Перегляд моновистави
«Театр, перш за все, - це люди та ідеї»
Неда Нежданова
Коли говорять емоції, переживання – замовкають будь-які факти. Бо пересилити голос, яким говорить серце, – неможливо. 7 червня в Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського відбувся показ моновистави «Голос тихої безодні» за п’єсою сучасної української драматургині Неди Нежданої. Режисер та постановник – голова ЦК викладачів режисерських дисциплін Людмила Фастовець, актриса – студентка IV курсу спеціалізації «Видовищно – театралізовані заходи» Богдана Філонова.
Унікальна п’єса Неди Нежданої – реальна історія штучних Голодоморів в Україні 30-х років – в переплетінні з фантастикою та містикою. Реальне життя звичайної сільської дівчини, яка може читати думки, розмовляти без слів, передбачати майбутнє і спілкуватися з духами. Пронизлива розповідь жінки про кохання, про матір, батька, про пристрасть і морок, про сповідь свого «грішного» життя та про велике бажання злетіти над безодньою.
Центральний образ – крила, що відчуває за плечима, зламана горем жінка. У момент найсильніших душевних переживань Вона все ж долає земне тяжіння.
Пронизлива гра актриси, цікаве режисерське рішення, напружена, хвилююча атмосфера створена актрисою, вдало підібране музичне та світлове оформлення змушує тримати глядача від першої картини до останньої.
Кажуть, історія нічому не вчить, проте існує ще генетична пам’ять українського народу і тих, хто жив в Україні в 20-30-ті роки минулого століття. Наша пам’ять пробуджується, нагадуючи, які випробування випали на долю прадідів, чи найрідніших людей… Вони у той час були молоді, прагнули жити щасливо, любити вірно та палко. Як прагнемо цього ми. Як завжди прагнутимуть наші діти й онуки…
Сьогодні знову наша Батьківщина та весь український народ переживає нелегкі часи, але ми боремося, віримо та живемо з єдиною мрією про Перемогу! Щодня молимо за Україну! За наших захисників! Вистоїмо! Переможемо!
Слава Україні! Героям Слава!
Людмила ФАСТОВЕЦЬ, голова ЦК викладачів режисерських дисциплін
