багатогранна і цікава, добра і сувора, справедлива  і непідкупна.   Вона  великий знавець своєї справи, яка вміло  передає свій досвід разом з часточкою своєї душі майбутньому поколінню.

Нелегка доля спіткала Ніну Олексіївну з самого дитинства, адже воно було зруйноване Другою світовою війною, і вижила вона лише завдяки маминій турботі та любові.

Досвідчені люди стверджують, що випадковостей в житті не буває. Будь-яка випадковість має, можливо, до певного часу, приховану закономірність, так і життєва історія Ніни Олексіївни є яскравим підтвердженням цього.

По закінченню школи Ніна Олексіївна, незважаючи на палку любов до математики, отримала на державному іспиті четвірку, а замість золотої медалі –срібну. Коли перед нею постав нелегкий вибір майбутньої професії, вона одразу подала документи до Дніпропетровського медичного вузу і, як говорить сама Ніна Олексіївна: «На щастя провалила екзамен!».

Прогулюючись центром міста вона випадково  побачила оголошення про набір абітурієнтів до Дніпропетровського театрального училища.

Незважаючи на великий конкурс серед дівчат (35 чоловік на місце), несподівано для самої себе, здала екзамен на «відмінно» і була дуже  здивована, адже вважала, що посіла чиєсь місце, на яке претендувало 35 цілеспрямованих, впевнених у собі красунь.

Закінчила режисерський факультет з відзнакою, адже  переконана, що куди б не закинула студента доля, він повинен навчатися лише на високі бали, або не навчатися взагалі.  Так і почався шлях в широкий і захоплюючий світ театрального мистецтва, яким вона впевнено крокує ось уже 60 років.

За весь період викладання в училищі Ніна Олексіївна зробила чимало: три роки  займала посаду голови циклової комісії викладачів режисерських дисциплін, своїми мудрими настановами виховала не одне покоління  організаторів театралізованих видовищ та режисерів театрів. За сумлінність і педагогічну майстерність   неодноразово  була нагороджена грамотами районного та обласного відділів культури. І вже понад 33 роки є керівником «Народного самодіяльного театру», в репертуарі якого безліч постановок.

На вечір були запрошені  колеги та друзі  Ніни Олексіївни –  Світлана Василівна Лазоренко та Олександр Антонович Перебийніс, які поділилися своїми спогадами про спільну  творчу дорогу.

Світлана Василівна Лазоренко розповіла присутнім   історію  знайомства з Ніною Олексіївною, про  злети і падіння, про перших студентів, про цікаву творчу роботу  над постановками.

Олександр Антонович Перебийніс поділився спогадами про початок професійної діяльності  в училищі. Він розповів, що Ніна Олексіївна стала для нього наставником і порадником на трудовій ниві.

В.Шекспір сказав: “Світ – театр і ми всі в ньому актори”, а Г. Сковорода ще доповнив, сказавши: “І кожен грає ту роль, на яку його поставили”. Ніна Олексіївна впевнено крокує по життю і чудово виконує роль, яку обрала для неї доля.

Козинчук Анастасія, студентка 3 курсу  спеціалізації «Видовищно – театралізовані заходи»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.