«З поля честі не відступила…»

Чи  довго ще, о Господи, чи довго

Ми будемо блукати і шукати

рідного краю на своїй землі?

Леся Українка

??????????

Лариса Петрівна Косач… Леся Українка… Гордість української нації, одна з фундаторів новітньої української літератури. Вона давно посіла визначне місце в світовій літературі і стала народною поетесою.

Народилася Лариса Петрівна 25 лютого 1871 року  в Новоград-Волинському в інтелігентній родині. Мати – письменниця Олена Пчілка, батько – юрист, громадський і культурний діяч. Вони багато зробили для розвитку здібностей обдарованої доньки, дбали про її гуманітарну освіту.  В 2015 році – 144-та річниця від дня народження відомої української письменниці.

Поезія, слово, пісня стали покликанням, сенсом  життя Лесі Українки.

«Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом, – писав Максим Рильський, – то найвідповідніше слово було б – боротьба».

Необхідність боротьби за загальнолюдські цінності – рівність, братерство, волю – тісно переплітається у поетеси з боротьбою проти гноблення рідного краю.

«До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється».

Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що її ім’я – Леся Українка. Її образ ніжний і чистий, майже ніколи – веселий, частіше – в задумі чи смутку, її поезія і її слово.

Стародавнє гетьманське місто Гадяч на Полтавщині пам’ятає багатьох відомих людей – світочів української духовності і культури. Насамперед історія міста пов’язана зі славетною родиною Драгоманових. Саме тут народилися мати Лесі Українки Олена Пчілка та дядько Михайло Драгоманов. У родинному маєтку в 1893-1906 рр. мешкала і сама Леся Українка. Леся переїхала сюди в 1893 році і з того часу Гадяч став її улюбленим місцем відпочинку і творчої праці. На жаль, будинок славетної родини не зберігся. Але про те, що це місце священне, нагадує встановлена 1971 року пам’ятна стела, де на камені викарбовано зображення поетеси та її слова:

«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає».

Леся Українка – це така багатогранна творча особистість, про яку М.Бажан сказав: «В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю». Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя. Будуть відходити віки, будуть приходити віки, а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки живе надія – живий і народ. То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі.

О.І.Терещенко, завідуюча бібліотекою училища

Також по темі:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.